Обрання Папи Франциска вважають добрим знаком для УГКЦ. 19 березня у Ватикані відбудеться його інавгурація

Цей тиждень увійде в історію обранням 266 Папи Римського – Франциска. 76-річний Хорхе Маріо Берґольйо досі був архиєпископом Буенос-Айреса, що в Аргентині. 

У середу ввечері, на другий день Конклаву, після п’ятого голосування досить-таки несподівано швидко світ отримав звістку –  “Маємо Папу!”. Очікуючи оголошення, хто ж ним став, тисячі вірних на площі святого Петра та мільйони людей у всьому світі затамували подих перед телеекранами, моніторами та іншими пристроями. “Добрий вечір!” – це були перші слова, з якими звернувся до них новообраний Папа Франциск. Так просто, по-дружньому, по-домашньому… А тоді попросив про молитву за нього… У тиші… Він говорив коротко, але сказав дуже багато: ми потребуємо молитви один за одного. І так само по-дружньому попрощався: “На добраніч!” 

Наступного дня він очолив подячне євхаристійне богослужіння з нагоди закінчення Конклаву. Папа покликав католиків світу в мандрівку з Христом і з хрестом. “Коли йдемо вперед без хреста, коли будуємо без хреста і коли визнаємо Христа без хреста, ми не є Господніми учнями: ми – світські, можемо бути священиками, єпископами, папами, але не Господніми учнями”, – наголосив він. – “І я би хотів, щоб ми всі після цих днів благодаті мали відвагу, саме відвагу, прямувати вперед у Господній присутності, з Господнім хрестом, будувати Церкву на Господній крові, яка пролилася на хресті, та визнавати єдину славу – Ісуса Розіп’ятого. Таким чином Церква йтиме вперед!”

Інфографіка про пап: тривалість понтифікатів, географія походження пап, найпоширеніші імена

Він перший Папа-єзуїт, представник Товариства Ісуса (так правильно називається орден). І хоч у нашому сприйнятті, зіпсутому багаторічною пропагандою і нав’язуванням украй негативних стереотипів щодо єзуїтів, це може мати неоднозначне трактування, треба сказати, що цей католицький орден завжди був інтелектуальною елітою Церкви, а нині є свідченням того, як Церква залишається непохитною, сталою у головному і готовою йти назустріч людям, відповідати духові часу у вторинних, зовнішніх речах.

Він перший Папа, який узяв ім’я Франциск. Як відомо, ім’я, яке обирає собі новобраний понтифік, вказує на його програму дій. Це ім’я насамперед пов’язане у нашій свідомості зі святим Франциском Ассізьким (1181 – 1226 рр.). В історії християнства він став символом простоти, щирості, вбогості та великих реформ. За переданням, Франциск мав видіння: сам Христос звернувся до нього зі словами: “Іди і відбудуй мій дім”. І зрікшись усього, він пішов відбудовувати церковцю святого Дам’яна на околиці Ассізі. Його вміння промовляти до людських сердець привернуло до його громади багато людей, готових жити євангельськими чеснотами. Це стало великим поштовхом у житті Церкви. Для католиків він – патрон убогих, для невіруючих – приклад щирого служіння іншим.

У своєму дотеперішньому житті нинішній Папа був дуже скромним у побуті. І, як розповів під час брифінгу 14 березня речник Ватикану Федеріко Ломбарді, уже з перших хвилин понтифікату ця риса вирізняє нового наступника святого Петра. Акт послуху і пошани від кардиналів-виборців він приймав стоячи біля престолу, а не сидячи на катедральному троні. Нагрудний хрест, який одягнув, – той самий дуже простенький хрест, який він носив ще як єпископ. 

Після благословення Папа Франциск повернувся до Дому Святої Марти не в спеціальному автомобілі, але в мікроавтобусі разом з іншими кардиналами, а після святкової вечері пожартував: “Нехай Бог вас простить за те, що ви зробили!” 

Наступного дня понтифік відбув паломництво до базиліки Санта Марія Маджоре, однак відмовився від папського лімузина, натомість скористався звичайним автомобілем Ватикану. У соборі Папа помолився в каплиці, де зберігається ікона Пресвятої Богородиці Спасіння Римського люду, принісши букетик квітів. Після десятихвилинної тихої молитви привітався з тими, хто виконує різні служіння в базиліці, а пізніше відвідав інші каплиці, зокрема крипту, де зберігаються ясла, в які, згідно з переданням, був покладений маленький Ісус. 

Опісля Папа Франциск поїхав до дому священиків, де мешкав перед тим, як почався Конклав. Там він привітався з персоналом, забрав свої речі та сплатив рахунок, щоб, як сказав отець Ломбарді, показати добрий приклад.

