Завтра – Неділя торжества православ’я і почитання ікон

Першу неділю Великого посту Східна церква святкує як неділю Торжества православ’я у пам’ять перемоги над єрессю іконоборства. У цей день Церква  по-особливому вшановує ікони як важливий аспект нашого спілкування з Богом. 

У VIII столітті у Церкві почалася дискусія щодо того, чи не суперечить засадам віри вшанування ікон. У той час були і певні надужиття. Тож на сьомому  Вселенському соборі, скликаному імператрицею Іриною 787 року, остаточно визначили, що ікона не є ідолом, та проголосили догмат про вшанування ікон.  

Попри свою назву, це свято не має ніякого конфесійного забарвлення, бо подія відбулася за два століття до офіційного поділу християнства, а в соборі брали участь представники усієї Церкви. Це торжество науки Церкви, яка правильно прославляє Бога. Воно є важливим як для західних християн, так і для східних. Православ’я у первісному значенні – це правдиве прославлення Бога, до якого покликана людина. 

Як у давнину, так і сьогодні ікона є мальованим Євангелієм, вона покликана звіщати нам про прихід Спасителя та про наше божественне покликання. Не всі уміли читати, не всі розуміли науку Церкви. Ікона ж показувала це для всіх, хто готовий відкритися правді про своє покликання бути дітьми Божими. У своїй, здавалося б, простоті, якщо порівнювати з вишуканими картинами, вона дає значно більше, ніж просто естетичне задоволення. Ікона показує той інший світ, до якого маємо прагнути. А під час Великого посту маємо намагатися обернути своє життя на правдиву прославу Бога, і ця перша його неділя нагадує нам про важливість цього, а також вказує, як можемо це зробити. 

Ми маємо багато визнаних чудотворних ікон, через які Бог уділяє нам особливі ласки, відкриває себе світові й людині. Але у східній традиції кожна ікона є чудотворною. Сказав Христос: “За вірою вашою дано вам буде”. Ікона є чудотворною не завдяки матеріалові  чи фарбам, а через присутність Бога. Людина перебуває в присутності Бога, коли вона є щирою у своєму звертанні. Через чудотворні ікони Бог відкриває себе людині, уділяє свою ласку. Не вистачає стати ближче до чудотворної ікони, щоб отримати ласку, а потрібно через вшанування її змінювати своє життя, наближуватися до Бога, схиливши перед іконою голову, здатися на Його волю і ласку, стати покірним. Ікона є видимим знаком присутності Бога в нашому житті.