Колектив “Львівської Пошти” вітає представниць прекрасної половини людства зі Святом весни! 

Яким кольором писати в календарі завтрашній день, 8 березня, – за останні десятиліття щодо цього питання щороку на початку весни і не тільки точаться запеклі дискусії. Хтось каже, що вже й одного дня в році шкода для жінок, а хтось намагається вчергове довести його ідеологічне підґрунтя. 

Чи вважати цей день святом – кожен вирішує для себе сам. Без сумніву, додатковий вихідний для кожної жінки, незалежно від її переконань і упереджень, вже подарунок, а якщо для неї у цей день приготували ще й приємний сюрприз, їй буде приємно. 

Адже у шаленому ритмі життя, з його повсякденними клопотами, постійним браком часу, вона так потребує свята – свята побути собою, побути жінкою: ніжною, слабкою, вразливою... Будні накладають на наших жінок безліч обов’язків. Слова “треба” і “мушу” визначають не тільки щоденний розклад, а часто і спосіб мислення настільки, що іноді жінка забуває про “хочу”, “люблю”, “подобається”.   

Часто забуває про те, що вона сама вартує уваги, любові і хоча б трішки часу для себе. І не тільки у визначені календарем дні, а щодня, не чекаючи, коли хтось привітає чи зробить подарунок. А зрештою, чи багато їй потрібно – щира усмішка, ніжний дотик, приємне слово, любов і повага найрідніших, додатковий вихідний на роботі…

Наше суспільство збудоване під чоловіків, за чоловічою моделлю. І жінка, яка хоче в цьому суспільстві зреалізуватися, мусить грати за чоловічими правилами, брати на себе чоловічі ролі, мусить дбати про освіту, кар’єру. Для цього доводиться докладати багато зусиль, і на найголовніше часу, сил і натхнення часом просто не вистачає. 

Нерідко жінки вважають, що любов та щастя мають прийти самі, забувають, що такі речі, як людські стосунки також потребують зусиль! Але саме те, наскільки у житті жінки є любов, ті, кого вона любить, ті, хто її любить, і визначає рівень її внутрішнього щастя. А починається все з любові до себе, з усвідомлення своєї цінності… Можливо саме завтра для когось трапиться нагода побути собою – гарною, коханою, потрібною!

Змагаючись за рівні права з чоловіками, жінки домоглися “багато” – платити за себе в ресторані, стояти в громадському транспорті, працювати, коли чоловіки на “перекурі”, бути годувальником родини... Однак вони і далі мають безліч обов’язків: дбати про дітей, про чоловіка, бути привабливими і усміхненими… 

Цікаво, скільки чоловіків завтра поступляться місцем жінці у громадському транспорті, пропустять вперед?!.. Як часто вони це роблять зазвичай?.. Чи бачать вони Жінку у водієві трамваю, продавчині, звичайній перехожій?.. Скільки чоловіків, прийшовши додому швидше аніж дружина, готують вечерю чи роблять з дитиною уроки?!.