У випадках, коли маленька дитина заходиться плачем, а наші намагання допомогти їй, заспокоїти виявляються марними, чуємося цілком безпорадними. Нерідко буває так, що плаче і дитина, і мама. 

Хоч усі знають, що до трьох-чотирьох місяців ця проблема минеться сама собою, іноді часті напади крику дитини стають причиною серйозного стресу та депресії батьків, погіршення їхніх стосунків, передчасного припинення грудного годування, навіть травм у дитини.

Напевно саме страх перед неспинним плачем немовляти спричинений нав’язливою рекламою, яка пропонує багато ”чудодійних” препаратів, що нібито вмить заспокоять дитя. Проте батьки, які зіткнулися з цією проблемою, знають, що покладатися на такі чудо-препарати не варто.

Ними називають безпричинні напади плачу в немовлят, які тривають щонайменше дві-три години на день не рідше, ніж тричі на тиждень. Починаються вони після трьох тижнів життя і минають, коли дитині сповнюється три-чотири місяці.  

Для того, аби стверджувати, що немовля непокоять саме кольки, потрібно упевнитися, що воно здорове, не має якихось психо-соціальних проблем, а також  у тому, що дитину не вдається заспокоїти звичними способами – прикладанням до грудей, носінням на руках тощо.

Ми звикли вважати, що кольки – це ”газики”, проблеми з животиком. Проте сучасний підхід розглядає цю проблему ширше, а тому ”животик” – лише одна з можливих причин плачу, які потрібно шукати шляхом виключення. 

Якщо дитина часто плаче, але швидко заспокою­ється, коли берете її на руки, годуєте, змінюєте підгузок, перевдягаєте, тоді цей  плач – прохання про допомогу або вимога задовольнити якусь потребу. Інших способів звернути на себе увагу в немовляти немає. Плач може бути й причиною втоми, недосипання: діти у віці шість тижнів зазвичай втомлюються після півтора години, а в три місяці – після двох годин. 

Кожна дитина особлива – одна плаче частіше, друга рідше. Проте існує категорія дітей “з великими потребами”. Вони дуже чутливі, не вміють заспокоюватися самотужки, часто будяться, а коли не сплять – надто активні. Плачуть доти, поки не отримають бажане. Батьки розуміють, що діти здорові, але з ними щось не так… Тож мають усвідомити, що така поведінка немовляти не є капризуванням, розпещеністю. Просто в дитини така вдача.

Дитина починає плакати раптово, несподівано, не заспокоюється, коли берете її на руки, відмовляється від грудей (пляшечки), звивається. Ротик широко відкритий (утворює майже правильне коло), брівки насуплені, оченята заплющені або ж, навпаки, широко розплющені. А головне – її неможливо тривалий час нічим заспокоїти.

Попри те що батькам, особливо бабусям, здається, що вони все знають про кольки і дитячий плач, все-таки необхідно звернутися до лікаря, аби переконатися, що немовля здорове. Лікар огляне його та за необхідності призначить обстеження у спеціалістів – насамперед невролога та хірурга. У таких випадках зазвичай призначають і загальний аналіз сечі, щоб виключити інфекції сечостатевої сфери. 

Не варто панікувати, якщо вам призначили додаткові обстеження. Розпитайте лікаря, навіщо вони. Пам’ятайте: що раніше виявлять проблему, то легше її позбудетеся. Як свідчить практика, в деяких дітей з діагнозом кольки згодом виявляють певні патології. Тож обов’язково потрібно розповісти лікареві, якщо:

– “розклад” нападів різко змінюється;
– напади частішають;
– дитина будиться з криком;
– напади тривають і вже не обмежуються вечірніми годинами;
– вам здається, що в дитини ще щось болить.

Однозначної відповіді на це запитання лікарі не дають. Метеоризм, дисбактеріоз, харчова алергія, несприйняття лактози, невідповідне харчування мами – ось найчастіші відповіді на це запитання.

Причиною безперервного плачу немовляти вважають здебільшого  метеоризм (так звані “газики”). Однак завдяки дослідженням, проведеним із застосуванням сучасного обладнання, доведено: на початку нападу рівень газоутворення в кишківнику дитини нічим не відрізняється від звичного, а підвищується уже під час нього. Тож медики стверджують, що “газики” – не причина, а наслідок нападу. Всі вітрогінні засоби, починаючи від кріпної водички, фіточаїв і закінчуючи рекламованими засобами на  основі симетикону, може, й допомагають, але не при кольках! Тим паче нема сенсу мучити дитину газовідвідними трубками.

Дисбактеріоз. У перші місяці життя в малюків відбувається становлення балансу кишкової мікрофлори. Це проявляється нерегулярними, іноді частими випорожненнями, періодичними змінами калу (водянистий, зі слизом, зеленуватого кольору, з гострим кислим запахом тощо), але при цьому дитина добре набирає вагу, немає ознак інфекції. Такий стан називають “транзиторним дисбактеріозом”, а в новішій перекладній літературі – синдромом надлишкового бактеріального росту в тонкому кишківнику. Проте це не патологія, що потребує діагностування. 

Дослідження показали, що у немовлят, які потерпають від кольок, знижений рівень біфідо- і лактобактерій, підвищений рівень протеобактерій порівняно з тими, яких кольки не діймають.  Перехідні порушення балансу кишкової мікрофлори є природним етапом становлення травної системи, проте можуть супроводжуватися розвитком бактеріального запалення в кишківнику, що може стати причиною кольок. 

