Єгипет лихоманить ще від “Арабської весни” 2011-го. Не допомогли і перші демократичні вибори у країні, що відбулись минулого року, оскільки новий президент – ісламіст Мохаммед Мурсі – й спровокував нинішні запеклі сутички, які роздирають суспільство. 

А цей тиждень запам’я­тався чи не найбільш жорстоким протистоянням між тимчасовим урядом та прихильниками взятого під арешт Мурсі: єгипетські сили безпеки у середу розігнали два табори протестувальників у Каїрі, внаслідок чого загинули сотні людей. 

Нагадаємо, що Мохаммед Мурсі очолив країну минулого літа, перемігши на демократичних виборах. Проте забезпечитись підтримкою усього єгипетського суспільства йому так і не вдалось, оскільки Мурсі представляє рух “Бартів-мусульман” – організації ісламістів, які виступають за зміни у державі на основі релігії. 

Значна частина населення Єгипту одразу зустріла нового президента вороже і почала закидати йому звинувачення у прагненні ісламізувати країну. Опозиція не раз організовувала мітинги проти Мохаммеда Мурсі, але з часів “арабської весни” вони були наймасовішими наприкінці червня, у річницю інавгурації Мурсі. Тоді на вулиці Каїра та Александрії,  за даними різних інформаційних агентств та телеканалу “Аль-Маядін”, вийшло близько мільйона громадян.

Протестувальники вимагали відставки Мурсі і проведення нових виборів. Внаслідок сутичок, зокрема і біля штаб-квартири “Бартів-мусульман” у столиці, тоді загинуло кілька десятків людей. Фронт національного порятунку, незалежні профспілки, опозиційні партії та рух “Тамарод” навіть оголосили загальнодержавний страйк. За словами протестувальників, навіть зібрали 22 мільйони підписів для відставки Мурсі, що на 10 мільйонів більше, аніж він набрав на президентських виборах у 2012-му. Зазначимо, що під час протестів п’ять міністрів пішло у відставку.

Опозиція звернулась за допомогою до військових, після чого  головнокомандувач Єгипетських збройних сил генерал Абдель Фаттах Сісі спочатку висунув Мурсі ультиматум – прислухатись до народу, а після того, як президент відмовився,  – арештував його на початку липня. 

Присягу тимчасового президента прийняв Адлі Мансур, голова Конституційного суду Єгипту. Він повинен був виконувати обов’язки глави держави до дострокових президентських виборів. На знак протесту проти усунення Мурсі від влади у відставку пішло ще дев’ять міністрів. Тож Адлі Мансуру довелось сформувати тимчасовий уряд. Зазначимо, що після усунення Мурсі військові арештували сотні прибічників “Братів-мусульман”.

Та після цих подій спокійніше у Єгипті не стало: прихильники Мурсі і руху “Братів-мусульман” також вийшли на вулиці та вимагали відновлення на посаді президента. Почалися нові багатотисячні протести. А каталізатором збільшення їх масовості стало те, що, як повідомило агентство Reuters, цього тижня військові продовжили арешт Мурсі ще на місяць. 

Нагадаємо, що прокуратура висунула поваленому президентові звинувачення у шпигунстві, підбурюванні до насильства, нанесенні збитку економіці Єгипту та змові з терористичним угрупуванням “Хамас” у 2011 році, за допомогою якого йому вдалось утекти з в’язниці “Ваді ель Натрун”. Показово, що до недавнього часу штурм цієї в’язниці, у якій сиділо керівництво “Бартів-мусульман”, вважався у країні однією із героїчних сторінок “арабської весни”.

Щодо нинішньої ситуації з Мурсі, то наразі він перебуває  у слідчому ізоляторі, місце розташування якого невідоме.

Ще на початку цього тижня влада заявляла, що розганятиме табори прихильників Мурсі. Зазначимо, що найбільші з них були у Каїрі біля мечеті Рабаа аль-Адавія та на площі Нахда. 

фото: rbcdaily.ru

Однак залякати протестувальників не вдалось. Навпаки, їх стало ще більше. Тому у середу єгипетські сили безпеки розпочали розгін демонстрантів, використовуючи броньовані бульдозери і навіть військову техніку.  Внаслідок цих сутичок, як повідомляє влада,  загинуло щонайменше 638 людей. Однак рух “Брати-мусульмани” повідомив про понад дві тисячі вбитих. Відомо, що заарештували лідерів “Братів-мусульман”, зокрема  Ессама Ель-Еріана та Мохамеда Ель-Белтагі, 17-літню доньку якого вбили. Також загинули оператор телеканалу Sky News Мік Дін та репортер Gulf News Хабіба Ахмед Абд Елазіз.

