Хліб - усьому голова. Ним зустрічають шанованих гостей, проводжають у далеку дорогу, благословляють молоду пару на щасливе подружнє життя.

Пекти весільний коровай - справа непроста. За народними повір'ями, випікати весільний хліб повинна жінка, яка сама перебуває в шлюбі, до того ж  є щасливою у подружньому жит­ті. І в жодному разі не варто доручати роботу вдові, розлученій жінці чи тій, чиє сімейне життя не надто благополучне.

15 років улюбленої роботи

Катерина Барна пече короваї вже 15 років. А змусив жінку взятися за цю справу випадок. Племінник одружувався, й потрібно було спекти коровай. Пані Катерина звернулася до односельчанки, яка завжди пекла короваї, проте та відмовила, бо мала дуже багато замовлень на весілля. Тож, хоч-не-хоч, жінка взялася за роботу сама. Потім ще раз пекла коровай, й настільки ця справа припала до душі, що вже півтора десятка років є невід'ємною частиною її життя. Та й душа до випічки завжди лежала. "Вперше спекла пляцок у восьмому класі. Того дня пекла моя старша сестра, я сказала, що також зможу. Знаєте, вийшло доволі непогано, навіть мама похвалила", - пригадує дитячі роки пані Катерина.

Під час випікання весільних короваїв дуже важливе значення має і настрій господині, й підбір продуктів. "Починати пекти коровай обов'язково потрібно з гарним настроєм, щоб на душі було спокійно, та й щоб у домі були затишок та злагода, - ділиться пекарськими таємницями пані Катерина. - Бо якщо візьметеся до роботи в поганому настрої - нічого путнього не вийде". Ще один важливий момент - підбір продуктів. Найважливіше - якість борошна, бо якщо візьмете не такого ґатунку, місити доведеться кілька разів. "У мене був один випадок, що доводилося тричі перемішувати тісто, я вже й різне борошно брала, й усе було не таке", - розповідає господиня.

До короваїв люди здавна ставилися з великою повагою й пов'язували з ними чимало прикмет: якщо коровай трісне чи западеться, життя молодої пари може бути нещасливим. А добра прикмета - якщо коровай ніби усміхається (збоку є наче вм'ятина). Тож, знаючи всі ці повір'я, Катерина Дмитрівна дуже відповідально береться за роботу. "Щоб коровай вдався, його треба місити не менш як годину. Печу короваї солодкі, додаю ванільний цукор, лимон, яйця - обов'язково домашні. Іноді молодята самі просять, щоб додала до короваю меду, аби життя було солодким, чи копійки - як символ багатства", - говорить пекарка.

Пече жінка одно-, дво- та триповерхові короваї, хто які забажає. Та найбільший попит на двоповерхові. Кожна господиня має своє бачення, як прикрасити коровай. Кілька років тому багато хто прикрашав короваї різними листочками, фігурками голубів та інших пташок, щоб молодята багатими були. Та й тепер деякі господині печуть такі короваї. Але пані Катерина має свій стиль - прикрашає трояндами та намистом. Всі прикраси робить з тіста. На одноповерховий треба 23-25 троянд, кожна з них має по 21-23 пелюстки. Тісто для квіток робить прісним, а кульки - зі сирного тіста. Для одноповерхового треба 320 кульок, для триповерхового - 660. Кожну окремо витискає з листа тіста, смажить на олії, а потім нанизує на нитки. Ще одним обов'язковим елементом є два лебедики - з тіста та кокосової стружки. Щоб паски короваю трималися купи, насаджує їх на фруктові гілки (вишня, малина), а прикрашає грегором (кущ, що завжди зелений). "Раніше прикрашала гілками аспарагуса, але вже всі вазони вдома обірвала, тож вирішила прикрашати гілками грегора. На Великдень ним кошики прикрашають, то чому б не використати його для прикраси короваїв", - ділиться роздумами майстриня.

"Багато молодят після весіл­ля коровай не розрізають, а засушують його й деякий час зберігають, проте коровай - це доля, тож його треба з'їсти", - наголошує господиня.

Сімейна справа

Замовлень пекарці не бракує. В гарячу пору на одну суботу може бути по 5-7 замовлень. А весільний пік припадає на липень, жовтень та листопад. Саме в ці місяці найбільше українських хлопців та дівчат поєднують свої долі. Тоді до роботи береться вся сім'я - й син, і невістка, а перший помічник - чоловік. Навіть якщо приходить з роботи втомленим, у допомозі ніколи не відмовить. Він зробив для дружини нехитрий виріб з кришечки від пива для виготовлення пелюсток троянд. Коли є багато замовлень, то працювати доводиться весь тиждень, коржі жінка пече в середу-четвер, прикраси робить ще з понеділка.

Пече пані Катерина не тільки весільні короваї. Замовляли їй коровай, який брали наші заробітчани до Італії, де посвячували церкву. Майстриня пече короваї й на Свято хліба, яке відбувається у Шевчен­ківському гаю.

Раніше пекла пані Катерина й солодкі пляцки на весілля, святкові торти для різноманітних святкувань. Проте тепер для випікання солодощів на весілля часу не вистачає, адже допомагає ростити онуків.