Напевно всі батьки хочуть мати міцні та близькі стосунки з дитиною. Для цього потрібне неабияке терпіння і винахідливість. Не завжди тато чи мама думають над тим, як краще вчинити в тому чи тому випадку, бо дуже часто приходять з роботи втомлені, роздратовані, інколи їм просто бракує часу… Та все ж треба привчити себе робити невелику паузу перед тим, як відреагувати на слова і вчинки дитини. 

Даємо кілька простих порад, що допоможуть налагодити стосунки з дітьми. 

Коли питаєш матусю, яка перебуває в дворі з дитиною, що робить її син чи донька, часто чуєш відповідь на зразок: “Та от, сидить у пісочниці і бавиться якимсь шнурочком. Дурницями займається! Мушу сісти з нею робити пасочки…” А от і не дурницями! Дитина в цей час розглядає на піску слід, який залишає шнурочок. Це для неї як вивчення логарифмів, ґрунтовне й глибоке дослідження. Тож не варто відволікати дитину від цього заняття. 

Уявіть собі однорічного малюка, що старанно складає пірамідку, але не все у нього виходить: кільця щоразу падають. Мати не витримує і починає це робити замість дитини. Що робить дитина? Відкладає пірамідку і більше не хоче її складати, тому що нецікаво. Малюкові важливий сам процес, а не результат…

Відома гра у хованки: перший заплющує очі, другий ховається, а перший його шукає. Та раптом дитина пропонує зробити по-іншому: “А давай обидва заплющимо очі та будемо один одного шукати!” Ось де креатив, ініціатива! Та дуже часто дитина чує у відповідь: “Так у хованки не грають”. Цікаво, а чому не можна так грати? Назвіть цю гру інакше, якщо це вже так принципово! Ось вам ще один привід для  фантазії. Бавитися можна по-різному. А раптом ця придумана дитиною гра виявиться набагато цікавішою за звичні хованки?..

“Мамо, дай мені, будь ласка, свої коралі”. Перше, що зазвичай кажуть матусі в такій ситуації: намисто – не іграшка! Спробуйте поцікавитися в дитини, що вона з ним робитиме. “Я хочу возити машинку, тож мені потрібно до неї щось прив’язати” – відповідає син чи донечка. Чудово! Добираєте мотузочок, і дитина щаслива. А уявляєте який конфлікт міг би виникнути на рівному місці?!

Напевно не раз доводилося бачити, як ідуть дві подруги, розмовляють, а поруч біжить дитина і набридає: “Мам, ну мам, ну мам…” Дратує, чи не так? Тож варто спробувати відреагувати одразу ж на перше “мам”. Може, дитина хоче в туалет або пити… Щось таке, що можна виконати вже і не доводити дитину до плачу, а себе до роздратування. Навіть якщо малюк хоче показати вам гарну пташку, повірте, для нього це дуже важливо саме тут і зараз. 

Довгождана неділя. Тато хоче дивитися футбол, мама – зустрітися з подругою, а дитина – в зоопарк. Якщо не узгодити плани зранку, то конфлікт забезпечений. Тож під час сніданку можна сказати: “Сьогодні в обід ми поїдемо до зоопарку, потім ти поспиш (з тобою посидить татко, а я поспілкуюся з подругою). Ну а вже після сну ми вийдемо у двір, а тато буде дивитися футбол”. І дитина задоволена, і батьки. 

Часто чуємо від знайомих таке: “Моя дитина так засмучується, коли я кудись іду без неї, що доводиться втікати…” Це дуже велика помилка! Мама переживає не за дитину, а за себе. Це вона не може упоратися зі своїми переживаннями з приводу того, що дитина сумуватиме, плакатиме, і вибирає для себе простіший варіант. А що ж дитина? Вона залишається сама зі своїм “горем”. Її нікому підтримати, їй дуже важко…

Тому належить пояснити малюкові, чому мама повинна піти. Можливо, він все-таки плакатиме, переживатиме, але слова мами його заспокоять. І коли мама піде, дитині буде легше пережити розставання з нею.

Сподіваємось, ці поради допоможуть налагодити стосунки з вашим сином чи донькою, і в родині буде більше приводів для радощів та приємного спілкування.