Мульчування – це агротехнічний прийом, що означає поверхневе покриття ґрунту мульчею: різними органічними залишками рослин, соломою, гноєм, мульчпапером, торф’яною крихтою, гноєм-сипцем, перегноєм, компостом, опалим листям, корою, тирсою тощо, що в результаті життєдіяльності мікроорганізмів і хробаків перегниває, в результаті чого в ґрунті утворюється гумус.

Аби правильно укласти мульчу, треба підготувати грядку: прибрати сміття, виполоти бур’яни, викопати коріння багаторічних бур’янів. За потреби грядку поливають. Можна розкидати комплексне добриво та загорнути його граблями. Можна також використати як добриво деревний попіл чи шкаралупу яєць.

До теми:

В чому користь мульчування? 1. Мульча не дає волозі випаровуватися з ґрунту, тим самим не дає пересихати кореням рослин. 2. Мульчування захищає коріння рослин від різких коливань температур, запобігає перегріванню кореневої системи влітку і її промерзання взимку. 3. При правильному мульчуванні рослини отримують оптимальний рівень кислотності (мульча запобігає утворенню сольової кірки). 4. Мульча збагачує ґрунт корисними речовинами й поліпшує його структуру, кондиціонує його. 5. Мульчування перешкоджає вимиванню і вивітрюванню корисних органічних речовин із ґрунту. 6. Мульча не пропускає світло, тому пригнічує ріст бур’янів. 7. Мульча сприяє розмноженню та ефективній роботі мікроорганізмів у ґрунті. 8. Мульчування захищає рослини від шкідників – равликів та слимаків. 9. Мульча покращує зовнішній вигляд саду, виглядає акуратно і природно. 10. Мульчування перешкоджає попаданню ґрунту на листя та плоди рослин при поливі. 11. Мульчування оберігає плоди городніх рослин від гниття на поверхні ґрунту (наприклад: гарбуз, кабачки, полуниця).

По підготовленій поверхні ґрунту розподіляють мульчу шаром 5-8 см. Рихлим органічним матеріалом поверхню грядки можна прикрити повністю, але тоді, коли вона тепла і волога. Під деревами середнього розміру треба викласти мульчу радіусом 75 см, під кущами – 45 см. Її шар не повинен доходити до стовбура чи стебла, бо вони можуть загнити. Важкі суглинки не можна покривати товстим шаром мульчі, тут він повинен бути завтовшки не більше 2 см. Через деякий час краще викласти наступний шар.

Влітку шар мульчі не чіпають, а під деревами, кущами, багаторічними рослинами його не прибирають і на зиму. Наступного року викладають новий шар. Якщо грядки однорічних культур були замульчовані низинним торфом або перегноєм, його можна закопати восени, різану солому теж, але додавши азотних добрив. Грубіші матеріали – кору, тирсу тощо необхідно прибрати на компостну купу.

Торф робить глинисті ґрунти рихлими, а піщані – вологоємкими. Цей матеріал не дуже підходить для суцільного мульчування, але ним добре мульчувати восени рядки часнику, посіяне насіння овочевих культур тощо. Тріски та кору використовують здебільшого для декоративного мульчування, це добра мульча для дерев, кущів, особливо для малини. Для дерев, ягідних культур, багаторічних овочів гарною мульчею є тирса, але свіжу тирсу необхідно перемішати з попелом та азотними добривами. З азотними добривами перемішують і різану солому. Сосновою чи ялиновою хвоєю добре замульчувати грядки суниці, бо вона запобігає розповсюдженню сірої гнилі. Крім цих матеріалів використовують спеціальні неткані матеріали, відходи виробництва льону, лушпиння соняшника, відходи вовни, папір тощо. Під кущі калини, бульденежу, якщо їх пошкоджує пильщик, можна викласти стару толь чи руберойд.

Садовий компост, викладений на грядці, покращує структуру ґрунту та вносить поживні елементи. Добре перепрілий гній при мульчуванні перемішують із верхнім шаром ґрунту. Якщо ви збираєтеся замульчувати скошеною травою, спочатку підсушіть її на сонці. Це стосується і мульчування виполотими бур’янами. Сидерати – люпин, листова гірчиця, фацелія тощо дають прекрасну мульчу. Пасинки помідорів добре розкласти під кущами аґрусу та смородини, це убезпечить їм захист від грибкових захворювань.