Вчимося всього, що згодиться в житті

На уроках трудового навчання школярі вчаться виготовляти найрізноманітніші речі: від браслетів та іграшок до столярних виробів

Сучасні школярі та їхні батьки дуже часто не зовсім серйозно ставляться до уроків трудового навчання, віддаючи перевагу математиці, фізиці чи хімії. Та й дається взнаки поширений негативний стереотип про самих учителів, буцімто вони нічим серйозним не займаються під час навчання, а години, витрачені на ці уроки, можна було б провести з більшою користю…

 

Проте саме трудове навчання є чи не одним із найнеобхідніших шкільних предметів, адже саме на таких заняттях можна побачити, як на практиці застосовують здобуті на уроках алгебри, геометрії, фізики теоретичні знання, навчитися багатьох практичних речей, які не раз згодяться в житті, а для когось стануть якщо не професією, то принаймні цікавим захопленням на довгі роки, дозволять зекономити чи знайти додатковий заробіток.

Крім того, тут можна відчути справжнє захоплення не лише від самого процесу роботи, а й від можливості здивувати друзів, рідних цікавим подарунком, виготовленим власноруч.

Спільна праця

Уже понад двадцять років своїм ентузіазмом та бажанням творити речі неймовірної краси ділиться учитель трудового навчання вищої категорії Львівської загальноосвітньої школи №100 Олександр Дробина. 

У шкільних коридорах можна побачити не один стенд із різноманітними роботами його учнів, виконаних у техніці ізонитки (нитяної графіки). А клас прикрашають вироби з бісеру, дерева, квілінгові композиції, навіть моделі млинів та водяні помпи. 

“Зараз у наших класах мала наповнюваність, тож доводиться працювати одночасно і з дівчатами, і з хлопцями. Іноді це дуже важко, бо треба переконувати хлопців вишивати чи в’язати, виконувати роботи в техніці квілінгу чи ізонитки. Проте їхні  роботи надзвичайно гарні, деякі навіть акуратніші за дівчачі”, – розповідає учитель. 

Утілення мрій

Школярі люблять цей предмет і з величезним задоволенням приходять на уроки, адже знають, що тут можна навчитись створювати найрізноманітніші речі. 

“На уроках вивчаємо різні методики, передбачені шкільною програмою. Через те, що немає кабінету трудового навчання – лише пристосований клас для проведення занять, багато модулів доводиться замінювати. Попри те, в учнів є заняття і з квілінгу, і з бісероплетіння, і з інкрустації, і з художньої різьби, і з випилювання та виготовлення столярних виробів. Вчимося й вишивати, в’язати, куховарити – одне слово, всього, що може допомогти у житті”, – пояснює Олександр Дробина.  

КОМЕНТАРІ

Олег Березюк, директор департаменту гуманітарної політики Львівської міськради:

Галина Слічна, начальник управління освіти Львівської міськради:

