У неділю Всіх святих землі Української, 21 липня, жителі та гості Кам’янеччини мали справжній відпуст. До цього святкового дня мешканці села Руда-Сілецька Кам’янка-Бузького району готувались два місяці – відтоді, коли у лісі випадково знайшли фігуру Матері Божої, що пролежала в землі аж 67 років! Кам’яний витвір мистецтва розміром з людський зріст, вражає величчю та красою. У голові не вкладається, як ця фігура могла більш ніж півстоліття пролежати під землею…

Перебуваючи на Службі Божій, яку відслужив отець Богдан Стефанишин – настоятель храму святого Юрія Побідоносця, а згодом і на освяченні каплиці, де отцеві-настоятелеві співслужили секретар владики Михаїла Ковтуна отець Ярослав Марус і отець Богдан Горбаль, декан Кам’янка-Бузький, розмірковуєш і розумієш, що на все свій час. Як жінці настає час народжувати, так і всі події у нашому житті відбуваються не тоді, коли ми їх плануємо, очікуємо, а тоді, коли настає час, тобто коли ми найбільше їх потребуємо! Є час на радість і на терпіння, на життя і на смерть...

Церква святого Юрія Побідоносця стоїть на горбочку. Перед нею –  Хресна дорога, збоку – каплиця із джелом. Це те місце, що розділяє світ суєтного життя і Божого благословення. 

Настоятель храму отець Богдан Стефанишин певен, що передумовою такої знахідки був віщий сон, який він бачив напередодні. “Мені явилася Богородиця на повен зріст! Білосніжна… Але не міг розгледіти її обличчя. Мене дуже непокоїло те, чому не бачу лиця Пресвятої… А за кілька днів мені зателефонували віськові і сказали, що знайшли в лісі фігуру Матері Божої”, – розповів “Пошті” священик.

Щоправда, фігура Богоматері була в не найкращому стані – не мала рук і голови. Та селяни зібрали гроші, і за два місяці (!) втрачені частини тіла були вдало відновлені. Понад те – збудували й капличку. Звичайно, знахідка потребує додаткової реставрації, але вже не такої затратної.

Як з’ясувалося, цю фігуру жителям села колись офірував священик з Америки. Зі слів отця Богдана, є безпосередній свідок тих подій, який нині живе у Польщі і має дев’яносто п’ять років. Старожили Руди-Сілецької теж пам’ятають той мистецький витвір. 1946 року фігура кудись зникла. Всі думали, що її знищили, але ні!  “Вона “замовкла” на довгі 67 років! І аж цього року ми почули її голос! Скільки років вона мовчала і біля неї не молилися…”, – каже отець Богдан Стефанишин.  

фото: Наталія Пиртик

Новозбудовану капличку назвали “Богородиця Рідного Краю”. Назву знову підказало Боже Провидіння. Настоятелеві знову приснився віщий сон, у якому невідомий голос сказав, що це має бути каплиця Матері Божої, хоча люди хотіли назвати її “Йорданська”, бо в ній є криниця, а під нею – джерело. По воду до тієї студні приходять люди з усього району і кажуть, що вона дуже смачна і добре тамує спрагу. 

Проте отець Богдан Стефанишин певен, що ця знахідка не остання, адже, як кажуть місцеві старожили, в тих краях закопана ще й п’ятиметрова фігура Богородиці! “Мені приснився ще третій, останній сон... Бачив каплицю, а в ній – престіл. В золочених шатах стоїть Пресвята Богородиця. Навколо багато людей у білій святкові одежі, які моляться. А в центі каплиці – джерело, вода з якого хвилями б’є. І там я побачив хрест, і підняв його. Тому, можливо, це ще не остання знахідка…” – каже священик.

Запрошені отці були вражені фігурою. Зокрема, Ярослав Марус пригадав, як брав участь у Хресній дорозі на Кам’янеччині, і храм, біля якого нині спорудили капличку, був під загрозою знищення, адже там був снаряд часів Другої світової війни. “Доля наших храмів, капличок, така ж, як і доля наших людей, які стільки часу моляться і борються за свою державу”, – сказав він.

І закликав вірян єднатися навколо єдиного Бога, який любить усіх без винятку, не бути байдужими до людської біди та не втрачати надії, а спілкуватися мовою любові та милосердя.