Влітку маленьким пустунам хочеться бігати по травичці, ніжитися на сонечку, хлюпатися у водичці. А де найкраще проводити канікули? Звичайно ж, на березі річки, озера чи моря. Дорослі зазвичай воліють просто полежати на пляжі і щоб їм ніхто не надокучав.

Але діти зовсім іншої думки щодо справжнього відпочинку. Влаштовують різноманітні ігри, адже це добра нагода вдосталь набігатися, побешкетувати. Чому б і нам, дорослим, не долучитися до їхніх забав. Пропонуємо кілька ігор, що будуть цікавими і дорослим, і дітям. Головне дотримуватися правил безпеки поводження у воді!

Мета цієї гри – навчитися швидко і рішуче заходити у воду. На відстані 3-5 метрів від води берегом проводять лінію. Гравці шикуються уздовж неї в одну шеренгу обличчям до води на відстані кроку один від одного. За сигналом дорослого вбігають у воду, добігають до заздалегідь зазначеного місця і мчать назад до берега. Виграє той, хто найшвидше повернеться на своє місце. 

Мета гри – навчитися не боятися водяних бризок. Гравці діляться на дві команди, які вишиковуються у воді обличчям одна до одної на відстані кроку. За сигналом дорослого команди наступають одна на одну, намагаючись бризками в обличчя відтіснити “супротивників” до берега або ж до заздалегідь позначеного місця. Гравець, повернувшись спиною, вважається таким, що вибув з команди, і отримує штрафне очко. Гра триває до тих пір, поки одна з команд не відтіснить іншу до берега протягом 2-3 хвилин. Виграє та команда, у якої менше штрафних очок.

Вибирають двох ведучих. Гравці заходять по пояс у воду і розпливаються в різні боки. За сигналом дорослого ведучі, тримаючись за руки, починають ловити “рибу”, намагаючись упіймати когось із гравців. Полоненим вважається той, навколо кого ведучі зімкнуть руки і опустять їх на воду. Полонений приєднується до ведучих. Таким чином, розміри “сіті” збільшуються. Закінчується гра тоді, коли вся “риба” буде виловлена.

Учасники стають у коло і беруться за руки. Одного гравця призначають “чаплею”, а інших трьох – “жабенятами”. “Чапля” ловить “жабенят”, яким дозволяється виходити з кола, пірнаючи під руками гравців у різних напрямках і знову виринаючи у коло. “Чапля” може виходити з кола і повертатися в нього тільки перестрибуючи через руки гравців (для чого ті трохи присідають). Спіймане “жабеня” міняється роллю з “чаплею”, і гра продовжується.

Гравці стають у шеренгу. Одного з них обирають “щукою”. Він стає на відстані 10-15 кроків попереду шеренги і повертається до неї спиною. За сигналом ведучого гравці наближаються до “щуки”, намагаються підійти до неї якнайближче. Раптом ведучий вигукує: “Щука пливе!” Щука швидко обертається, а гравці в цю мить мають сховатися – пірнути з головою під воду. Той, хто не встигне своєчасно пірнути (і його помітить “щука”), вибуває з гри. Перемагає той, хто зуміє першим наблизитися до “щуки” і залишитися непоміченим.

Правила поведінки дітей на воді

• для купання обирайте неглибоке місце (60-80 см) з піщаним дном і несильною течією; • стежте за тим, аби діти не були довго у воді, не сиділи тривалий час на сонці, не бавилися в мокрому одязі; • слід категорично заборонити дитині пірнати, якщо вона не вміє плавати; • температура води для купання має становити 18-20 градусів; • купатися можна часто, але тривалість водних процедур варто обмежувати; • не можна допускати, щоб вони купалися без нагляду дорослих, навіть якщо й уміють плавати;  • необхідно карати за ігри з криками “Тону!”; • тривалість купання – від 3 до 30 хвилин;  • коли дитина вийде з води, треба розтерти її рушником.

Гравці діляться на дві команди (учасники однієї надягають шапочки). За сигналом дорослого гравці команди, яка за жеребом починає гру, перекидають один одному м’яча, намагаючись зробити так, щоб він увесь час перебував у гравців однієї команди.

Завдання гравців другої команди – заволодіти м’ячем і, перекидаючи його один одному, утримувати якнайдовше у своїй команді. Тривалість гри – від 3 до 10 хвилин. Не можна топити суперника, тримати м’яч у руках більш ніж 5 секунд і викидати його за межі ігрового майданчика.

Всі гравці стають паровозиком (при цьому потрібно триматися за пояс того, хто попереду). Перші дві пари беруться за руки і підносять їх – це “тунель”. “Потяг” їде крізь “тунель”, і всі “вагончики” в цьому місці повинні зануритися під воду. 

Гравці-“дельфіни” стоять у воді. Грають троє-четверо дітей. За сигналом ведучого гравці повинні пірнути, відштовхнутись ногами від дна і вистрибнути якнайвище з води. Ведучий визначає переможця. Найзручніше змагатися парами.

У грі змагаються дві команди по 5-6 дітей у кожній. Всім учасникам роздають надувні кола. За сигналом судді гравці лягають грудьми на кола і пливуть назустріч один одному. Кожен із них повинен стягнути суперника у воду, але при цьому намагатися втриматися на колі. Виграє та команда, яка до закінчення змагань зберегла найбільше гравців.