Сьогодні двері Сикстинської каплиці замкнуть аж до обрання нового понтифіка

Обряди, пов’язані з Конклавом, тобто таємним голосуванням кардиналів для обрання нового Папи Римського, розпочнуться Святою месою “Pro eligendo Pontifice”, яку вранці 12 березня 2013 р. 

в базиліці святого Петра очолить декан Колегії кардиналів Анджело Содано. Раніше цю літургію звершували тільки кардинали-виборці. Тепер, згідно зі змінами, впровадженими Папою Бенедиктом ХVI, цю службу Божу мають право служити всі кардинали, натомість кардинали-виборці сформують процесійну ходу пізніше, з Паулінської каплиці Апостольського палацу. Саме тому ранкову Святу месу зможе очолити кардинал-декан, який, однак, не братиме участі у виборах Папи, адже йому вже сповнилося 86, повідомляє “Католицький оглядач”.

Під час процесійної ходи з Паулінської до Сикстинської каплиці співатимуть літанію до всіх святих та молитву до Святого Духа. Прийшовши до каплиці, в присутності всіх, хто брав участь у процесії, кардинали двічі складуть присягу – спочатку спільно, а потім кожен окремо. Після того, як її складе останній кардинал-виборець, церемонієр папських літургійних відправ виголосить: “Extra omnes!” (“Геть усі!”), після чого всі, хто не бере участі в Конклаві, вийдуть із Сикстинської каплиці, її двері зачинять і біля кожного входу поставлять охорону. Кардинали тим часом розпочнуть перше голосування… 

“Фрески Сикстинської капели – це навчання Церкви, представлене в образах”, – вважає директор Ватиканських музеїв Антоніо Паолуччі. На двох з половиною тисячах  квадратних метрів представлена вся історія Всесвіту – від “Хай буде світло” до Апокаліпсису. “Якщо кардинали-виборці зможуть побачити все це, то зрозуміють велич своєї ролі та значення своїх рішень”, – сказав у інтерв’ю Ватиканському радіо Антоніо Паолуччі. І зазначив, що Сикстинську капелу побудували для особливо важливих подій, таких як обрання нового Папи.

Він розповів, що коли кардинали входять до неї, їхні погляди завжди скеровані в бік правої стіни, на якій представлена сцена, як апостол Петро отримує ключі, – встановлення інституту папства. Згодом, коли кардинали займають свої місця, їхні погляди звернені на іншу фреску – зі сценою Страшного суду. Вони бачать ангелів, які тримають у руках знаряддя катування Ісуса. 

Для забезпечення таємниці виборів у Сикстинській капелі і Домі святої Марти – місці проживання кардиналів-виборців – ватиканська служба безпеки вжила заходів особливого контролю: її працівники перевірили кожну кімнату в пошуках прихованих мікрофонів, застосувавши для цього металодетектори і спеціальну систему, котра перешкоджатиме будь-яким видам електронної комунікації. Зазвичай на засіданнях конгрегацій кардинали користуються електронними пультами для голосування. В Сикстинській капелі у їхньому розпорядженні залишаться тільки папір і ручки…

Камери спостереження фіксують усі виходи, площу святого Петра, купол базиліки, сади і заміську папську резиденцію в Кастель-Гандольфо. Камери можуть зловити навіть момент, коли хтось намагається проникнути до базиліки святого Петра.

У часі “Sede Vacante” відбулося 10 загальних зібрань Колегії кардиналів, останнє було вчора зранку. У ньому взяли участь 152 кардинали, а 28 взяли слово. Загалом впродовж десяти засідань вони заслухали 161 такий виступ. У них ішлося про економічні справи Апостольської Столиці, стан Церкви, євангелізацію, екуменічний та міжрелігійний діалоги, служіння для бідних, біоетичні питання, позитивні аспекти християнської віри, колегіальність в управлінні Церквою, роль жінки в Церкві і, звичайно, очікування та “профіль” майбутнього Папи відповідно до потреб Церкви сьогодення.

