На російській атомній субмарині "Нерпа" під час заводських ходових випробувань загинули 20 осіб
Людський чинник в аварії російського атомного підводного човна "Нерпа", який забрав життя 20 осіб у Японському морі, заперечують. Такі висновки попереднього розслідування. "Так званого людського чинника не виявлено", - цитує агентство "Інтерфакс-Україна" губернатора Хабаровського краю Віктора Ісаєва.
Нагадаємо, що у вихідні на атомному підводному човні (АПЛ) ВМФ Росії під час заводських ходових випробувань сталося несанкціоноване ввімкнення автоматизованої системи пожежогасіння. Унаслідок аварії загинули 20 осіб: з них троє військовослужбовці та 17 цивільних, зокрема члени здавальної команди заводу-виробника. Загалом у момент аварії на підводному човні перебували 208 осіб. Цю НП уже назвали "другою за масштабом після "Курська". За словами губернатора Хабаровського краю, на човні встановили новітню систему пожежогасіння, яку ще ніде не застосовували. "Човен був на першому етапі випробувань. Випробування припинено, розслідування має назвати остаточну причину", - додав він. Також Віктор Ісаєв зазначив, що раніше на підводних човнах систему пожежогасіння вивели на пульт чергової зміни, рішення про її запуск ухвалювали відповідальні особи. "Цю систему потрібно модернізувати. Там, де є небезпека для життя людей, в автоматичному режимі така система не має працювати", - зазначив він. Російська влада стверджує, що фахівці, які оглянули атомний підводний човен після аварії, дійшли висновку, що він знаходиться у повній справності, повідомляє Бі-Бі-Сі.
Субмарину "Нерпа" (проект 971 "ЩУКА-Б", за класифікацією НАТО "Акула"), як і систему пожежогасіння, побудували на "Амурському суднобудівному заводі" у Комсомольську-на-Амурі. Після випробувань човен мали передати Індії - в оренду на 10 років за 650 мільйонів доларів. Як повідомляють російські ЗМІ, підводний човен заклали ще у 1991 році, потім роботи заморозили через нестачу коштів. |
Цивільні фахівці могли загинути через неготовність до викиду газу. Експерти припускають, що цивільні фахівці могли загинути, оскільки були не готовими до раптового викиду газу. Голова петербурзького клубу моряків-підводників, капітан першого рангу запасу Ігор Кудрін припускає, що професіонали-підводники зазвичай знають, як швидко вберегтися при спрацьовуванні протипожежної системи.
"Йдеться не про підводників, а про цивільних осіб. Не випадково більшість жертв саме серед них", - сказав він.
З цією версією погоджується й Ілларіонов. Експерт зазначив, що моряки-підводники зобов'язані завжди носити з собою персональний дихальний пристрій (ПДП), який дозволяє дихати протягом 20 хвилин.
"Весь екіпаж підводного човна зобов'язаний не тільки постійно носити цей пристрій при собі, але і уміти користуватися ним, - сказав Ілларіонов. - Ці дії доводяться підводниками до автоматизму".
"Не виключаю, у когось з цивільних не було ПДП, а якщо і були, то ними не уміли користуватися", - припустив експерт.
Експерти також не припускають, що під час спрацьовування протипожежної системи могла не спрацювати сирена - у такому разі постраждалі, можливо, не мали достатньо часу, щоб захиститися від фреону.
А ось голова комісії Ради Федерації з національної морської політики В'ячеслав Попов вважає передчасними припущення про те, що на підводному човні не дотримувалися заходів безпеки.
Так і один із інженерів з утилізації і ремонту атомних підводних човнів заводу "Зірка" все-таки не заперечує можливості людського чинника як причини трагедії. "Човен, де сталася трагедія, має устаткування третього покоління, воно вимагає особливої уваги, знань і навиків. Не виключено, що все могло статися через просту людську помилку", - припустив він.
Він також зазначив, що влітку цього року під час підготовки човна до ходових випробувань уже склалася нештатна ситуація з автоматичною системою пожежогасіння. "Інженери здавальної комісії тоді усунули неполадки", - сказав він. При цьому не уточнив, що саме тоді стало причиною нештатної ситуації на човні.