Учора ж Папа Франциск прийняв у Климентинському залі Апостольського палацу всю Колегію кардиналів, а завтра матиме зустріч з представниками мас-медіа. В неділю опівдні відбудеться перше проказування молитви “Ангел Господній” із Папою Франциском на площі Святого Петра.

У вівторок, 19 березня, в урочистість святого Йосифа, о 9.30 за римським часом на площі святого Петра розпочнеться святочна служба Божа з нагоди інавгурації та початку понтифікату. У середу, 20 березня, ще не буде традиційної загальної аудієнції – Святіший Отець прийме представників некатолицьких Церков, що братимуть участь в урочистій інавгурації понтифікату. 

ДОВІДКА

Хорхе Маріо Берґольйо народився у Буенос-Айресі 17 грудня 1936 р. в родині італійських емігрантів, у якій було п’ятеро дітей. Здобувши диплом хіміка, вибрав, одначе, священство і вступив до духовної семінарії у Вілья Девото – одному з кварталів аргентинської столиці. 

1958 р. перейшов до Товариства Ісусового (отців-єзуїтів), завершивши гуманітарні науки в Чилі, а в 1963-му, коли повернувся до Аргентини, захистив наукові ступені з філософії та богослов’я. Потім був викладачем у ряді колегій в Аргентині. 13 грудня 1969 р. прийняв ієрейські свячення, а довічні обіти в Товаристві Ісусовому склав 1973 р.

Виконував різні служіння у Аргентинській провінції отців-єзуїтів,  викладачем теології, ректором коледжу. Протягом шести років – провінційним настоятелем отців-єзуїтів у Аргентині. Навчався в Німеччині, де захистив докторську дисертацію, а з поверненням до Аргентини був духовним провідником та сповідником у архидієцезії Кордоби, згодом ректором колегії в Сан-Мігелі.

1992 р. блаженний Папа Іван Павло ІІ призначив його єпископом-помічником Буенос-Айреса. 3 червня 1997 р. був призначений архиєпископом-коад’ютором, а 28 лютого 1998 р., після смерті кардинала Антоніо Куаррасіно, став архиєпископом Буенос-Айреса. З 2005 до 2011-го був президентом Аргентинської єпископської конференції.

21 лютого 2001 р. Папа Іван Павло ІІ надав йому кардинальську гідність.

Крім того, він автор численних богословських книг.

 “Він справді буде Папою-душпастирем для людей”

Глава УГКЦ Святослав Шевчук має великі сподівання щодо Папи Франциска 

 Предстоятель Української греко-католицької церкви Святослав Шевчук надіслав вітального листа на ім’я Папи Римського Франциска з нагоди обрання його Вселенським архиєреєм і запросив відвідати Україну в дні святкування 1025-ліття Хрещення Русі. “Це було б великим благословенням для нас та всієї України – розраховувати на Вашу присутність під час такої визначної події”, – йдеться у ньому. 

“Особисто висловлюю Богові мою щиру вдячність, оскільки саме в Буенос-Айресі я, молодий та щойно призначений єпископ, робив свої перші кроки, перебуваючи там під Вашою батьківською опікою. І нині впевнений, що зможу розраховувати на підтримку Вашої Святості, як і Аргентинська єпархія Покрова Пресвятої Богородиці”, – каже Глава УГКЦ.

Блаженніший Святослав наголосив, що Українська греко-католицька церква розвивається, зростає та засвідчує свою віру. “Хочу запевнити Вас у нашій єдності, сопричасті та синівській вірності Вам як Вселенському архиєрею, вірності, яку наша Церква скріпила пролитою кров’ю своїх мучеників протягом своєї історії та особливо під час жахливих років панування комуністичної влади заради єдності із Вселенською церквою”, – наголосив Блаженніший Святослав.

Зі слів Патріарха, ще однією нагодою до тіснішого спілкування з новим Папою стане 50-ліття перенесення мощей священномученика Йосафата Кунцевича до базиліки святого Петра, яке УГКЦ відзначатиме 25 листопада, повідомляє Департамент інформації УГКЦ.

Будучи єпископом УГКЦ в Аргентині, Патріарх Святослав мав нагоду особисто запізнатися з кардиналом Хорхе Берґольйо, оскільки був його ординарієм. Він характеризує новообраного понтифіка як скромну людину, глибокого інтелектуала і вважає його обрання добрим знаком для Української греко-католицької церкви. До неї Папа Франциск має давній особистий стосунок: під час навчання у Салезіянській школі він часто прислуговував на літургії своєму наставникові отцю Степанові Чмілю, а вже пізніше, в Аргентині, коли був головою Конференції єпископів, опікувався багатотисячною спільнотою українських греко-католиків.

