Як тільки не назива­ють у нас картоплю – “годувальниця”, “дру­гий хліб”, а ще для українців кар­топ­ля є “запобіжним захо­дом” від політики будь-якого уряду, програм “пакращення”, тому й садять її чи не в кожному господарстві. 

Однак, аби отримати доб­рий урожай, родючої землі та важкої праці не завжди достатньо. Про що ще варто подбати, то це про насіннєвий матеріал. 

Народні сорти

 У світі налічують майже 200 диких і культурних видів картоплі та сотні тисяч сортів. Більшість людей, вирощуючи її на своїх городах, не знають справжніх назв сортів, використовуючи народні: “американка”, “голландка”, “сорокаденка”, “синьоочка”, “циганка”. І хоча в різних регіонах під цими назвами вирощують різні сорти, майже всі вони витримали випробування часом: не набули ознак виродження сорту, а деякі навіть покращили свої якості.

Більш-менш достовірні дані можна отримати про відому всім “синьоочку”. Цей німецький сорт із назвою Імператор був виведений селекціонером Ріхтером у 1875 році шляхом схрещування двох американських сортів – Ранньої рози і Вікторії.

Кажуть, що саме цей сорт картоплі вирощували беззмінно впродовж багатьох років пустельники-старовіри Ликови, які жили в тайзі та збирали чималі врожаї, застосовуючи примітивну агротехніку (не орали, а тільки мотижили верхній шар ґрунту).

Під “американкою” найчастіше мають на увазі сорт  Рання роза, який був виведений у США  ще в 1861 році. До Росії він потрапив наприкінці ХІХ століття. З того часу зберігся такий опис сорту: “Бульби довгасті, дещо приплюснуті по всій довжині, більш ніж середнього розміру, іноді великі, з неглибокими вічковими ямочками. Шкірка рожева, м’якоть біла, борошниста, швидко вариться, приємна на смак. Досить родючий і чудовий американський сорт, гідний великого поширення”.

Наприкінці 80-х – на початку 90-х років, коли з’явився садивний матеріал із Голландії, наші городи заполонили “голландки”. Під цією назвою часто вирощують сорти Аноста, Астерикс, Імпала, Кондор, Пікассо та ін. Є інформація про те, що “кубинка” – це англійський Едем, який деякі городники називають “чорним принцом”.

А от “китайкою” у нас почали називати сорт Кіранда, що потрапив до нас саме з Піднебесної. Він поєднує в собі багато цінних споживчих якостей, чого прагнуть усі городники: надранній термін дозрівання при ранньому утворенні товарної фракції, найвищу врожайність, великі бульби, чудові смакові властивості і, що найважливіше, надзвичайну стійкість до виродження, зокрема екологічного, толерантність до хвороб, у тому числі й до вірусних. 

Для молодої картоплі

У багатьох городників майже в кожній області є своя “сорокаденка”. Це не конкретний сорт, а група сортів картоплі дуже раннього терміну дозрівання, кущі якої можна підкопувати вже на 50-й день після появи сходів і мати при цьому досить великі бульби. 

Зазвичай це надранні сорти селекції відомих європейських фірм – Рив’єра і  Лаура, із давніших – Аріель, Каратоп, Моллі, Спринт, Фінка та інші, які добре у нас прижилися та успішно розмножуються. 

До цієї групи можна віднести й деякі ранньоспілі сорти, що утворюють досить великі бульби так рано, що їх вигідно вирощувати задля товарного виробництва молодої картоплі (Беллароза, Весна, Каррера, Розара, Казка, Ерроу та ін.).

З’явилися й нові надранні сорти. Серед них особливо виділяється німецький Інова. Цей сорт утворює невеликий  дрібнолистий кущ, “скромніший”, ніж більшість сучасних сортів із розлогими кущами. Але на ділянці, відведеній під цей сорт, можливе густіше висаджування, а при вирощуванні молодої та насінної картоплі навіть загущення. Якісну насінну картоплю також збирають у ранній термін, до розвалу куща. Ця обставина дозволяє висаджувати на одиниці площі більшу кількість рослин і мати вищі врожаї порівняно з іншими ранніми сортами. Бульби Інови жовті, овальної, іноді подовжено-овальної форми, гарні, з незаглибленими вічками. Смак жовтої м’якоті чудовий. Сорт рекомендований для вирощування в усіх ґрунтово-кліматичних зонах України.

Дуже ранній посухостійкий сорт Дербі нідерландської селекції вже здобув популярність у багатьох городників. Кущ середньої висоти, але досить розлогий і добре облиствлений, формується і розвивається швидко. Листя дрібне та середнє. Вінчик квітки білий, цвітіння середньої інтенсивності. Бульби овальні. Колір шкірки і м’якоті жовтий. Смакові властивості чудові. М’якоть розварюється не дуже добре,  проте не темніє після оббирання та варіння. Сорт стійкий до золотистої картопляної нематоди, фітофторозу бульб, вірусів Х і Y, відносно стійкий до стеблової форми фітофторозу. Невибагливий, має період спокою середньої тривалості, бульби нечутливі до механічних ушкоджень.

