Урядова криза, в основі якої лежать мовні проблеми, знов розгорається в Бельгії. За твердженнями деяких політиків, що представляють як фламандську, так і франкомовну частину країни, в найближчий день коаліція в уряді прем'єра Іва Летерма може розвалитися через розбіжності в питаннях про права франкомовних жителів передмість Брюсселя, які належать до фламандських громад.

Фламандці виступають за лінгвістичну єдність своєї території, і заради цього вони готові прийняти законопроект про розділення двомовного виборчого округу, який зараз називається Брюссель-Халь-Фільфорде.

Франкомовні мешканці цього району називають можливе ухвалення законопроекту провокацією, яка, цілком імовірно, приведе уряд до відставки.

Представники урядової коаліції 5 травня увечері намагалися знайти вирішення проблеми, проте до якої-небудь угоди їм так прийти і не вдалося.

Кабінет міністрів на чолі з фламандським політиком Івом Летермом приступив до виконання своїх обов'язків 20 березня цього року. Його привів до присяги король Альберт Другий. До складу Кабінету увійшли 15 міністрів, чотири з яких одночасно є віце-прем'єрами, і сім держсекретарів.

У результаті затяжної політичної кризи Бельгія жила без нового уряду з літа 2007 року. Криза загострилася після того, як 1 грудня монарх прийняв відставку кандидата в прем'єр-міністри, фламандського політика Верба Летерма, який вирішив відмовитися від дорученої йому монархом місії формування нового уряду.

За місяці переговорів фламандській і валлонській партіям не вдавалося домовитися з низки питань внутрішньої політики.

У Бельгії впродовж останніх 30 років неписаним законом стало те, що прем'єр-міністром стає представник Фландрії, яка є найнаселенішим (59 %) і промислово розвинутим регіоном країни.