Спеціальна богословська комісія підтвердила факт чотирьох офіційно задокументованих чудес, що сталися за заступництва Івана Павла ІІ. Папа Римський Франциск підписав указ про його канонізацію.

Спеціальна комісія студіювала інформацію про життя понтифіка, включаючи листування, а також особисті записи, зроблені до того, як Кароль Войтила став главою Церкви. Зібрані дані були скеровані в Конгрегацію канонізації святих. Головним постулятором беатифікації Івана Павла II став польський священик Славомір Одер, а його формальним опонентом, покликаним оскаржувати твердження про скоєні понтифіком чудеса, – римський священик Джузеппе Д’Алонсо.

Вже до третьої річниці смерті Папи був повністю підготовлений так званий рositio – звіт про життя понтифіка обсягом 2 тисячі сторінок. Отець Одер встиг вивчити безліч документів і заслухав свідчення понад ста свідків, які знали Івана Павла II, а також очевидців та учасників скоєних ним чудес. Втім головною стала історія 46-річної французької черниці Марі Симон-П’єр. Жінка, що страждала, як і сам понтифік, через хворобу Паркінсона, вилікувалася у червні 2005 року, через два місяці після смерті Папи, звернувшись до нього з молитвою про допомогу. Лікарі та богослови, які вивчали цей випадок, дійшли висновку, що ця подія не має наукового пояснення.

В 2011 році богословська комісія зарахувала Івана Павла II до лику блаженних, максимально наблизивши його таким чином до рангу святих. До речі, сам Іван Павло II беатифікував понад 1300 осіб і канонізував 482 святих, тобто більше, ніж усі його попередники разом узяті, з 1588-ми, коли була прийнята нинішня процедура зарахування до лику блаженних і святих.

На початку липня Папа Франциск підтримав і рішення Конгрегації про канонізацію Папи Івана ХХІІІ. Постулятор канонізаційного процесу Папи-поляка в розмові з журналістом Радіо Ватикану ствердив, що рішення про канонізацію Папи Івана XXIII є чимось надзвичайним у наш час. Як сказав отець Одер, “цей крок був несподіванкою, адже до цього часу чудо за заступництва Івана XXIII, необхідне для канонізації, не було підтверджене”. Однак для отця Одера папське рішення є цілком у рамках папських повноважень, повідомляє “Католицький оглядач”.

“Кожен Папа є найвищим суддею і законодавцем у Церкві, представником Христа на землі. Тому таке рішення цілком у його компетенції. Це було нелегке рішення. Це рішення, що стосується проголошення святим Папи, який не викликає сумнівів у своїй непомильності та в повазі до нього. Нас може дивувати цей крок, проте за ним стоїть рефлексія і молитва Папи, які привели до цього рішення. І цей спосіб ухвалення рішення може нести в собі великі духовні плоди”, – сказав отець Одер.

Дата консисторії, на якій будуть оголошені дати канонізації, невідома. Речник Ватикану отець Федеріко Ломбарді наголосив, що рішення Папи Франциска є “заявою про намір”, і відкритим лишається питання, чи Папа пов’яже рішення про святість блаженного Івана XXIII з визнанням чуда за його заступництва, чи ні. 

“В євангельському послуху – суть його святості”, – сказав Папа Франциск під час урочистості спомину смерті Папи Івана XXIII в базиліці святого Петра. “П’ятдесят років по його смерті мудре батьківське керівництво Папи Івана, його любов до традиції Церкви та усвідомлення постійної потреби пристосування до актуальних питань, пророча інтуїція щодо скликання ІІ Ватиканського Собору і жертвування свого життя за його позитивні результати залишаються наріжним каменем в історії Церкви ХХ століття і є ясним світлом на нашій дорозі в майбутнє”, – зазначив понтифік.

На думку отця Одера, спільну канонізацію блаженних Івана XXIII та Івана Павла ІІ варто розуміти в контексті ІІ Ватиканського Собору. “Це очевидно, що блаженний Іван XXIII є Папою, який відважився відкрити Церкву на події ІІ Ватиканського Собору, Папою, який цілим своїм понтифікатом показував дорогу і приймав дух Собору та реалізовував його з допомогою свого уряду”, – вважає священик Славомір Одер.

Говорячи про визнан­ня чуда за заступництва блаженного Івана Павла ІІ, постулятор його канонізаційного процесу сказав, що сталося чудо в день його беатифікації на Коста-Риці: “Молода жінка, яка страждала на аневризми судин головного мозку, молилася за заступництво Івана Павла ІІ і з допомогою телебачення долучилась до цілої Церкви в молитві за нього. Наприкінці церемонії беатифікації заснула і, прокинувшись наступного дня, відчула, що симптоми хвороби зникли. Внутрішній голос сказав їй: “Встань, не бійся, візьми своє життя знову”.