Про нього пророк Ісая говорив: “Той, хто у пустелі готує дорогу для Господа”. Саме тому серед християн він знаний також як Предтеча. А сам Ісус Христос казав: “Серед народжених жонами не поставав (пророк) більший від Івана Хрестителя”. Він сподобився хрестити у Йордані Сина Божого.

Іван Хреститель прославляється Церквою як “янгол, і апостол, і мученик, і пророк, і світильник, і друг Христа, і пророків печатка, і заступник старої та нової благодаті, і серед народжених пречесніший, і світлого Слова глас”. Згідно з Євангелієм, ще будучи в утробі своєї матері Єлисавети, яка була родичкою Богородиці, він пізнав Спасителя. Все своє життя Ісая присвятив проповіді покаяння. Його називають “останнім старозавітним і першим новозавітним пророком”. Він не залишив нам написаних книг, однак його слова “Покайтеся, бо наблизилося Царство Небесне!” і досі залишаються для нас дороговказом.

Іван Хреститель не зважав на статуси осіб і сміливо вказував на гріхи самого царя Ірода, який одружився із дружиною свого брата – Іродіадою. За це Іродіада зненавиділа Івана й умовила царя вкинути пророка до в’язниці. У день народження Ірода її дочка так добре танцювала перед царем, що той перед гостями пообіцяв дівчині зробити усе, чого б та не зажадала. Іродіада ж намовила доньку попросити принести їй на таці голову Івана Хрестителя. Дотримання свого слова цар поставив вище за життя пророка, тому і виконав прохання…

У день Усікновення голови Івана Хрестителя християни дотримуються  строгого посту – не можна вживати м’яса, молока та риби, веселитися. Зі слів о. Ігоря Пецюха, вшанування пам’яті Івана Предтечі не має нічого спільного з головками часнику чи капусти, забороною користуватися ножем чи пласким посудом, споживати круглі та червоні плоди. Жодного богословського значення ця традиція не має. А цей день Церква встановила, аби, пригадуючи святого та його проповіді, ми ставали кращими, вчилися на його прикладі вірності Правді та Справедливості.