Майже півтора мі­льяр­да людей в усьо­му світі пере­живають цей тиждень по-особ­ли­вому, адже сьогодні, у Вели­кий четвер, розпочинається Пасхальне Тридення у католиків західного обряду. В Украї­ні майже 1,5 млн римо-католиків. Зокрема Львівська архидієцезія, яка охоплює терени Львівської, Івано-Франківської, Тернопільської та Чернівецької областей, має 250 тисяч вірних. Треба сказати, що й чимало греко-католиків у ці дні намагаються бути солідарними зі своїми братами у вірі, беруть участь в богослужіннях.

Святе Пасхальне Тридення Господньої Муки та Воскресіння є вершиною всього літургійного року. Як неділя становить вершину тижня, так літургійний рік осягає вершину в Урочистість Пасхи. Пасхальне Тридення розпочинається сьогоднішньою месою Господньої Вечері та закінчується вечірнею неділі Воскресіння, повідомляє Католицький медіа-центр.

Ісус, сідаючи до своєї ос­танньої в житті Пасхи, сказав знаменні слова: “Я сильно бажав спожити оцю Пасху з вами перш, ніж мені страждати” (Лк 22, 15). Пас­ха, яку завжди обходили євреї, стала тепер “Предив­ною Пасхою”. В цей день Ісус установив Євхаристію.

Під час літургії Великого четверга відбувається і обряд омивання ніг. Цю роботу в євреїв завжди виконували раби або слуги. Ісус під час Тайної Вечері сам омив ноги апостолам, даючи приклад любові кожному з нас. Такий звичай спершу мав місце у бенедиктинських монастирях. Згодом цей жест почали використовувати в літургії Великого четверга. Спочатку в римській літургії його мали право виконувати лише єпископи та абати. Нині, після літургійної реформи, цей обряд може звершуватись у кожній парафіяльній спільноті. Нагадаємо: сьогодні Папа Франциск довершить його, умивши ноги кільком в’язням колонії для неповнолітніх.

Після літургії настає час “оголення вівтаря”, тобто з нього знімають обрус як знак зради, самотності та оголення Ісуса перед хресною смертю. Раніше в давніх базиліках після меси Господньої Вечері вівтарі руйнували, щоби в суботу їх знову відбудувати. 

Наступним днем Пасхального Тридення є Велика (Страсна) п’ятниця. В цей день не звершується Євхаристія. Відбувається літургія Господніх Страстей, в центрі якої – закритий хрест, на якому відбулася перемога Господа над гріхом, смертю та сатаною.

В перші віки християнства по-особливому наголошувалося, що хрест є знаком перемоги – не лише страждання та смерті. Христос на хресті був зодягнений у царські або священицькі шати. Тому в днях особливого пережиття мук Ісуса цей тріумфуючий хрест закривали. Відкривали його в момент перемоги Ісуса смертю на хресті, тобто у Велику п’ятницю. Цей звичай зберігся донині, хоча тепер у зображенні Ісуса на хресті більше наголошують на Його стражданнях. 

Під час літургії Господньої Муки відбувається адорація хреста, який урочисто вносять до храму. Вшановують хрест так, як у перших віках християнства: до нього можна торкнутись чолом, а можна й поцілувати. В цьому хресті вірні почитають Голгофський хрест, на якому помер Господь. Також упродовж Великої суботи, аж до Пасхальної Вігілії, католики стають навколішки перед хрестом, віддаючи йому глибоку шану.

Вершиною Пасхального Тридення вважається літургія Пасхальної Вігілії, яка відбувається у Велику суботу після заходу сонця. Вся Церква, оголошуючи Пасху (Перехід) Господа від смерті до життя в прославленому тілі, спасенну подію, що стосується всіх людей, радується, співаючи багаторазово “Алілуя!” і взиваючи кожного віруючого до радісного прославлення Бога.

В Пасхальному посланні, званому “Екзультет”, яке співає священик на початку літургії, віряни чують, що ніч пасхальна – це та сама ніч, в яку колись синів Ізраїля Господь вивів із Єгипту та пройти дозволив сухою ногою через Червоне море. Це та сама ніч, що стовпа вогняного світлом розсіяла темряву гріха, а тепер ця сама ніч всіх віруючих у Христа по всій землі звільняє від зіпсуття язичницьким життям і мороку гріхів, повертає благодать та збирає у святих спільноті. Власне цієї ночі Христос, подолавши пута смерті, як переможець вийшов із гробу.

В цю пасхальну ніч вся Церква чуває, перебуває в молитві та слуханні Божого Слова. Пасхальне нічне чування є найбільшим святом християнської спільноти, серцем літургійного року. Саме тому в наших сусідів поляків воно має назву “Вельканоц” – “Велика ніч”.

Воскресіння Христа спонукає християн до проголошення всьому світові Доброї Новини. Однією з форм сповідання віри у Воскреслого Господа є резурекційна процесія. “Резурекціо” з латинської означає воскресіння. Вірні виходять назовні, щоби спільно дати свідчення своєї віри у Воскресіння Христове.

На чолі процесії – хрест з червоною єпитрахиллю, що символізує перемогу Ісуса-Царя над владою смерті, та фігура Воскреслого Господа. Серцем процесії є Христос у Пресвятій Євхаристії. Пісні, які співають під час процесії, виявляють віру у Воскресіння Христове – вони лунають як заклик приєднатися до пасхальної радості Церкви. 

В особливий спосіб переживають ці дні й члени протестантських спільнот, які також відзначають свято Пасхи цієї неділі. 

ДО ТЕМИ

Трансляції з Рима і Ватикану

Українці зможуть долучитися до молитви Вселенської Церкви разом із християнами всього світу через трансляції на  Першому Національному телеканалі.

29 березня – Велика п’ятниця:

22.15 – 00.00 – трансляція Хресної дороги в Колізеї за участі Святішого Отця Франциска. 

31 березня – Неділя Воскресіння Господнього:

11.15 – 13.00 – трансляція Святої великодньої меси.

13.00 – 13.40 – Апостольське благословення Святішого Отця для Рима і цілого світу – “Urbi et Orbi”.