Так вже склалося історично, що українці чи не в усі часи були розділені чи кордонами, чи імперіями, чи ідеологіями. Хто і як тільки нас не ділив: за місцем проживання, соціальним статусом, вірою...
Та й самі ми швидше готові протиставляти себе іншим, аніж об’єднуватися в ім’я спільної мети та спільного майбутнього. Напевне, тому і “маємо те, що маємо”. Але настав час виходити на іншу дорогу, шукати не те, що роз’єднує, а те, що єднає, не те, що відрізняє, а те, що є для усіх нас спільним.
Відкриваючи у суботу, 17 серпня, Всецерковну прощу Української греко-католицької церкви до Патріаршого собору у Києві з нагоди його освячення, 1025-річчя хрещення України-Русі та Року віри, Глава УГКЦ Патріарх Святослав Шевчук під час молебню на Володимирській гірці нагадав, що у того історичного хрещення була одна особливість.
“Кияни не були хрещеними кожен окремо, приватно, у своєму храмі – Київ хрестили у Дніпрі разом. Його мешканці разом зійшли у хрещальні води. Разом, єдиним серцем й устами визнали віру Єдиної, Святої, Соборної й Апостольської Церкви. Саме тут, разом, у водах Дніпра, з розрізнених племен ми стали єдиним народом. Ось тому сьогодні ми зійшлися сюди з різних країн, різних сіл і міст України, навіть із різних конфесій та Церков, щоби при тому джерелі нашої віри знову бути разом”, – наголосив Отець і Глава УГКЦ.
До теми |
У Богослужінні, за повідомленням департаменту інформації УГКЦ, взяли участь усі єпископи УГКЦ, які прибули на синод, офіційні делегації від Римо-католицької церкви та Східних католицьких церков, благодійних організацій. Зокрема серед тих, хто представляв Римо-католицьку церкву, були: посланець Папи Франциска кардинал Аюдріс Юзас Бачкіс, Архиєпископ-емерит Вільнюса, Папський легат; кардинал Тімоті Долан, Архиєпископ Нью-Йорка, президент Американської Єпископської Конференції; Архиєпископ Томас Едвард Галліксон, Апостольський нунцій в Україні; Архиєпископ Едмонтона Річард Сміт, президент Канадської Єпископської Конференції; Архиєпископ Любліна Станіслав Будзік, представник Польської Єпископської Конференції та ін. Від Східних Католицьких Церков були владика Мілан Шашік, єпарх Мукачівський, та представники інших греко-католицьких церков. |
Всього на прощу прибуло понад 700 священнослужителів та понад 20 тисяч вірян. На переконання Блаженнішого Святослава, саме до єдності неподільної Церкви закликає сьогодні рівноапостольний Володимир. “Тому я сьогодні відкриваю обійми всім, хто прибув зблизька і здалека. Відкриваю обійми всім: православним, протестантам і просто добрим людям. І всіх закликаю: будьмо разом! Відновімо нашу віру, будьмо разом християнами третього тисячоліття”, – закликав Патріарх біля пам’ятника рівноапостольному князю Володимиру. Опісля відбулося освячення (ззовні) Патріаршого собору.
Тему єдності Блаженніший Святослав продовжив і у неділю під час урочистого освячення собору. “Цей Собор є видимим знаком єдності й соборності нашої Церкви як в Україні, так і далеко поза її межами. Ми будували його всі разом – цеглинками-пожертвами, що надходили сюди з усього світу. Цей собор збирає усіх синів і дочок Володимирового Хрещення, закликає їх до єдності, до відновлення у вірі, до джерела небесної поживи в духовній пустелі сучасного світу”,– наголосив Блаженніший Святослав у проповіді до духовенства та вірян.

|
Фото: Валентина Євтушок, Reuters
|
Перед тим, як освятити престол, архиєреї помили його водою з милом, червоним вином, рожевою водою. Виливаючи тричі навхрест вино на престол, Глава Церкви промовив: “Окропи мене іссопом, і я очищуся, обмий мене, і я стану білішим від снігу”. Потім трапезу помастили миром, після чого всередину престолу Блаженніший Святослав заклав мощі святих мучеників: святих апостолів Петра і Павла, Андрія Первозванного, Папів Климента Римського та Мартина, які загинули на українських кримських землях; священномученика Йосафата та блаженних священномучеників ХХ століття Миколая Чарнецького та Йосафата Коциловського.
“Наш храм має мільйони жертводавців: бідних і багатих, тих, хто живе далеко і близько, тих, хто говорить українською, і тих, хто не говорить, усіх тих, хто справді побачив, що центром єдності нашої Церкви має бути собор. І де б вони не були сьогодні – чи ще між нами, чи вже відійшли у вічність, чи є тут, на прощі, чи не змогли приїхати сьогодні – ми всі про них пам’ятаємо і за них молимося. Але особливо треба подякувати “великому будівничому” цього Патріаршого собору, який заклав наріжний камінь і сьогодні тішиться разом із нами, – це Блаженнішому Любомиру Гузару”, – відзначив Глава УГКЦ.

|
Фото: Валентина Євтушок, Reuters
|
Блаженніший Святослав подякував тим владикам, які разом із Блаженнішим Любомиром несли хрест будівництва собору. “Але справжнім священномучеником будови цього храму і завершення його до освячення є владика Йосиф Мілян, – відзначив Глава УГКЦ. – Коли ми оголосили, що освячуватимемо собор, у нас на рахунках був абсолютний нуль. Це був лютий цього року. Для завершення собору до освячення нам був потрібен приблизно мільйон доларів. Треба було бачити обличчя владики Йосифа, який почув це рішення Синоду. Але його віра і віра всіх нас так зворушила наш народ, що за чотири місяці ми ті гроші отримали. І собор освячений”.
Патріарх відзначив, що остаточного будівництва ще не закінчили, але воно переходить у новий етап. “Нам ще багато потрібно: іконостас спорудити, покласти мозаїку, розписати собор, відповідно до приписів Східної Церкви упорядкувати крипту і багато іншого. Тож владика стукатиме до ваших домівок і сердець, і я прошу – відчиніть йому. Бо через його вуста і через його руки до ваших сердець промовлятиме Воскреслий Христос”, – закликав Блаженніший Святослав вірян.
Довідка
Собор Воскресіння Христового став четвертим храмом УГКЦ у столиці. Він вміщає 3000 вірних. Його висота – 50 метрів. Проект розробив у традиціях сучасного церковного зодчества архітектор Микола Левчук. Разом із адміністративною будівлею Собор утворює Патріарший центр УГКЦ площею 1,72 га.
27 жовтня 2002 р. за участю тодішнього Глави УГКЦ Блаженнішого Любомира Гузара заклали та освятили наріжний камінь під майбутній Патріарший собор;
10 жовтня 2004 р. єпископи УГКЦ освятили хрести;
21 серпня 2005 р. на площі біля храму відбулися урочистості з нагоди перенесення осідку Глави Церкви зі Львова до Києва;
19 січня 2006 р. у підвальній частині храму відправили першу Літургію;
17 червня 2009 р. у соборі відбулася перша за роки незалежності єпископська хіротонія в УГКЦ;
27 березня 2011 р. у Патріаршому соборі Воскресіння Христового відбулася інтронізація новообраного Предстоятеля УГКЦ Блаженнішого Святослава Шевчука.