Каррера – дуже ранній сорт нідерландських селекціонерів, столового призначення. Короткий термін вегетації та здатність швидко проростати після обробки зібраних молодих бульб стимуляторами дають змогу збирати два врожаї за сезон. Урожайність стабільно висока в різні щодо погодних умов роки (до 600 кг із сотки,  навіть більше), товарність – 90 – 95%, звичайна вага товарної бульби – 110 – 230 г. Бульби мають невисоку калорійність (вміст крохмалю – 9,8 – 12,6%), але смакові властивості чудові (4,7 бала за п’ятибальною шкалою), що дозволяє радити цей сорт людям, схильним до повноти. 

Морфологічні ознаки рослини не вирізняються оригінальністю: роз­мір куща – від низького до середнього, проміжного типу. Вінчик середнього розміру, білого кольору, середня густота квіток. Бульби овальної, злегка видовженої форми, високотоварні, вічка дрібні, рівномірно розподілені. Шкірка гладенька і жовта. М’якоть світло-кремова, після варіння не темніє. Сорт не боїться хвороб і шкідників, має  високу стійкість до фітофторозу, вірусу скручування листя і механічних пошкоджень; середню – до парші звичайної, картопляної нематоди і гниття бульб та задовільну – до альтернаріозу і ризоктонії. Лежкість, як для ранньоспілого сорту, досить висока (97%).

Середньоспілі сорти

Амороза – новий середньоранній сорт від нідерландських селекціонерів. Вирізняється низкою важливих споживчих якостей – насамперед високою врожайністю, чудовими смаковими властивостями, товарністю бульб та надзвичайною стійкістю до деяких небезпечних захворювань. Сорт нематодостійкий, стійкий  до Y-вірусу та вірусу скручування листя і до фітофторозу бульб. А також досить стійкий до парші звичайної, менше –  до фітофторозу листя, але при захисних обробках фунгіцидами хвороба успішно контролюється. Однак посушливого літа варто зважити на те, що одержати великий урожай (не менш ніж 8 бульб під кущем) можна лише при оптимальному забезпеченні рослин вологою. Сам кущ Аморози невисокий, стебла мають червонувате забарвлення, листя темно-зелене, подовжене, вінчик квітки світло-фіолетовий. Бульби червоно-вишневого кольору, м’якоть жовтого.

Мустанг – середньоспілий (також нідерландський) сорт промислового призначення. І хоча виведений спеціально для приготування картоплі фрі та чипсів, уже здобув популярність в городників, які вирощують столову картоплю. Особливості Мустанга, які визначають його як цінний чипсовий сорт, – високий вміст сухої речовини (23,9%), незначна зміна кольору м’якоті після термообробки – не суперечать вимогам пересічного споживача. А досить великий розмір бульб, опукло-овальна і правильна їх форма, червоний колір шкірки та світло-жовтий м’якоті роблять його бажаним гостем на наших городах. Сорт стійкий до золотистої картопляної нематоди, має високу стійкість до небезпечних вірусів Х, Y, М, до фітофторозу бульб, середню – до фіто­фторозу листя, дещо слабшу – до парші звичайної та фузаріозу. Стебла Мустанга червонуваті, а вінчик квітки світло-фіолетовий.

Лабадія і Рамос – два середньоранні німецькі сорти. Їх особливістю є легке пробудження молодих бульб після періоду спокою із застосуванням стимуляторів та можливість вирощувати у двоврожайній культурі. Обидва сорти формують високі врожаї й при весняному садінні. Зовні їх бульби схожі: із жовтою шкіркою, опукло-овальної форми. Але в Лабадії вони більші, з насиченішим жовтим забарвленням м’якоті, розварюються і мають кращі смакові властивості.

Лабадія – високоврожайний столовий сорт. Вага товарної бульби – 100 – 150 г. Вміст крохмалю – 12,2 – 16,4%. Колір шкірки і м’якоті жовтий. Смакові властивості надзвичайно високі при запіканні бульб і високі при варінні, коли м’якоть розварюється. Як і більшість зареєстрованих в Україні сортів, Лабадія стійка до раку картоплі та золотистої картопляної нематоди. Лежкість картоплі висока. 

Сорт Рамос має високий потенціал урожайності, посухостійкий. Вага товарної бульби – 98 – 150 г. Вміст крохмалю – 13,4 – 16,0%. Має хороші смакові властивості при щільній м’якоті, що не розварюється, особливо придатний для приготування картоплі фрі. Бульби можна залишати на досить тривале зберігання, в тому числі й при низьких плюсових температурах. Сорт вирізняється високою стійкістю до золотистої картопляної нематоди і небезпечних вірусних хвороб.

Пізня картопля

Поліське джерело – один із найсмачніших сортів картоплі української селекції. Середньопізній, високоврожайний, досить стійкий до фітофторозу листя і бульб, парші звичайної. Найбільше підходить для тривалого зберігання. Бульби рожеві, овальні, переважно споживчої фракції (100 г), вічка неглибокі, червоні, шкірка злегка шорстка. М’якоть кремового кольору, не темніє при варінні, злегка розварюється, дуже смачна. Вміст крохмалю високий (17,3%). Кущ напівпрямий, високий, довго не вилягає, стебло помірно червонуватого забарвлення. Листя помірно зеленого кольору зі слабким червонуватим забарвленням на центральній прожилці. Вінчик квітки світло-червоно-фіолетовий, цвітіння помірне.

За матеріалами сайту “Земля моя годувальниця” підготувала 

Галина Рошениць