Слово “троглодит” асоціюється з дикунами і варварами. Однак у перекладі з давньогрецької означає “той, що мешкає в норі чи печері”. Облаштування житла в печерах у давні часи було поширене у багатьох країнах світу – Ефіопії, Туреччині, Малі, Тунісі та інших.

Відомо, що корінне населення Тунісу, бербери, мало подібну звичку ще півтори тисячі років тому. Деякі з них дотримуються цього способу життя й нині. Але таких людей не більш ніж один відсоток населення країни.

Існує версія, що берберські племена ховалися під землею від войовничих арабів. Втім більш імовірні здогадки, що у розпеченій пустелі, де температура сягає 40 градусів у тіні, жити в печерах комфортніше. Влітку там прохолодно, а взимку тепло та сухо. До того ж природного матеріалу завжди вдосталь та й проблем з транспортуванням немає. Достатньо у схилі пагорба вирити яму глибиною 8-10 метрів, виокремити убік кімнати, кухню, господарські приміщення – і помешкання готове!

Зазвичай житло троглодитів має не менш ніж шість кімнат. Збільшується родина – додаються нові приміщення. Їх просто викопують у вапняку. Буває, що такий дім має два поверхи, але розташовані вони не вгору, а вниз. Вхід – через тунель, але до деяких жител можна потрапити лише з допомогою мотузяних сходів. 

фото: vesveter.ru

Житло в печері доволі комфортне. Стіни побілені, між кімнатами встановлені двері. Більшість меблів вирубані з каменю. Так вирішується проблема ліжок, поличок, столів, табуреток – дуже зручно і просто. В такому помешканні завжди сухо та чисто, немає сторонніх запахів. Але найголовніше те, що троглодитам доступні всі блага цивілізації: є водогін, кожна підземна оселя під’єднана до електрики, навіть підведений інтернет, супутникові антени дозволяють переглядати телевізійні програми. Сучасні троглодити користуються холодильниками, електроплитами та іншою побутовою технікою. 

Варто зауважити, що бербери мають альтернативу печерним поселенням. Деякі родини переїздять до звичайних будинків. Уряд країни дощового 1969 року, коли багато печер затопило, виділив кошти на будівництво сучасного Матмату. Багато родин обрало проживання в комфортних котеджах. Втім деякі сім’ї зберегли вірність традиціям предків і залишились мешкати у печерах. Сьогодні в пустелі Сахара можна зустріти до семи сотень підземних жител.

Бербери плекають свою мову та народні обряди. Втім троглодити цілком адаптовані до сучасного суспільства. Чоловіки працюють у селищах або містах, жінки вирощують курей, кіз, ведуть господарство, діти навчаються у школах, молодь – у вищих навчальних закладах. Малюки здобувають початкову освіту впродовж шести років у загальноосвітній школі. Згодом навчаються у ліцеї чи коледжі гуманітарного або технічного спрямування. До вишу вступають на конкурсній основі. Держава оплачує студентам не лише освіту, а й проживання, проїзд, харчування ще й дає невеличку стипендію.

Більшість берберів володіють арабською і французькою мовами. Це допомагає їм спілкуватися з численними туристами. Адже людям з усього світу цікаво побувати в Африці, помандрувати пустелею та познайомитись із сучасними троглодитами.