Поради психолога: як розвивати здібності дитини з раннього віку

З народженням дитини у кожної родини починається новий етап у житті. З’являються нові пріоритети і турботи. Але разом з ними приходять і нові радощі – перше слово, перший крок, перші успіхи в освоєнні навколишнього світу. 

На щастя, нині мама не мусить по закінченні лікарняного квапитися на роботу, а може займатися доглядом та вихованням дитини до трьох років, або замість неї правом на відпустку по догляду за дитиною до трьох років може скористатися хтось інший, наприклад, тато чи бабуся. Тож дитина може отримати у перші роки свого життя вдосталь уваги, любові, ніжності, а також ту базу, на якій згодом вона будуватиметься як особистість, яка визначатиме її інтелектуальний потенціал. 

Закладаємо базу

Як розповіла “Пошті” практичний психолог Центру родини, що діє при Фонді святого Володимира, Христина Чуба дитинство, особливо раннє, яке припадає на вік від народження до 3-х років, – дуже активний та інтенсивний період щодо розвитку всіх сфер життєдіяльності та особистості дитини. В цей період дитина розвивається не лише фізично. Вона набуває величезний соціальний досвід, відбувається розвиток та становлення всіх психічних властивостей та процесів. Кілька перших років життя є основою, фундаментом для подальшої життєдіяльності та становлення повноцінної особистості. 

З перших днів дитинка пізнає світ через відчуття. “У процесі взаємодії з навколишнім світом відбувається розвиток органів чуття, а відповідно і мозку, в який поступає весь масив нової інформації. Ця взаємодія сприяє утворенню величезної кількості зв’язків між клітинами мозку, що, у свою чергу, є основою, базисом для подальшого розвитку дитини, її фізичних, психологічних та інтелектуальних можливостей”, – розповідає вона.

Цікаво і своєчасно

Зі слів фахівця, розвиток психічної та особистісної сфер дитини відбувається нерівномірно. Це спричинено нерівномірністю дозрівання мозку та нервової системи загалом. Найбільш сприятливий час для розвитку тої чи іншої психічної функції та якості з огляду на чутливість дитини до окремих подразників зовнішнього середовища психологи називають сензитивними періодами. Звертати увагу на такі періоди розвитку є необхідною умовою для того, щоб розвиток психіки відбувався поступово, був всебічним та  своєчасним. Дуже важливо тут не поспішати, тобто не намагатися завантажувати психіку дитини непосильними для неї завданнями без належного рівня розвитку її можливостей.

“На вік від одного до трьох років життя дитини припадає найбільш сприятливий період (сензитивний) для розвитку мовлення. Тут варто зазначити, що у кожної дитини процес розвитку будь-якої функції відбувається дуже індивідуально. Проте в історії є випадки, які свідчать про неможливість або надзвичайну важкість навчання дітей говорити за умови, коли це навчання почалось після досягнення дитиною трирічного віку”, – розповідає Христина Чуба. 

Велике значення для розвитку мовлення та інших психічних процесів дитини має розвиток великої, а пізніше і дрібної моторики рук і пальців. З другого року життя малюки починають користуватися вказівним та великим пальцями для маніпуляцій з малими предметами. Розвиток дрібної моторики також відбувається у процесі гри із застосуванням різноманітних віршиків та казочок.

Від двох років починається сприятливий період для розвитку пам’яті дитини. У таких маленьких дітей пам’ять ще характеризується мимовільністю, але при правильному скеруванні і побудові занять можна досить сильно розвинути можливості мнемічної сфери дитини у майбутньому.

З її слів, упродовж усього раннього віку, у порівнянні з іншими психічними процесами, відстає увага. Вона характеризується розсіяністю та нестійкістю. Тому заняття з малятами мають бути яскравими та захопливими, щоб дитина не встигала зацікавитись чимось іншим, не пов’язаним з суттю завдання.

Дидактичні ігри

Основним видом діяльності, починаючи з другого року життя дитини, стає гра. Її зміст полягає у взаємодії з різними предметами та виявленні властивостей цих предметів. Що старшою стає дитина, то різноманітнішими стають й ігри. І саме через гру дорослий має можливість направляти та спонукати дитину до розвитку і пізнання нового. Ігри, які спрямовані на розвиток певних умінь чи знань дитини називаються дидактичними.

