Учора, 1 липня, завершивши великодній цикл свят, християни східного обряду отримали нову нагоду зростати у святості та удосконалюватись у чеснотах – вони вступили у щорічний піст перед святом апостолів Петра і Павла (12 липня), що його в народі ще називають Петрівкою.

Він не є таким строгим як Великий піст, зберігається заборона на м’ясні страви у п’ятницю, також Церква заохочує вірних по можливості обмежити вживання м’ясних страв у будні дні чи прийняти особисту постанову обмежити себе у чомусь, до чого людина має певну прив’язаність. Також у цей час не справляють весіль чи інших гучних забав.

Останнім часом, наголошуючи на значенні та важливості посту, Церква робить наголос не так на заборонах, як на заохоченні до різного роду способах духовного зростання та служіння ближнім, а тому закликає вірян більше часу присвячувати своїм рідним і близьким, звернути свою увагу на тих, хто потребує допомоги.

Традиція посту святих апостолів сягає перших віків християнської віри, перші свідчення про нього маємо вже з IV століття. Згідно з ними в Олександрії, Єрусалимі й Антіохії піст aпостолів був пов’язаний з П’ятдесятницею, а не з празником святих апостолів Петра й Павла. У перші століття був, зазвичай після П’ятидесятниці, один тиждень радості, тобто загальниця, а потім – один тиждень посту.

Як зазначає о. Юліан Катрій усвоїй книзі “Пізнай свій обряд”, Петрів піст увійшов у практику в Церкві не дорогою закону, а через звичай. З тієї причини тривалий час не було одностайності ані щодо його дотримання, ані щодо часу його тривання. Одні постили 12 днів, інші – 6, ще інші – 4, або ж тільки 1 день.

У Східній Церкві Піст святих апостолів не має сталого дня початку, а отже і тривалість щороку інша та залежить від дати свята Пасхи. Він розпочинається у понеділок після неділі Всіх святих ( наступна по Зісланні Святого Духа) і триває до 12 липня – празника святих апостолів Петра і Павла. Цьогорічна Петрівка – одна з найкоротших, 11 днів. Найдовша ж Петрівка може тривати шість тижнів, а найменша – 8 днів.