Олег Мацех, координатор Громадського форуму Львова, про романтичні сюрпризи, кохану дружину та трьох дітей

Він уже третій рік поспіль дуже активно займається громадською роботою - викриває та бореться зі зловживаннями влади Львова, а зараз не дає спокою ще й правоохоронцям та прокурорам. При цьому "Пошті" категорично наголошує, що "не виконує нічиє замовлення". Вічний бунтівник, онук греко-католицького священика, люблячий, але водночас строгий, тато трьох дітей (19-річної Юлі, 17-річного Маркіяна та 7-річного Костика) та коханий чоловік молодої дружини Олени. Одні називають його романтиком, бо є надто емоційним, інші - дивакуватим. Все це про Олега Мацеха, координатора Громадського форуму Львова. Дружна та емоційна сім'я для нього є острівцем затишку й тепла у цьому бурхливому житті.

Другий шлюб

- Вас знають як активного громадського діяча Львова, але таємницею є Ваше приватне життя. Будемо розкривати сімейні секрети.

- Одружений вдруге. Моїй дружині Олені 28 років. Перша дружина вийшла заміж удруге за мого доброго знайомого з Голландії, де нині й мешкає. У мене троє дітей: двоє від першого шлюбу - 19-річна  Юля та 17-річний Маркіян, а наймолодшому Костику від другого шлюбу 7 років. Живемо усі п'ятеро разом. Із першою дружиною спілкуємося на рівні виховання дітей.

 

- Пане Олеже, чому другий шлюб?

- Тоді мені було 34 роки. У цьому віці йде переосмислення цінностей... Але, якщо щиро  казати, то закохався! Надзвичайно радий, що у мене були і такі почуття та вибух емоцій! Своїй дружині одразу відверто та чесно зізнався. Хоча цей період у моєму житті був дуже складним. Розлучення було важким... Звичайно, що тут є провина обох - чоловіка та дружини. Але такий етап може трапитися у будь-якому віці. Передумовами є від­сутність розуміння один одного та віддалення. Відтак людина прагне внутрішнього комфорту.

- ...Олена й стала тією гаванню комфорту?

- Так! Зараз я надзвичайно щасливий  у шлюбі. Олена красива, розумна та досить емоційна жінка. Відтоді, як я активно займаюся громадською роботою, вона - директор компанії.

- Супер, Ви довірили їй свою роботу!

- У 25 років вона почала вес­ти мій бізнес і стала керівником компанії, яка займається реалізацією стоматологічного обладнання та матеріалів. Звісно, що я їй на 100% довіряю і як другу, і як коханій людині! Можу на неї цілком покластися, бо вона зробить все можливе, аби було якнайкраще.

Романтик та його муза

- Як розпочався новий етап у Вашому житті? Де зустріли свою музу?

- У Львові, у "Віденській кав'ярні" 10 років тому. Оленці було 18 років, а мені, як вже казав, 34. Будучи студенткою  "Львівської політехніки", працювала там офіціанткою. Щойно її побачив, захотів познайомитися. Згодом запросив її працювати до себе. У роботі вона показала себе якнайкраще та була активним працівником. Коли почали розвиватися наші стосунки, повідомив дружину і пішов жити окремо... Я любив та люблю влаштовувати Оленці різноманітні сюрпризи. Одного разу викрав у неї паспорт та без її відома виробив закордонний. Сіли в авто та поїхали в один із польських замків на романтичну вечерю. Чи, скажімо, полетіли літаком до Києва на романтичну вечерю.

- Не дарма ж Вас називають ще тим романтиком....

- Так, за натурою я романтик. Зокрема, відпочинок завжди намагаюся організувати нестандартно та креативно. Скажімо, у Німеччині відвідали так звану романтичну дорогу - подорож тамтешніми давніми замками...

- А романтикам буває важко?

- Тоді я схуд приблизно на 15 кілограмів... Нічого не міг їсти... Та я надзвичайно щасливий, що таке довелося пережити! Кричав від щастя. Перечитував улюблених авторів  - Оскара Уайльда, Германа Гессе, Стефана Цвейга. Я й Оленку привчив до них. Через деякий час сказав: "Все, я без тебе не можу! Мусимо бути разом..." До РАГСу ж заяву принесли на День Св. Валентина, 14 лютого, а одружилися через місяць. На реєстрацію шлюбу прийшли лише вдвох, а згодом цю подію відсвяткували в колі друзів та рідних.

- Красуня-наречена не мала білої весільної сукні?!

- Так. Але це ще наша мрія, і ми її ще втілимо (Сміється - "Пошта").

- Між Вами та дружиною різниця у віці 14 років. Наскільки позитивним є таке поєднання?