“Однією з найважливіших характеристик цих ігор є те, що вони мають бути цікавими для дитини, яскравими, мають привертати її увагу. Неможливо без шкоди для психіки півторарічної дитини заставити її щось робити чи бавитись у ті ігри, які їй не цікаві. Також дуже важливим чинником високої результативності дидактичних ігор є розуміння дитиною завдань і самої суті гри”, – наголошує Христина Чуба. 

Сьогодні нам пропонують безліч різноманітних яскравих забавок, кожна з яких має певне дидактичне призначення. Проте цікаво та корисно можна провести час з дитиною і з використанням підручних предметів. Для розвитку дрібної моторики психолог радить використати звичайні пластикові пляшки з-під води, заохочуючи дитину закидати туди різноманітні предмети, закрутити пляшечку кришкою. Для створення уявлення про кольори можна використати ті ж пляшечки, огорнувши їх кольоровим папером, який відповідає кольору кришечки. Для розвитку вміння керувати власними пальчиками, а відповідно і дрібної моторики рук можна розказувати дитині віршики і паралельно показувати нескладні фігури за допомогою рук. 

“Потрібно пам’ятати одну важливу річ: дитина не мислить абстрактно. Все, чого ви хочете її навчити, слід спочатку показати, а потім намагатися заохотити до самостійного виконання завдання”, – радить вона.  

У Центрі родини, що діє при Фонді святого Володимира, працюють такі навчально-пізнавальні студії та школи для дітей і підлітків: 

• “Малюк” – англійська мова, розвивальна  гімнастика, пізнавальний розвиток, образотворче мистецтво, музика (від 1,5 до 3 років);   

• “Гармонія” – математика і логіка, розвиток мовлення, англійська мова, музика, образотворче мистецтво, розвивальна  гімнастика (від 3 до 6 років); 

• образотворчого мистецтва (від 5 років);  

• іконопису (від 10 років); 

• англійської мови (для школярів, студентів); 

• комп’ютерна (школярі, студенти, особи старшого та похилого віку);  

• театральна “Котигорошко” (від 5 років); 

• крою та шиття (від 12 років); 

• спортивно-юнацька “Гарт” – бойове мистецтво ушу та духовний розвиток підлітків (від 9 років); 

• фітнес (від 16 років); 

• народного танцю “Дзвіночок” (від 5 до 13 років); 

• дизайну – бісер, в’язання, створення м’якої забавки, листівки (від 10 років); 

• естрадної пісні “Промінчики” (від 5 років); 

• гри на фортепіано (від 5 років).

Додаткова інформація  за телефонами: 244 11 07 або 240 18 02.  

Заняття відбуваються за адресою: Центр родини (при храмі Христового Воскресіння), вул. Городоцька, 319-а.   

ДО ТЕМИ

Вдома чи в колективі

Звичайно, найсприятливішим для психологічного та  інтелектуального розвитку дитини до трирічного віку є середовище сім’ї, близькі люди та звичні ситуації, які забезпечують стабільність та відчуття спокою, безпеки.  Проте, на думку психолога, треба розуміти необхідність поступового входження дитини у соціальне середовище з усією різноманітністю подій та стосунків, що виникають між людьми. 

Раніше таким середовищем початкової соціалізації дитини були ясельні групи у садочках. Сьогодні фахівці не радять без крайньої необхідності віддавати дитину у садочок до трьох років, та й зрештою треба зважити на наші реалії – потрапити туди не так вже й просто. 

До того ж нерідко самі батьки шукають способів отримати більше інформації про те, як допомогти своїй дитині знайомитися з навколишнім світом, розвиватися. Окрім книжок та інтернету для багатьох з них значною підмогою стали заняття у спеціалізованих дитячих центрах, де працюють дитячі психологи, педагоги.

Одним із таких закладів є Центр родини при Фонді святого Володимира у Львові, де вже багато років діє студія “Малюк”. Тут займаються з дітками від півтора до трьох років. У програмі занять – англійська мова, розвивальна  гімнастика, пізнавальний розвиток, образотворче мистецтво, музика. Відбувається досить активний процес соціалізації та взаємодії дітей з ширшим колом людей, однак без якихось травматичних чи стресових ситуацій (як часом трапляється з садочком), оскільки дитина завжди може відчути підтримку та допомогу близького дорослого, який завжди перебуває на заняттях. 

Окрім того, будучи безпосередньо присутнім на заняттях, сам дорослий має можливість багато чого навчитися, поповняти арсенал засобів та розвивальних ігор аби працювати з дитиною вдома.