Після цих подій віце-президент тимчасового уряду Мохамед Ель-Барадеї подав у відставку, влада запровадила надзвичайний стан і комендантську годину на місяць, а поліції дозволили використовувати бойові патрони для самозахисту.

Зазначимо, що прихильники “Братів-мусульман” у відповідь на розгін таборів підпалили у четвер урядову будівлю в Гізі поблизу Каїру. Розлючені мітингувальники нищили і християнські церкви у Єгипті. Зокрема, як повідомляє “Католицький оглядач”, розгромили 22 храми, підпалили християнську школу, зруйнували францисканський монастир і лікарню під опікою монахинь, більшість пацієнтів якої була мусульманами.

Тут потрібно зазначити, що “Брати-мусульмани” вчора розпочали ще одну акцію протесту, яку назвали “П’ятницею гніву”. Відомо, що сили безпеки Єгипту перекрили всі входи і виходи, а також дороги, які ведуть до площі Тахрір у центрі Каїра, куди маршем ішли тисячі прихильників “Братів-мусульман”. Знову ж таки влада підтягнула сюди військові техніку, а саму площу обтягла колючим дротом.

Як повідомляє “РБК-Україна”, акції протесту пройшли і в інших єгипетських містах. І знову не обійшлось без сутичок. Зокрема, за повідомленнями BBC, сутички відбулись на півночі країни, де проти мітингувальників сили безпеки застосували сльозогінний газ, а самі мітингувальники напали на відділок поліції у Каїрі. Там загинув один правоохоронець. У місті Ісмаїлія загинуло четверо людей. Зазначимо, що Національний фронт порятунку та рух “Тамарод” учора вивели на вулицю і своїх людей у відповідь на акцію “Братів-мусульман” (зазначимо, що на момент здачі номера до друку ще не була відомою інформація про масштаби вчорашніх акцій та точну кількість постраждалих під час нових сутичок у Єгипті)

Одразу після того, як тимчасова влада у Єгипті застосувала силу проти прихильників Мурсі, Міжнародна спільнота засудила використання насильства у цій країні. Проти кровопролиття висловилось 15 держав. Зокрема президент США Барак Обама, засудивши методи тимчасово уряду, заявив, що “Єгипет ступив на вкрай небезпечний шлях”. Америка навіть скасувала спільне військове навчання із Єгиптом, яке мало відбутись у вересні. 

“Єгипту потрібен справжній перехід до справжньої демократії. Тобто компроміс між усіма сторонами”, – наголосив Девід Кемерон, прем’єр-міністр Великої Британії. Папа Римський Франциск  виголосив спеціальне звернення на площі Святого Петра. “Гіркі новини доходять до нас з Єгипту. Бажаю, щоб мої молитви допомогли сім’ям загиблих і поранених, усім, хто страждає. Молімося разом заради миру та діалогу на цій землі”, – сказав він.

Також Рада безпеки ООН прийняла екстренну резолюцію щодо ситуації, яка склалася у Єгипті. Однак тут також потрібно зазначити, що тимчасова влада Єгипту не сприйняла критики. Прес-служба тимчасового уряду різко відповіла на заяви світових лідерів зазначивши, що позиції представників інших держав “не засновані на фактах і можуть заохочувати діяльність насильницьких озброєних груп”.

Зазначимо, що на події у Єгипті відреагувало й українське МЗС. Зокрема наше зовнішньополітичне відомство у середу поширило заяву, у якій закликало українців не їхати до Єгипту без крайньої необхідності, а тим туристам, які вже є там, рекомендувало “утриматися від відвідування місць скупчення людей, не здійснювати там фото- і відеозйомку, не брати участь у акціях протесту та демонстраціях, а також не вступати у суперечки з місцевим населенням щодо питань, які стосуються політичної ситуації Єгипту”. Питання про евакуацію наших громадян з Єгипту станом на вчорашній день поки не піднімали. 

Потрібно наголосили на тому, що, як повідомляє “Радіо Свобода”, попри напружену ситуацію у Єгипті потік українських туристів туди не зменшився. Чартерні рейси були завантажені, а турфірми продовжували продавати путівки у “країну пірамід та фараонів”.