- Вважаю, що є ідеальним поєднання, коли велика різниця у віці між чоловіком та дружиною. Молода дружина біля старшого чоловіка відчуває більшу впевненість, аніж, коли біля неї крутиться юнак-студент (Сміється - "Пошта"). А чоловік може оцінити ту красу та молодість (це його гордість) своєї половинки. Старший чоловік значно краще може за­хис­тити своїх дітей. Я однаково люблю всіх своїх дітей, але зовсім іншими є відчуття, коли народжується дитина у 35 чи 40 років!

Строгий батько
та самостійні діти

- Хто приймав рішення, що діти від першого шлюбу житимуть із Вами? Ви, дружина чи безпосередньо діти?

- Перша дружина надзвичайно хотіла, аби діти жили з нею. Ми домовилися, що поки вона адаптується у Голландії, діти у цей період поживуть зі мною. Згодом, через два роки, Юля поїхала у Голландію, але повернулася додому.

- Як діти називають Вашу дружину?

- Оленкою. Мамою ж не можуть називати.

- Як усе це сприймає та розуміє наймолодший син?

- У цій ситуації дуже важливим є момент не виокремлювати молодшого сина перед  старшими дітьми. І це раджу всім батькам. Молодший син має знати, що для нього більшим авторитетом є брат, аніж тато. Відтак старший відчуває відповідальність за виховання молодшого.

- Чим займаються Ваші діти, де навчаються?

- Донька навчається у ЛНУ ім. І. Франка на факультеті міжнародних відносин. Захоплюється фотографією. Своїм дітям не створюю тепличних умов й іншим батькам цього не раджу. Тому вони хочуть бути самостійними і самі прагнуть заробляти гроші. Цьогоріч Юля поїхала до США. Втім, так сталося, що залишилася без грошей і не захотіла, аби ви­слав їй кошти. Сама виходила із ситуації і навіть зуміла заробити на фотоапарат та ноутбук! Син Маркіян  - також студент Франкового вишу, навчається на факультеті прикладної математики. Він музикант - є учасником рок-гурту "Червоне". Має чотири гітари, придбав скрипку, а наполовину зі мною ще й фортепіано. Влітку також заробляв гроші - розносив флаєри.

- Ви дітей підштовхуєте, аби вони з юних років заробляли гроші?

Поради молодим парам

Дуже не раджу одружуватися без почуттів. Адже з роками ця закоханість та одержимість має перерости в іншу стадію, коли твоя друга половина стає частиною тебе. Згодом у стосунках з'являється надзвичайна теплота. Має бути душевний контакт та доповнення один одного. Без кохання шлюб буде штучний.

- Так, для мене це принципово. Особисто за своє життя спробував дуже багато професій, хоча за освітою стоматолог. До вступу у Львівський медінститут був робітником, ремонтував тару - збивав та ремонтував дерев'яні ящики. Згодом - санітаром у від­ді­ленні хірургії в обласній клінічній лікарні. Вже під час навчання розвантажував вагони на базах, аби мати свої гроші, та працював медбратом. Після одруження працював на кафедрі медінституту. Врешті - все кинув і поїхав до Канади. Будучи лікарем, все почав із початку. У Канаді навіть сидів із дітьми та освоїв професію майстра із ремонту взуття (Сміється - "Пошта"). Повернувшись до Львова, відкрив свою стоматологічну клініку.

- Розкажіть про наймолодшого синочка Костика.

- Я його дуже відчуваю! Він надзвичайно емоційний, від­критий та ніжний хлопчик. Костик, який навчається у другому класі, також почав грати на фортепіано. Разом із ним збираємо марки, складаємо конструктори. Єдине, що шкода, що бракує часу, адже я зайнятий.

- Напевне, Ваша родина без няні не обходиться?

- Так, є жінка, яка нам допомагає з ранку й до вечора. Адже я активно займаюся громадською роботою, а дружина - на роботі. Але з кожним днем відчуваю, що сім'я стає най­більшим пріоритетом у моєму житті.

- Пане Олеже, а що най­більше прагнете привити своїм дітям?

- Насамперед, любов та духовні цінності. Також наголошую їм, що треба любити життя! Намагаюся вберегти їх від негативних впливів. Привчаю до самостійності. Та все ж я строгий батько.

- Чим для активіста Олега Мацеха є власна родина?

- Це опора та емоції! Це місце, куди завжди можна втекти та бути відвертим і щирим. Врешті, - таким, як ти є. У нашій родині немає подвійних стандартів, адже цього не ви­тримую. Я не терплю брехні та обману. І так виховую дітей. Сім'я - це острівець затишку й тепла у бурхливому житті! І там тебе завжди люблять.