Влада Перу має намір відсудити у Сполучених Штатів спадщину інків

Офіційна Ліма погрожує розпочати судовий процес проти Єльського університету (США), в музеї якого зберігаються реліквії, на думку перуанців, майже століття тому незаконно вивезені з руїн доколумбового інкського міста Мачу-Пікчу.

400 років таємниці

Мачу-Пікчу - закинуте місто-заповідник на території Перу, розташоване на висоті майже два кілометри з половиною над рівнем моря, яке вважається символом імперії інків. Його назва походить з мови кечуа, яка свого часу була офіційною мовою держави інків, і перекладається як "Стара Гора". Засновником Мачу-Пікчу вважається Великий інк (саме так звучав офіційний титул глави доколумбової імперії) Пачакутек. Він створив його як зимову резиденцію ще в 1440 році - майже за сторіччя до завоювання його імперії іспанцями в 1532 року. Хоча конкістадори так і не змогли дістатися схованого високо в горах поселення, налякані нашестям європейців із вогнепальною зброєю мешканці покинули свої обійстя, і Мачу-Пікчу фактично перетворилося на закинуте місто.

Поступово повмирали ті, хто пам'ятав про місцезнаходження колишньої зимової резиденції Великого інка, і майже на 400 років про Мачу-Пікчу просто забули. Лише у 1911 році його виявив американський дослідник з Єльського університету, професор Хайрем Бінгем. Коли американець у супроводі призначеного перуанським урядом загону охорони і місцевого хлопчика-провідника дістався туди, то виявив селян, які жили там "вільними, без небажаних візитерів та чиновників", не сплачуючи податків та не відбуваючи військової повинності. У 1981 році територія навколо міста була проголошена історичним заповідником, який в 1983-му був унесений до переліку об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО. Таким чином місто знову здобуло відомість, цього разу всесвітню. Мачу-Пікчу відоме, зокрема, своїми надзвичайними храмами: Інтіуатан, храмами Кондора та Сонця.

5 тисяч замість 45

Знайдені під час першої експедиції інкські пам'ятки були вивезені до США та поміщені у музеї Єльського університету. Тоді ця територія ще не вважалась пам'яткою культури, а, згідно з чинними у 1911-1912 роках перуанськими законами, усе знайдене під час таких розкопок вважалось власністю тих, хто їх знайшов. Влада Перу схвалювала ці розкопки й уклала з експедиційною групою угоду, згідно з якою американські археологи зобов'язувались після вивчення предметів старовини повертати у Перу тільки унікальні артефакти та ті, що дублюються.

Однак у 2000 році влада Перу вирішила повернути знайдені експедицією Хайрема Бінгема раритети. Річ у тім, що у 2011 році - до століття з дня відкриття Мачу-Пікчу - планується завершити будівництво музею в іншій, не менш знаменитій пам'ятці інків - місті Куско. Єльський університет погодився на повернення п'яти тисяч предметів, а також запропонував регулярні виставки у містах Перу. Однак цей варіант не влаштовує офіційну Ліму, оскільки в університетській колекції зберігається майже 45 тисяч предметів мистецтва інків. Свою позицію американці пояснюють тим, що колекція Бінгема вже багато років є предметом наукових досліджень не тільки для студентів Єльського університету, але й для вчених з усього світу.

Чи вдасться Перу змусити американців віддати раритети - наразі невідомо. Найімовірніше, університет зі Сполучених Штатів відіб'ється від претензій латиноамериканців. Зрештою, де-юре експедиція Хайрема Бінгема свого часу вивезла знайдені предмети цілком законно. Принаймні у повній відповідності до чинного на той момент у Перу законодавства.