Вселенський Патріарх Константинопольський запросив Папу Франциска спільно відвідати Святу Землю в наступному році з нагоди п’ятдесятої річниці зустрічі Патріарха Афінагора і Павла VI. Про це повідомляє РІСУ.

Під час приватної зустрічі Патріарх Варфоломій та Папа Франциск обговорили можливі шляхи досягнення єдності, в тому числі в рамках богословського діалогу, захисту навколишнього середовища, а також можливість візиту Папи у Фанар. 

Під час зустрічі понтифіка із християнськими лідерами та очільниками інших релігійних спільнот, Варфоломій I був єдиним, хто звернувся до Папи. За словами Патріарха, християни повинні нести свідчення через “церковну єдність”, перед лицем економічної кризи в світі і, щоб протистояти “мирським тенденціям”, які обмежують життя тільки до земних реалій.

У своєму зверненні до Патріарха Варфоломія Папа назвав його своїм “братом Андрієм”, підкреслюючи кровний зв’язок між двома апостолами – покровителями двох Церков: Андрієм та Петром, “первозваним” і “першим серед апостолів”.Патріарх наголосив, що серед головних завдань, які стоять перед новим Папою, є “єдність християнських Церков”, це “перша і найважливіша з наших проблем” для того, щоб “наше християнське свідчення, заслуговувало довіри ближніх і  тих, хто далеко”. Отож,  за його словами, треба продовжувати богословський діалог між католиками і православними, базований на досвіді і традиції першого тисячоліття, коли була єдність.

Серед інших проблем, які стоять перед Церквою, Патріарх Варфоломій назвав також світову фінансову кризу, відзначивши, що її подолання може бути тільки тоді, коли ті, хто мають багато, будуть багато давати.  Патріарх Варфоломій наголосив, що під час свого служіння в Латинській Америці майбутній Папа “служив, як  добрий самарянин … пізнав гіркоту і людські страждання”. Він також повторив слова понтифіка з інавгураційної промови,  що “ми зобов’язані нагодувати голод­них, одягнути нагих, дбати про лікування хворих”.

Патріарх також звернув увагу на простоту Папи, яка є необхідною, якщо ми хочемо протистояти “обмирщенню”, яке поширилось серед християн та загалом у суспільстві, та послаблює розуміння справедливості, милосердя і співпраці серед людей, надто прив’язуючи їх до земних речей.

“Церква, – сказав Варфоломій I, – благословляє земне життя, але не обмежує свою місію до нього”. Ми повинні виправити “обмирщення”, щоб люди повернулись до “первозданної краси, милосердя”.