Заповіт Патріарха Йосифа Сліпого “Великого бажайте!” вже упродовж більше двадцяти років втілює тут в Україні головний промотор Українського католицького університету у Львові, нині владика Борис Ґудзяк і команда натхненних, амбітних фахівців, яка згуртувалася навколо нього. Тепер ці слова стали ще й гаслом для тих, хто розміститься у новому багатофункційному корпусі, що постав у студмістечку УКУ на Стрийській, а саме: історичної програми гуманітарного факультету, бізнес-школи, Інституту лідерства та управління і Школи біоетики. Також тут є велика їдальня, конференц-зал і ще багато усього цікавого.

У вівторок, 3 вересня, після завершення Божественної літургії цей новозбудований корпус освятили, а також заклали наріжний камінь для нового університетського храму святої Софії Премудрості Божої. Очолив урочистості Глава УГКЦ і Великий канцлер УКУ Патріарх Святослав Шевчук. 

Цими урочистостями в УКУ розпочали рік святкування 50-ої річниці заснування УКУ у Римі Патріархом Йосифом Сліпим. Як зазначив ведучий урочистої частини, проректор УКУ  з наукової роботи Олег Турій, на запитання “Для чого будувати, коли нема кому вчитися” Патріарх Йосиф відповідав: “Будуть мури – прийдуть люди!”  І люди приходять. Багато людей! На урочистостях зібралися не тільки студенти УКУ, а й численне духовенство,  представники бізнесу і влади, прості миряни. Серед присутніх – Юрій Луценко,  голова обласної ради, міський голова Львова та багато інших впізнаваних облич. Особливим гостем став і Посол США в Україні Джеффрі Пайетт.

Блаженніший Святослав під час проповіді на літургії сказав: “Сьогодні ми розпочинаємо святкування золотого ювілею Українського католицького університету. Сьогодні ми дякуємо, що це дітище Патріарха Йосифа Сліпого є благословенням для нашої Церкви. УКУ – це великий дар Божий для УГКЦ. Він є знаком того, що тут є живою спільнота віруючих людей, які шукають не людської сили і слави, а правди і науки. УКУ є ознакою того, що Церква жива”.

Після літургії Великий канцлер УКУ виголосив Декрет, яким на підставі Статуту університету іменував Преосвященного владику Бориса Ґудзяка президентом Українського католицького університету зі всіма обов’язками та правами цієї посади. “Преосвященний владико Борисе, у Господа вимолюємо всіх потрібних Вам Божих ласк для належного виконання своїх обов’язків на славу Божу, для добра української науки”, – підсумував Блаженніший. Іншим Декретом він призначив отця-доктора Богдана Праха новим ректором УКУ.

Як прокоментував ці новації під час виходу до преси тепер вже президент УКУ владика Борис, найважливішим є те, що у великій інституції, де багато талановитих і амбітних людей, влада передається у мирі і радості, у плавний спокійний спосіб братньої любові. Отець Богдан Прах тепер є головним керівником УКУ, а президент виконуватиме наглядові функції, визначатиме стратегію та моральні орієнтири, відповідатиме за міжнародні стосунки. “Всі очікують від президента, аби він допомагав годувати ту спільноту, шукати кошти”, – додав він.

“Отець Богдан прийняв ректорство з консенсусу цілої нашої спільноти з благословення Патріарха Святослава, Великого канцлера УКУ, і також з підтримкою цього ректорату.  Отець у цьому університеті вже багато років. Він сам активно формував цю стратегію, яка тепер розвивається. Тобто вона продовжуватиметься. У нас є стратегічні плани на кілька років розвитку факультетів. А ще отець Богдан є безстрашним священиком. Він буде тут проповідувати Боже слово, промовляти до суспільства, зберігати ту ідентичність УКУ, яка служить Україні, ширшому світу у правді, у любові й у радості”, – зазначив владика.

Також він розповів про плани та перспективи розвитку УКУ. Так у найближчі роки студенти зможуть навчатися на нових програмах з психології, соціології, політології, права, економіки, історії мистецтва. “Також рухатимемось у напрямку медицини. В Україні вона потребує стимулу, альтернативних моделей, допомоги”, – сказав президент університету. 

Напередодні увечері в Церкві блаженних мучеників УГКЦ під час вечірні, очоленої владикою Борисом, молилися за жертводавців, яких, з його слів, ніколи не бракувало, і сьогодні серед живих їх є щонайменше 20 тисяч. Хтось складає щедрий княжий дарунок, а хтось приносить свою вдовину лепту. Їх фінансова підтримка – це значно більше, ніж просто гроші, це – кредит довіри, свідчення Божого благословення і Його опіки. Вони додають відваги повірити у можливість звершення великих діл. 

Лише три роки тому заклали капсулу та поблагословили початок будови студмістечка, а вже постало дві будівлі – колегіум і багатофункційний корпус. “Хіба Господь Бог не має почуття гумору? – запитує усміхаючись владика Борис. – Тридцять років тому на цьому місці комуністична партія будувала свою фортецю і рупор своєї атеїстичної пропаганди.

А Господь Бог зволив на цьому місці будувати Український католицький університет. На руїнах того, що будувала людська гординя, постає храм Божої Премудрості. І те, як швидко росте наш університет, є Божим чудом, якому я не перестаю дивуватися і за яке не перестаю дякувати”.

Ще дещо про Боже чудо. На 3 вересня усі синоптичні сайти обіцяли у Львові дощ. Але попри вітряну і доволі холодну погоду дощ розпочався після завершення програми святкувань! Після нього на небі з’явилася веселка, яку владика Борис так прокоментував на своїй сторінці у фейсбуку: “Від Господа веселка на кожне свято: торік – при посвяченні колегіуму, у 2002 році – коли інавгурувався наш університет, а тепер – з нагоди посвячення наріжного каменя Церкви Божої Премудрості святої Софії. Таїнство – це видимі знаки невидимої благодаті!”