Аби відірвати дитину від комп’ютера і телевізора, зацікавте її найпростішими хімічними та фізичними дослідами. Це набагато краще, аніж проводити дозвілля перед монітором чи екраном. Усі діти дуже допитливі й охоче пізнають навколишній світ. А показавши цікаві досліди, можна прищепити синочку чи донечці любов до точних наук. Можливо, з них виросте відомий фізик чи хімік.

Сьогодні здивувати телефоном когось важко. Та згадати своє дитинство і змайструвати разом із дитиною саморобний засіб зв’язку набагато цікавіше. Для цього варто знайти дві пластикові скляночки, довгу мотузку (майже п’ять метрів) і пластилін.

Для початку зробіть отвори на дні обох склянок. Просиліть один кінець нитки в отвір і зав’яжіть вузлик. Щоб він надійніше тримався, закріпіть його пластиліном. Те ж саме зробіть з іншою склянкою. Все – телефон готовий! Аби він запрацював, потрібно натягнути нитку. Тепер, приклавши склянку-слухавку до вуха, можна почути все, що каже співрозмовник на тому кінці “дроту”, тримаючи  другу слухавку. 

Пластикові склянки виконують роль мікрофона і динаміка водночас, а нитка слугує телефонним дротом. Звук проходить по натягнутій нитці у вигляді поздовжніх звукових хвиль.

Запропонуйте своїй дитині стати садівником-чарівником. Для цього купіть букетик білих гвоздик. Поставте кожну в прозору вазочку чи склянку, попередньо зробивши на стеблі надріз (знизу). Після цього додайте у вазочки харчових барвників різного кольору. Тепер наберіться терпцю, і за день-два білі квіти стануть кольоровими! 

Для цього досліду знадобиться сіль, велика посудина, сире яйце і вода. Найперше заповніть посудину до половини водою і обережно занурте туди яйце. Воно, звичайно ж, потоне. Після цього вийміть яйце, насипте у воду побільше солі та розмішайте. Тоді знову покладіть яйце, і воно… спливе. Дитині цей “фокус” можна пояснити тим, що солона вода тримає предмети, тому що її густина вища. 

Пізнавальний дослід, особливо для хлопчиків, що полюбляють бавитися в шпигунів. Візьміть аркуш білого паперу, пензлик, молоко або лимонний сік і свічку. В маленьку посудину налийте трохи молока чи лимонного соку. Вмочіть туди пензлик і намалюйте або  напишіть “таємне послання” на білому папері. Коли малюнок (чи лист) висохне, то… зникне.

Тепер запаліть свічку і потримайте аркуш паперу над полум’ям на відстані не менш ніж 10 сантиметрів. Аби напис проявився, постійно рухайте аркушем і стежте, щоб він не загорівся. Через кілька хвилин “таємне послання” з’явиться знову. 

Знадобляться горнятко з гарячою водою, сіль, чорний або темний картон і пензлик. Всипте у воду кілька чайних ложок солі і помішуйте розчин пензликом, доки сіль не розчиниться. Додавайте солі й далі, постійно мішаючи розчин до тих пір, поки не сформуються кристали. Тепер можна починати малювати картину, на якій розчин солі слугуватиме фарбою.

Після цього залиште шедевр на ніч у теплому й сухому місці. Коли папір висохне, з’явиться оригінальний об’ємний малюнок із кристаликів солі.

Для цього досліду знадобиться харчова сода, оцет і посудина. Всипте у посудину столову ложку соди і налийте трохи оцту. Харчова сода (бікарбонат натрію) має властивість лугу, а оцет – кислоти. Взаємодіючи, вони утворюють натрієву сіль оцтової кислоти. Сам процес відбувається дуже активно, створюючи справж­нісінький вулкан.

Цей дослід проводили ще наші батьки. Надуйте звичайну повітряну кульку, підготуйте маленькі шматочки паперу. Потріть кульку до вовняної тканини або до волосся і піднесіть її до папірців – вони притягуватимуться до кульки. Після цього можна пояснити, що це маленьке диво сталося завдяки статичній електриці.

А чи знаєте ви, що в хатніх умовах можна створювати хмари? Для цього налийте в трилітрову банку гарячої води (приблизно на 2,5 сантиметра), накрийте її аркушем паперу, на який покладіть кілька кубиків льоду. 

Повітря всередині банки, піднімаючись вгору, почне охолоджуватися, і водяна пара утворюватиме хмаринку. Цей експеримент моделює процес формування хмар при охолодженні теплого повітря. А звідки ж береться дощ? Виявляється, краплі, нагрівшись на землі, також піднімаються вгору. Там їм стає холодно, і вони туляться одна до одної, утворюючи хмари. Зустрічаючись, хмари збільшуються, стають важкими і падають на землю у вигляді дощу.

Для цього експерименту знадобляться дві склянки, щільна паперова серветка чи рушник, харчовий барвник і вода. Наповніть одну склянку водою, а другу залиште порожньою. Розчиніть будь-який барвник у склянці з водою. Скрутіть паперовий рушник трубочкою. Один кінець опустіть у склянку з підфарбованою водою, другий – в порожню склянку, щоб вийшов паперовий “місток”.

Тепер наберіться терпцю і спостерігайте, як вода з пов­ної склянки перетікатиме в порожню. Це диво відбувається завдяки капілярним силам, які виштовхують воду зі склянки.

Для того, щоб експеримент минув швидше, використовуйте теплу воду. На весь процес знадобиться близько трьох годин, але вже через 15 хвилин ви зможете побачити, як спочатку забарвиться "місток", і вода почне перетікати в порожню склянку. Процес цей зупиниться тільки тоді, коли в обох склянках буде однакова кількість води! 

Цей дослід можна провести на основі попереднього. Але тепер візьмемо дві склянки з різними кольорами води. Змішавшись, дві барви утворять третю. Так можна пояснити дітям, що з основних кольорів – червоного, синього і жовтого – можна отримати зелений, помаранчевий, фіолетовий і ще багато розмаїтих відтінків.