- Вважаю, що уроки трудового навчання дуже потрібні. Кожен хлопець і кожна дівчина повинні хоча б раз у житті взяти до рук молоток чи голку. Це уроки, на яких діти розвивають елементарні навички функціонування у господарському світі, розвивають творчу уяву.Крім того, багатьом школярам уроки праці допомагають формувати перші кроки якісної творчої діяльності, яка в майбутньому може перетворитися на професійну: хтось може стати фаховою вишивальницею, хтось - чудовим ремісником, а когось робота над табуреткою підштовхне стати дизайнером меблів. Іноді в школах до цього предмета ставляться дуже відносно, хоча, на мою думку, він дуже важливий. Зі свого досвіду можу сказати, що робив багато корисних речей. Нині основним пріоритетним навиком є комунікація. Тому, без сумніву, в школі потрібно вводити години, які допомогли б комунікувати в цілому світі. Це інтернет-технології, комп'ютерні науки, іноземні мови. Пріоритетом сьогодні є й здоров'я, а це уроки фізкультури й інші пов'язані з ними предмети. Відтак зменшення годин трудового навчання, їх заміну цими предметами можна вважати виправданими. Але зменшення навантаження не означає погіршення якості самої роботи. Можливо, сьогодні людині не треба вчитися працювати на слюсарному верстаті, але забивати цвяхи чи пришивати ґудзики треба вміти! - Трудове навчання потрібне у школах. Я в цьому певна на всі сто. Проте не для всіх школярів. Такі уроки надзвичайно актуальні у початковій школі та потрібні дітям основної школи, до дев'ятого класу включно. Але що стосується учнів десятих і одинадцятих класів, то години, передбачені на уроки праці, я використала б для іншого. Наприклад, для вивчення інформатики, розробки комп'ютерних програм. Скерувала б роботу в трішки інше русло - залежно від профілю навчання, що запроваджується в тому чи тому навчальному закладі. Роботу самих учителів оцінюю досить позитивно. Особливо якщо вчитель трудового навчання - фахівець, який любить свою професію. Нині, на жаль, дуже часто уроки трудового навчання проводять учителі інших предметів. Це негативний момент, адже в такому випадку вони не можуть повністю присвятити себе цьому заняттю. 

Зі слів учителя, діти дуже талановиті. З найбільшим ентузіазмом до роботи беруться учні середніх класів. Не раз приходять із пропозиціями чи проханнями допомогти втілити свої дитячі мрії.

“Якось до мене прибігли школярі і попросили допомогти скласти модель літака. Хоча програмою й не передбачені такі уроки, довелося підлаштовуватися під бажання дітей”, – веде далі учитель, показуючи модель літака.

Знання, застосовані на практиці

Як уже зазначалося, на уроках трудового навчання школярі можуть застосовувати на практиці знання, здобуті на уроках хімії, фізики, математики.

Як приклад такої роботи Олександр Дробина показує стенд зі схемою квартирної електромережі, яку школярі виготовили самотужки для наочної демонстрації роботи струму, а також те, як працює водяна помпа для джерел, зроблена шестикласниками.

“Тут ми поєднали різні методики. Є деталі з дерева, з металу, є частини, оформлені художньою різьбою”, – коментує учитель.

Така цікава ізонитка

Ще одним захопленням Олександра Дробини, яке він передає своїм учням, є вже згадана нитяна графіка, з допомогою якої можна створювати цікаві картини.

“Техніка ця англійська. Тут знадобляться голка, нитка і кольоровий папір. Її ще іноді називають ізотехнікою, або ж вишивкою на картоні. Завдяки їй можна здобути і вдосконалити креслярські навички, адже роботи виконуються за принципом контрасту і чергування геометричних фігур. Загалом є кілька методів ізотехніки. На уроках найчастіше використовуємо метод заповнення кутів, овалів і метод хорд. Отаке поєднання різних технік і дає відповідний результат – картинку. Нитяною графікою можна оздоблювати будь-які тверді предмети”, – розповідає співрозмовник.

Роботи школярів

Під час уроку вчитель перевіряє готовність учнів. Свою роботу, плетену сумочку, демонструє дев’ятикласниця Вікторія Дідух.

“Чи не найбільше люблю плести браслети з ниток. А ще вишиваю розмаїті картинки. Ось таку сумочку сплела за кілька днів, у ательє попросила лише вставили замок і підкладку. Дуже подобається робити щось власноруч”, – каже дівчина.

Цю розповідь продовжує її однокласниця Катерина Веретельник:

“Також дуже люблю вишивати і в’язати. Загалом подобається робити те, що стане в пригоді у майбутньому. А вдома захоплююся виготовленням робіт із полімерної глини”.

Зі слів дівчат, перед Великоднем вони неодмінно малюватимуть писанки, а також обплітатимуть їх бісером. Роботу виконуватимуть як на уроках трудового навчання, так і вдома, аби вчасно закінчити.

коментарі відсутні
Для того щоб залишити коментар необхідно
0.4666 / 1.65MB / SQL:{query_count}