Річ у тім, що Ісус був розіп’ятий перед єврейською Пасхою, а євреї живуть за місячним календарем, який не збігається із сонячним, на який орієнтуємось ми. Тож дата змінюється. Аби зберегти відповідність євангельській оповіді, треба було брати до уваги і цей календар. 

До І Нікейського собору різні церкви мали різні способи обчислення дати Пасхи. На цьому Вселенському соборі, який відбувся 325 року, дійшли згоди святкувати Пасху так, як було прийнято в Александрійській церкві. 

Правило визначає: “Великдень святкують першої неділі після весняного пов­ного місяця”. А весняний повний місяць – це перший повний місяць, що настав після дня весняного рівнодення. Таким чином, визначену дату Пасхи, а відтак і всіх перехідних свят літургійного року, називають “пасхалія”.

Формулами це вираховується і складно, і просто водночас. В наукових обчисленнях датою рівнодення прийнято вважати 21 березня. Якщо повний місяць припадає на період до 21 березня, або ж на рівнодення, то треба чекати наступного повного місяця. І якщо повний місяць припадає на саму неділю, то лише наступна неділя є великодньою. (Наприклад: якщо 21 березня – рівнодення, а 22, в суботу, настає повний місяць, то неділя є великодньою. А може бути й так: 21березня – рівнодення, а повний місяць – аж за чотири тижні та ще й у неділю, тоді тільки наступна неділя великодня.) Таким чином пасхальний день може припадати не раніше як з 22 березня по 25 квітня за юліанським календарем (що в XX – XXI століттях відповідає періоду з 4 квітня по 8 травня за новим стилем). 

Проблема постала із запровадженням Папою Григорієм ХІІІ нового календаря, який усував розбіжності так званого юліанського календаря з астрономічним. Нині ця різниця становить 13 днів. Тому і Старий Новий рік ми святкуємо 14 січня, а Різдво не 25 грудня, як зазначено в календарі, а 7 січня. 

Ця різниця має відношення й до дати весняного рівнодення, тож дата Пасхи в різні роки може суттєво чи несуттєво різнитися. (Порахували, що “західна” Пасха в 45% випадків буває на тиждень раніше “східної”; в 30% збігається, в 5% становить 4 тижні і в 20% – 5 тижнів. Різниці 2-3 тижні не буває.)

Нині юліанським календарем послуговуються Українська, Російська, Єрусалимська, Грузинська, Сербська православні церкви і Афон. Фінляндська православна церква перейшла на григоріанський календар разом із католиками. Інші церкви святкують Пасху та перехідні свята за старим стилем, а неперехідні – за новим.

Є багато причин, з яких нам хотілося б, щоби всі християни святкували великі свята разом, особливо у нинішньому глобалізованому світі. Однак дійти згоди поки що не вдається, бо кожна сторона має свої аргументи. 

Виглядає так, що західна пасхалія є значно точнішою за східну, якщо брати до уваги астрономічні розрахунки. Однак християнський Схід має певні заперечення, адже католицька Пасха часто збігається з юдейською або ж випадає раніше. Приміром, у 2005 році юдейську Пасху святкували 24 квітня, а католицьку – 27 березня; у 2008-му юдейська була 20 квітня, а католицька – 23 березня; в 2016 році юдейську відзначатимуть 23 квітня, а католицьку – 27 березня; в 2024-му юдейська припадає на 23 квітня, а католицька – на 31 березня, що суперечить постановам 

І Вселенського собору і Святому Письму, адже Христос воскрес після юдейської Пасхи.

Ще одним вагомим аргументом служить сходження в єрусалимському храмі Гробу Господнього у Великодню суботу благодатного вогню. 

Останніми десятиліттями, коли уже вдалося чимало зробити для порозуміння церков, питання єдиної дати Пасхи також не раз порушувалося. 1977 року Святий Престол звернувся до міжправославної зустрічі у Шамбезі з пропозицією встановити єдину фіксовану дату Пасхи, чого категорично не сприйняли Східні церкви. 

Під час конференції в Алеппо (Сирія), яка відбулася з 5 по 10 березня 1997 року, представники великих християнських традицій висунули пропозицію, що дозволяє визначити спільну дату Пасхи, прийнятну для всього християнського світу. Згідно з цим проектом, церкви й далі дотримувалися б принципу Нікейського собору в обчисленні цієї дати, але спирались би на найточніші сучасні астрономічні дані та брали б за основу Єрусалимський меридіан, місце смерті та воскресіння Ісуса Христа. Крім того, було запропоновано щонайшвидше впроваджувати ті пропозиції в життя, насамперед намагатися здобути якнайбагатший досвід спільного святкування в ті роки, коли дати Великодня збігаються.

Наразі кожен залишається при своєму… А у відповідь на закиди нехристиян, ми пояснюємо, що для нас головне (і це справді так!) вшанувати Особу, пригадати і відзначити подію, подякувати, прославити Бога, об’єднатися в спільній молитві… І що не може бути ні дві Пасхи, ні два Різдва, бо Христос один! Він щодня народжується у нашому серці і щоразу воскресає в нас після покаяння та сповіді.

 

Більшість католицьких громад Ізраїлю, Палестини, Йорданії та Кіпру в цьому році святкуватимуть Великдень не за західною, а за східною пасхалією. Тож на Святій Землі Великі дні розпочнуться 29 квітня – тоді ж, коли у православних та частини католиків східного обряду.

Рішення про уніфікацію дати Великодня було ухвалене 15 жовтня минулого року на асамблеї католицьких єпископів-ординаріїв Святої Землі. У поточному році відзначати найголовніше християнське свято за александрійською пасхалією будуть “ad experimentum” всі католики регіону, окрім тих, що живуть у Єрусалимі та Вифлеємі, – вони поки що зберігають григоріанське числення. Торішнє рішення асамблеї єпископів припускає, що протягом двох років на александрійську пасхалію перейдуть всі католицькі громади латинського обряду на Святій Землі. Остаточне рішення з цього приводу буде ухвалене в 2015 році Ватиканом.

Зі слів вікарія латинського Патріарха Єрусалима єпископа Шома, перехід на єдину пасхалію є найважливішим кроком у екуменічних відносинах та загальному свідченні християн. “Раніше представники різних конфесій з одного й того ж села жили кожен своїм власним церковним життям, – заявив патріарший вікарій. – Тепер вони будуть в одні й ті ж дні згадувати Страсті Христові та день Його славного Воскресіння. І це стане справжнім свідченням нашої єдності перед обличчям наших сусідів-нехристиян”.