Уродженця України, 88-річного Івана Дем'янюка судитимуть у Німеччині за злочини під час Другої світової війни
Експерти німецького Центру з розслідування нацистських злочинів вивчили архівні документи у США, Ізраїлі та Німеччині та заявляють, що Іван (Джон) Дем'янюк причетний до знищення щонайменше 29 тисяч євреїв у концтаборі "Собібор" на території окупованої нацистами Польщі, де він нібито був вахманом, тобто наглядачем. Німецькі державні слідчі повідомили, що передали відповідні документи у прокуратуру Мюнхена з проханням про екстрадицію Івана Дем'янюка зі Сполучених Штатів. Голова відділу розслідування злочинів нацизму в Німеччині Курт Шрімм повідомив, що це, найімовірніше, буде останній судовий процес, який стосується злочинів нацизму.
Доля Івана Дем'янюка оповита безліччю загадок. Єдине достеменно відомо - що він потрапив у полон до німців. Далі починається плутанина: за однією з версій, він став охоронцем у нацистських концтаборах, згідно з іншою - всю війну просидів у таборі військовополонених. Після війни Іван Дем'янюк емігрував до США, де отримав громадянство, став Джоном та працював автомеханіком у штаті Огайо. Але у 1980-х Верховний Суд США позбавив його громадянства, оголосив смертний вирок та видав Ізраїлю. Свідки нібито впізнали в ньому садиста-охоронця з концтабору "Треблінка", відомого серед в'язнів під прізвиськом "Іван Грозний".
На початку 1990-х років справу Івана Дем'янюка активно використовували з метою розпалювання антиукраїнської пропаганди у світі та для тиску на керівництво України задля ядерного роззброєння. Цікаво, що в 1993 році, коли справа "Івана Грозного" знаходилася в епіцентрі уваги світових мас-медіа, до України завітав голова кнесету (парламенту) Ізраїлю Шевах Вайс, який стверджував, що в Ізраїлі є певні сили, які хочуть використати цю ситуацію для антиукраїнської пропаганди. Зокрема, це стосується іммігрантів із Росії, які дуже хочуть аргументувати думку про Україну як про ворога єврейського народу. Прихильність Шеваха Вайса обумовлена тим, що він родом з Дрогобича, і з 1942 до 1944 року малого Шеваха разом із рідними переховувала у підвалі свого будинку українська родина Щепаняків. |
Однак, у 2004 році судові слухання відновили. Дем'янюк та його родичі стверджували, що другий позов був незаконним, оскільки жодних нових доказів американські юристи не знайшли, а ті, які фігурували у справі 15 років тому, й ізраїльський, і американський суди визнали сфальсифікованими. Але безперервні апеляції закінчились тим, що у травні 2008 року українець програв у останній інстанції.
Верховний Суд США відмовився скасувати рішення про депортацію і пообіцяв відправити Дем'янюка в одну із трьох країн, які мають право його судити: в Україну (етнічна батьківщина "злочинця"), у Польщу (на території якої скоювалися злочини) або в Німеччину (яка зобов'язалась карати винних у всіх злочинах нацизму). Однак адвокатам вдалося відбитися від екстрадиції до України (сам Дем'янюк свого часу публічно заявив, що боїться того, що на батьківщині його, мовляв, катуватимуть). У Польщі розслідування проти нього закрили в грудні 2007, оскільки Польський інститут національної пам'яті заявив, що в нього немає доказів причетності Дем'янюка до убивств в'язнів у концтаборах на польській території.
Тож залишився єдиний варіант - Німеччина, для котрої можливість засудити колишнього вахмана - мов подарунок. Адже тутешній Центр з розслідування нацистських злочинів давно втратив повагу: останній великий процес над нацистським злочинцем відбувся у Німеччині аж 16 років тому. Багато оглядачів прогнозують, що суд над Іваном Дем'янюком саме в Німеччині має на меті виправити цю ситуацію, тим паче, що якраз у грудні цього року німецький Центр "мисливців за нацистами" святкуватиме 50-ту річницю заснування.
Подальше розкручування справи Дем'янюка та визнання його винним вигідне й Сполученим Штатам: американські правоохоронці дуже б не хотіли визнавати, що Іван Дем'янюк, який з їхньої ініціативи провів чотири роки у камері смертників, насправді невинний.
Bild |
![]() |
Часопис Bild повідомив про те, що на горищі одного зі старих будинків у Берліні знайшли пожовклу папку з 28 будівельними кресленнями табору "Auschwitz" (у нас більше відомому за назвою сусіднього польського міста Освєнцім). Креслення датовані жовтнем 1941 року, що дало підстави деяким історикам відсунути дату початку планування Голокосту щонайменше на рік (зараз вважається, що рішення про масове знищення євреїв у Європі прийняла верхівка Третього райху на Ванзейській конференції в січні 1942 року). |