 

Патріарх Святослав про новообраного понтифіка: 

“Коли я довідався, почув проголошення імені нового Папи, я був дуже зворушений. Справді, Господь Бог мені дав можливість знати його особисто. Більше того, він був тим старшим єпископом, який мене супроводжував як молодого єпископа в перші місяці і роки мого служіння єпископом для українців у Аргентині. Спочатку я не впізнав його імені, оскільки воно було сказане латинською. Я його завжди знав як Хорхе Марія Берґольйо, а з іншого боку, коли він вийшов у папському одязі, я, знову ж таки, не впізнав його, бо рідко його бачив у сутані, особливо білій. Враження було дуже особливе і дуже зворушливе, але насправді від перших хвилин, коли він почав промовляти, всі ми відчули, що Господь Бог вислухав наші молитви. Я приїхав до Рима напередодні Конклаву, і ми супроводжували молитвою кардиналів увесь цей час. Сам факт, що так швидко було обрано наступника святого Петра, і факт, що саме його, став для нас враженням вислуханої Богом молитви”. 

 

“Як єзуїт Папа Франциск є надзвичайно глибоким інтелектуалом. Пригадую, що його проповіді зазвичай були вельми короткими, часом складалися буквально з п’яти-шести речень, але в них він так багато казав, що після того його короткого слова завжди тривала мовчанка на майже п’ять-сім хвилин, для того щоб над цим словом можна було глибоко роздумувати”.

 

 “Папа знає про те, що наша Церква змагається за визнання за нею патріаршої гідності. Ми не раз із ним говорили про те, що це не є питання зовнішньої прикраси, це питання визнання дійсності, якою живе наша Церква. І таким чином кожен крок щодо подальшого розвитку – це крок до патріархату, і очевидно, що ми будемо в той чи інший спосіб про це говорити за різних обставин. Але ми залишаємо повну свободу Святішому Отцеві цей факт оприлюднити. І я думаю, що це все ж таки станеться”.

 

 “Маю таке дивне відчуття, що ті події, які відбулися у нашій Церкві два роки тому, стали таким пророчим знаком для всієї Вселенської церкви. Мій попередник зрікся свого уряду – через два роки це зробив Бенедикт XVI; наші єпископи на Виборчому синоді обрали главу Церкви з другого кінця світу – те саме зробили й кардинали на Конклаві. Насправді дуже цікаві паралелі життя української Церкви з життям римської Церкви ми в цих днях спостерігаємо. І це, можливо, теж якийсь Божий знак, що нас чекають якісь гарні події в майбутньому”.   

 

“У Буенос-Айресі він ніколи не використовував своєї машини, завжди їздив громадським транспортом, завше дуже скромно одягався. І вирізнявся тим, що найбільше хотів дбати про вбогих. Він був той, що відвідував людей у найбідніших кварталах, і взагалі є особою такого, я б сказав, дуже душпастирського складу”.

 

“Він не жив у своєму архиєпископському палаці. Він перебрався на маленьку квартиру, де сам собі готував їжу і доглядав за одним старшим єпископом, але офіційні зустрічі призначав у своєму архиєпископському палаці. Коли ми приходили до нього, він сам нам відчиняв двері, супроводжував до кімнат і потім, знову ж таки, супроводжував на вулицю. Він був справді уважним до кожної людини. Такий справжній батько, справжній душпастир. Можливо, власне те, що він все своє життя служив як душпастир для людей, буде його трошки відрізняти від інших. Він справді буде  Папою-душпастирем для людей”.

ДО ТЕМИ

Блаженніший Любомир Гузар – про нового Папу Франциска

Колишній глава Української греко-католицької церкви Любомир Гузар також не виключає того, що новообраний Папа Римський Франциск відвідає Україну. Але зауважив, що ще рано говорити про час можливого візиту понтифіка до нашої держави, оскільки він “повинен знайти себе в нових обставинах”. Про це Блаженніший сказав журналістам на брифінгу в Києві.

Любомир Гузар розповів, що зустрічався з майбутнім Вселенським архиєреєм у Римі під час Папського синоду: “Мені дату вже пригадати трудно, але десь це могло бути років 5-6 тому, а може, і більше, коли я був членом того синоду, а кардинал Берґольйо  з Аргентини був членом секретаріату, і мав я нагоду з ним спілкуватись. Головне, що можу сказати, що коли ми прийшли, я його не знав, сів, а він мені каже: “Слава Ісусу Христу”. Тоді, власне, він мені розповів, що дуже добре знав отця Степана Чміля”.

З його слів, Папа Франциск – розважливий, побожний, вирізняється простотою. У нинішньому світі це дуже потрібні якості. Крім того, Блаженніший Любомир зазначив, що “бути Папою ніколи не було легко, завжди існує багато проблем”, тим більше що Франциск із іншого середовища – він не європеєць, а виходець із Латинської Америки. “Немає сумніву, що тепер, прийшовши до Рима і ставши Папою, він повинен дивитися на весь світ, утім, безумовно, дивитиметься очима людини з Латинської Америки”, – вважає колишній Глава УГКЦ.