Олія – необхідна складова повноцінного раціону людини. Вона містить поліненасичені жирні кислоти, що захищають наші клітини від негативних впливів і руйнування, а також багато вітамінів та поживних речовин. З усього розмаїття видів олій, що зараз є на нашому ринку (соняшникова, оливкова, кукурудзяна, лляна і навіть соєва), дуже важко обрати найкориснішу. Одна годиться для смаження, інша –
для заправки салатів, ще іншувикористовують… як мастило для автівок.
Ідеальної олії не існує, стверджує голова Асоціації дієтологів Львівщини Зоряна Завада. За її словами, кожна олія чимось краща, ніж інші, тому, щоб наситити організм вітамінами та мікроелементами, бажано вживати кілька видів олій.
Найпопулярнішою, звісно, є соняшникова олія, що доступна кожній родині. У ній є вітаміни групи А, D, F, E та мікроелементи. Вона допомагає виводити з організму людини шкідливий холестерин та захищає стінки судин, запобігає атеросклерозу й іншим захворюванням серцево-судинної системи. Лікарі також рекомендують її при порушеннях мозкового кровообігу. У народній медицині соняшникову олію використовують для лікування захворювання кишківника та шлунку, при тромбофлебіті, хворобах легенів та печінки. Її застосовують і в косметології та ароматерапії.
Окрім соняшникової, у продажу є дуже багато видів олії, але вони, зазвичай, дещо дорожчі, люди купують їх як ліки.
Дуже цінною, на думку Зоряни Завади, є оливкова олія. У її складі є лише так звані ненасичені жири, здатні розщеплювати жири тваринного походження та знижувати рівень шкідливого холестерину.
“Оливкова олія містить багато вітамінів групи A, D, E i K, що зміцнюють імунну систему, а також є вкрай необхідними для кісток та м’язів. Антиоксиданти, що містяться в ній, оберігають організм людини від раку, а під час смаження вона не утворює канцерогенів”, – зазначила дієтолог.
Кукурудзяна олія містить велику кількість корисних речовин, що позитивно впливають на тканини мозку, а також провітамін А, вітаміни групи F, B, PP й антиоксиданти. Таку олію використовують при цукровому діабеті, ожирінні, атеросклерозі, під час лікування хвороб жовчного міхура. Олія знімає напругу і втому, покращує обмін речовин, підвищує тонус та налагоджує роботу кишківника.
Лляна олія – справжній “сажотрус” організму, адже запобігає хворобам судин і утворенню тромбів. На добу бажано вживати не більше однієї-двох столових ложок олії. Найкраще її додавати у салат або пити по ложці зранку.
Кунжутна олія (сезамова) покращує травлення, пам’ять і знижує рівень холестерину в організмі завдяки високому вмісту лецитину.
Завдяки лікувальним властивостям високо цінуються обліпихова, касторова, кокосова олії, які використовуються під час лікування багатьох хвороб. Проте вони дорогі, їх продають в аптеках і застосовують лише у разі потреби.
Олію розторопші часто називають захисником печінки. Її використовують для відновлення організму при алкогольних отруєннях, хворобах кишківника і виразці шлунку.
Гарбузова олія особливо корисна для чоловіків, адже є ефективною у лікуванні простатиту та може запобігати аденомі простати. Арахісову олію часто використовують у виробництві делікатесних, кондитерських виробів, однак, вживаючи її, варто бути обережним – вона може спричинити розлади травлення та викликати алергічні реакції. Олію з виноградних кісточок можна вживати для зниження рівня холестерину.
А ось ріпакова та соєва олії вважаються технічними. Їх використовують здебільшого у промисловості та як пальне.
Відомо, що всі рослинні олії поділяють за способом виробництва на два види – рафіновані та нерафіновані. Якщо кілька років тому нерафінована олія вважалася мало не продуктом для бідних, то сьогодні ситуація змінилася. Саме нерафіновані олії тепер вважають найкращими та цілющими. Щодо рафінованої ж олії, кажуть, у ній не залишається нічого корисного. Річ у тім, що нерафінована – це та сира олія, яку просто відтиснули з насіння й піддали легкому очищенню та фільтрації. За кольором вона дещо темніша, має виражений насичений запах. А ось рафіновану олію, яку піддають впливу високих температур, не лише позбавляють від усіх домішок і запаху. Вона втрачає цінні властивості, у ній навіть утворюються шкідливі речовини.