Щоб обрати Папу, потрібні 2/3 голосів кардиналів-виборців. У цьогорічному Конклаві братимуть участь 115 кардиналів, тож імовірний кандидат повинен набрати 77 голосів у таємних голосуваннях. Якщо після 33-ох/34-ох голосувань ніхто не набере визначеної кількості голосів, тоді обиратимуть Папу між двома кардиналами, які здобудуть найбільше голосів у останньому голосуванні. Але і тут треба отримати 2/3 голосів.

Якщо один із кардиналів набирає визначену кількість голосів, головуючий на Конклаві запитує обраного, чи він приймає вибір, і якщо так, то яке вибирає собі ім’я.

Виборчі бюлетені спалюють. Якщо результати голосування негативні, то з комина над каплицею йде чорний дим, а у випадку обрання нового понтифіка – білий. Для цього встановили ще одну пічку, оснащену спеціальною апаратурою, яка призначена для того, аби посилити видимість диму.

Дві залізні, сполучені між собою печі з пристосованими до них мідними коминами (одна  виготовлена у 1938-му, а друга – в 2005-му) встановили та підготували до засідання Конклаву. Їх поставили зліва від входу до Сикстинської капели. У них і спалюватимуть виборчі картки. На старій печі є табличка із зазначенням дати виборів та іменами шести понтифіків: від Пія XII до Бенедикта XVI. “Нова” піч має електронну систему очищення для досягнення білого кольору диму – знаку обрання нового Папи. Рішення використовувати такий спосіб оголошення результатів чергового засідання Конклаву (білий або чорний дим) було ухвалене на Ліонському соборі 1274 р. Останні вдосконалення цього процесу здійснювали задля того, аби не виникало непорозумінь. 

На закінчення останнього Конклаву 2005 р., на якому понтифіком обрали Бенедикта XVI, перш ніж увесь світ почув “Habemus Papam!”, окрім знаку оповіщення – білого диму, який побачили люди на площі, забили дзвони базиліки святого Петра, щоб не було сумнівів щодо факту вибору нового Папи.

З часу зречення з папського уряду Бенедикта XVI Церква живе в очікуванні та молитві за нового понтифіка. Було й чимало спроб прорахувати механізм та принципи вибору чи окреслити риси, якими має володіти наступний Папа. Проте в гонитві за сенсаційністю ми часто забуваємо, що Церква – інституція боголюдська, і окрім людей, які безпосередньо беруть участь у виборі нового наступника святого Петра, її главою є сам Ісус Христос, а провадить її Святий Дух. Тож і вибір нового понтифіка – насамперед воля Божа, провидіння Господнє. Яскравим прикладом цього стали два останні Конклави. Мало хто в 1978 р. прогнозував обрання Папою поляка Кароля Войтилу, як і в 2005-му консерватора Йозефа Рацінґера. 

Часто чуємо і про обов’язки та відповідальність кардиналів-виборців, описані в Апостольській Конституції блаженного Папи Івана Павла ІІ “Uniiversi Dominici Gregis”, якою регулюється життя Церкви в період “Sede Vacante”.

Однак у цій конституції йдеться, що “під час Sede Vacante,  особливо в період, коли відбувається обрання наступника святого Петра, Церква, особливим чином з’єднана зі своїми священними пастирями, особливо – з кардиналами-виборцями Вселенського Архиєрея, просить в Господа Бога нового Папу, як дар Його доброти і провидіння... Вселенська Церква… повинна однодушно перебувати на молитві. Таким чином обрання нового Папи не буде актом, відокремленим від Божого люду, таким, що стосується лише Колегії виборців, але в певному значенні буде дією всієї Церкви”. 

У цій Конституції блаженний Папа Іван Павло ІІ зобов’язав усіх звершувати “смиренні та настійливі молитви до Господа Бога, щоб просвітив дух виборців та вчинив їх згідними в їхньому завданні, за те, щоб здійснилося швидке, однодушне та плідне обрання, як цього вимагає спасіння душ та добро всього Божого люду”.