Причини плачу дітей перших місяців життя

Найчастіші  Спрага, голод, самотність, втома, страх, мокрі пелюшки, спека, холод, шум, яскраве світло, тютюновий дим, проситься на руки. Нечасті  Інфекції: менінгіт, інфекція сечовидільних шляхів, апендицит, пневмонія, отит тощо. Травми: подряпини на рогівці, переломи, “турнікетний синдром” (намотана на пальчик дитини волосина чи ниточка, що порушує кровообіг; палець набрякає, а самої волосини часом і не побачиш); жорстоке поводження (включно зі синдромом дитини, якою трясли), опіки, чужорідні тіла тощо.  Ротова порожнина: стоматит, прорізування зубів.  Сечостатева система: перекрути яєчка, защемлення пахової грижі тощо.  Травний тракт: кишкова непрохідність, закрепи, анальні тріщинки, алергія на білок коров’ячого молока, несприйняття лактози (або велика її кількість) тощо.  Центральна нервова система: внутрішньочерепна гіпертензія. Шкіра: пелюшковий дерматит, укуси комах, інфекції. Серцево-судинна система: аритмія. Кольки. Токсичний вплив. Реакція на медикаменти. Поствакцинальні реакції. Порушення обміну речовин.

Тож якщо в дитини кольки, і ви зауважили названі вище зміни випорожнень, повідомте про це лікаря. Він призначить відповідні біопрепарати, що містять корисні бактерії, так звані пробіотики. До речі, ще десять років тому дільничний педіатр порадила мені давати немовляті щодня до настання полегшення по півкапсули канадського біойогурту, розведеного в чайній ложечці материнського молока, і ще якийсь час – через день (задля профілактики). Через три дні я і моя дитина позбулися цієї проблеми.

Встановлено, що причиною неспокою, крику немовлят може бути й алергія на білок коров’ячого молока. В такому випадку спостерігаються інші симптоми: блювання через дві-три години після годування сумішшю на основі коров’ячого молока, атопічний дерматит (сухість і запалення шкіри, свербіж), бронхообструктивний синдром (утруднене дихання).

Якщо дитина перебуває на грудному вигодовуванні, а коров’яче молоко п’є мама – симптоми можуть бути легшими: прожилки крові в калі, почервоніння шкіри навколо прямої кишки. І хоч, на думку медиків, малоймовірно, що кольки в немовляти, яке не має інших ознак алергії, є реакцією на білок коров’ячого молока, все ж варто на два тижні вилучити з раціону (і дитини, і мами) продукти, що містять білок коров’ячого молока. До речі, білок сої та білок козячого молока всупереч поширеній думці також можуть викликати алергію.

Харчування мами. Іноді напади кольок можуть бути спричинені продуктами, які споживає мама. Найчастіше це кава, шоколад, міцний чай (навіть зелений, що містить кофеїн). Щодо інших продуктів (капуста, горох, квасоля), то їх дія на виникнення кольок не доведена. Діти по-різному реагують на різні продукти. І якщо є якийсь причинно-наслідковий зв’язок, то його можна встановити з допомогою щоденника харчування. Зазвичай симптоми з’являються через три-чотири години після споживання продукту і минають через добу-дві. 

Тютюновий дим. Доведено, що діти жінок-курців (у тому числі пасивних) і тих, які вдихають тютюновий дим, частіше кричать, бувають неспокійні. 

Несприйняття лактози. Вроджена лактазна недостатність (що трапляється вкрай рідко) проявляється в дитини з перших днів життя важкою діареєю і блюванням, немовля не набирає вагу. Вторинна лактазна недостатність може стати наслідком інфекційного захворювання кишківника, синдрому надлишкового бактеріального росту чи алергії на білок коров’ячого молока і мине тільки тоді, як буде усунена її причина. Тож нема сенсу припиняти грудне вигодовування. При вираженій діареї дітей, що перебувають на штучному вигодовуванні, на якийсь час переводять на безлактозну суміш.

Перевантаження лактозою може виникнути у дітей перших місяців життя, що перебувають на грудному вигодовуванні, – коли немовля отримує переважно “переднє” молоко, що містить більше води та лактози, і недоотримує “заднього”, багатого на жири. Це трапляється через неправильне прикладання до грудей, великі перерви між годуванням (“аби назбирати молока”), коли під час годування мама прикладає немовля до другої груді, а дитина ще не спорожнила  першої. Симптоми швидко минають після коригування техніки грудного вигодовування.

Насамперед треба опанувати себе, не панікувати. Дитина відчуває ваш стан: якщо ви нервуєте, заспокоїти її буде набагато важче.

У жодному випадку не кричіть на немовля, не трясіть ним! За можливості намагайтеся визначити причину й усунути її. Комусь допоможе зміна раціону мами, комусь пробіотики, а комусь зміна техніки годування… Проте це заходи запобіжні. На сьогодні немає медикаментозних засобів, здатних зупинити крик дитини, якій не дають спокою кольки.

Навчіться спокійно ставитися до нападів крику. Насамперед не залишайте маму сам на сам із проблемою, не допікайте їй запитаннями на кшталт “Чим ти нагодувала дитину?!”, не вказуйте ”Зроби щось!” і т.п. Краще підтримайте її.