За словами дієтолога, заправляти салати і закуски потрібно нерафінованою олією, а от смажити краще на рафінованій. Для смаження млинців і оладок, окрім рафінованої соняшникової, можна використовувати рафіновану оливкову олію. А ось нерафіновану оливкову краще додавати до страв середземноморської кухні, наприклад, в тісто для фокаччі та піци. Вважається, що одну й ту ж порцію оливкової олії можна використовувати під час смаження до п’яти разів, якщо не перегрівати її (олія при цьому починає диміти).
А ось кукурудзяна олія, яка має специфічний аромат, годиться як для смаження млинців, так і для приготування інших страв. Натомість на лляній олії краще не смажити – за дії високих температур вона швидко окисляється і стає канцерогеном.
Варто пам’ятати, що для випічки не рекомендують використовувати гідрогенізовані трансжири (спреди, маргарини). Якщо ви хочете, щоб випічка мала незвичайний та насичений смак, краще змішати олію з невеликою кількістю топленого вершкового масла.
Салат “Макаронний”
Складники: 200 г чорних оливок, 125 мл оливкової олії, 60 мл винного оцту, перець, сіль, орегано, 1 пачка макарон “спіральки” або “бантики”, 1 банка консервованої білої квасолі, 3 помідори, 1 цибулина, 200 г шинки, 1 червоний або жовтий болгарський перець, зелень петрушки, винний оцет.
Макарони зварити, обдати холодною водою. Злити рідину з банки з квасолею. Помідори, перець і шинку нарізати кубиками. Порізати цибулю, обдати окропом. Продукти перемішати, полити олією та оцтом, посипати рубаною зеленню петрушки.
Салат “Північне сяйво”
Складники: 100 г філе оселедця, 1 відварена картоплина, жменя квашеної капусти, 5-6 маринованих грибів,
1 ст. л. журавлини, 1 ст. л. оливкової олії, 0,5 ч. л. гірчиці, зелень, сіль, чорний мелений перець.
Картоплю почистити, нарізати середніми шматочками та викласти по кругу на тарілку. Капусту відцідити, змішати з нарізаними маринованими грибами, журавлиною та невеликими шматочками оселедця. Заправити оливковою олією і гірчицею, викласти на картоплю. Прикрасити зеленню.
Горіхова приправа
Складники: 20 волоських горіхів, 3-4 зубчики часнику, 100 г хліба, 0,5 склянки олії, 1 ч. л. оцту або сік 0,5 лимона.
Ретельно подрібнити та розтерти ядра волоських горіхів, додати подрібнені зубчики часнику і знову добре розтерти. Додати замочений у воді і добре віджатий хліб без скоринок та розтерти всю масу в емальованій мисці, додаючи потроху олію. Коли маса загусне, влити в неї оцет або сік лимона й добре перемішати.
•Соняшникову олію потрібно зберігати в прохолодному сухому місці, подалі від прямих сонячних променів.
•Пляшки деяких кращих сортів оливкової олії бажано обгорнути срібною або золотою фольгою.
•Ніжну горіхову олію бажано зберігати в холодильнику, а за годину до використання витягти для відновлення природної консистенції.
•Відкривши пляшку, будь-яку олію потрібно використовувати не довше, ніж два місяці.
•Лляну олію найкраще тримати в холодильнику не більше трьох тижнів у скляній темній пляшці та щільно закривати кришкою.
•Якщо після тривалого зберігання якість олії викликає сумніви, перевірте її запах. Якщо відчувається різкий гіркуватий запах, пляшку варто викинути.
•Нерафінована олія має невеликий термін придатності – до кількох тижнів. Зберігати її краще у скляній пляшці в холодильнику і не використовувати після закінчення терміну придатності.