Знайдено могилу справжнього Шарля де Бац де Кастельмора д'Артаньяна

 

Французький історик Оділь Борда стверджує, що знаменитий мушкетер похований за кілька кілометрів від церкви Петра і Павла в районі Вольдер у голландському місті Маастріхт. Учена має намір вимагати у влади Нідерландів та католицької церкви дозвіл на проведення там розкопок. Борда провела п'ятирічне дослідження історії реального д‘Артаньяна і тепер переконує, що слід, який привів до Маастріхта, дуже чіткий.

Спритний гасконець

У час цікавих пригод д'Артаньяна на теренах Франції прославився й україн­ський герой. У 1646 році польський король Владіслав IV відгукнувся на прохання свого французького колеги, який просив допомогти відбити в англійців фортецю Дюнкерк. Серед 2400 добровольців-козаків, які вирушили  до Франції, був і Богдан Хмельницький, тоді ще не гетьман. Варто зазначити, що українські козаки, чиєю головною бойовою перевагою були зовсім не кавалерійські атаки, як зазвичай вважають (козацьке військо було в основному піхотним), а різноманітні саперні операції стали в нагоді французам під час облоги добре укріпленого Дюнкерка.

Д'Артаньян Шарль де Бац де Кастельмор відомий як дворянин, якому пощастило зробити кар'єру за Людовіка XIV. Починав майбутній королівський мушкетер з низів. Син звичайного міщанина, який згодом присвоїв собі дворянський титул, народився у 1611 році в Гасконі. У 1630-х роках, скориставшись прізвищем своєї матері Франсуази де Монтеск'ю д'Артаньян, яка походила з відомої сім'ї, переїхав до Парижа та завдяки певним зв'язкам влаштувався на службу в роту королівських мушкетерів.

Там він завоював прихильність самого кардинала Мазаріні, який тоді був фактичним правителем Фран­ції. Спритний гасконець долучився до багатьох таємних і делікатних справ. Невдовзі він став лейтенантом, а потім - капітаном (надзвичайно високе військове звання, як на ті часи). Далі його кар'єра ще стрімкіше пішла вгору. У 1658 році він - заступник командира, а в 1667-му - капітан-лейтенант мушкетерів, тобто командир елітної першої роти (номінальним капітаном був сам король). Рота під його керівництвом стала зразковою військовою частиною, в якій прагнули служити нащадки найзнатніших дворянських родів не тільки з Франції, але і з-за кордону. Пізніше д'Артаньяна призначили на посаду губернатора Лілля, однак тут йому не вдалось прижитися і він повернувся в армію.

Загинув доблесний гасконець під час франко-голландської війни - в червні 1673 року в жорстокому бою за Маастріхт йому в голову влучила куля. Донедавна вважалось, що тіло д'Артаньяна перевезли на батьківщину та поховали в невідомому місці.

Слава мимоволі

Життя реального д'Артаньяна  забарвлене різними фантастичними епізодами, які лягли в основу трьохтомних "Мемуарів пана д'Артаньяна". Насправді цей текст написав Гатьєн де Куртіль де Сандра у 1700 році, коли самого героя вже 27 років не було серед живих. У XIX столітті, коли Олександр Дюма-батько писав на основі цієї книги свій славно­звісний цикл про пригоди знаменитої четвірки ("Три мушкетери", "Двадцять років по тому" та "Віконт де Бражелон"), про надуманість мемуарів було вже відомо. Однак для того, щоб зробити свої книги правдоподібнішими, до передмови Дюма додав факти, які нібито доводили правдивість "Мемуарів пана д'Артаньяна". Також він приписав д'Артаньяну низку напівлегендарних сюжетів XVII століття.

Таким чином справжній Шарль де Бац де Кастельмор д'Артаньян має мало спільного з героєм Олександра Дюма. Хоча, правду кажучи, реальний гасконець, зважаючи на все, також прожив аж ніяк не нудне життя.