Гірські схили Карпат вподобали гості зі східних регіонів. Натомість західняки віддають перевагу курортам сусідніх країн

Лижний сезон на схилах Карпат у розпалі. На туристичних базах і прилеглих до них селах Львівської, Закарпатської, Івано-Франківської та Чернівецької областей тепер частіше почуєш російську, аніж українську мову. Неабияку популярність мають три курорти: Буковель (Івано-Франківщина), Славське (Львівщина) і високогірний Драгобрат (Закарпаття). 

Лиш одне селище Славське готове прийняти до 15 тисяч туристів одночасно, працюють з півсотні готельних комплексів і півтисячі приватних садиб.

Хто куди їде

Завдяки великим гірськолижним комплексам, як-от “Буковель”, жителі прилеглих селищ отримують непогані доходи та розвивають власну справу. “Якби не було того “Буковелю”, то ми б усі поїхали на заробітки. Це чи не єдиний заробіток, – сказала “Німецькій хвилі” власниця приватної садиби у селі Микуличин Надія Гінка. – В цю справу я вклала кілька тисяч, зароблених в Італії, а ще банківські позики з “драконівськими” відсотками. Сподіваюся за три роки все це віддати”. Зимовий сезон найнапруженіший, каже співрозмовниця, всі номери зарезервовані ще з вересня. “Більшість гостей із Києва та Росії, а от львів’ян небагато”, – веде далі власниця.

Немає  вільних місць не лише у приватних садибах, але й у готельних комплексах, де вартість номерів чимала, але любителів лижного відпочинку це не спиняє. 

“Тенденція така, що на лижні курорти Західної України приїздять туристи з Росії, Білорусі, жителі сходу України, зокрема,  Харкова, Донецька, Дніпропетровська, а також кияни. А от самі західняки нині більше орієнтуються на Польщу, Словаччину та Австрію”, – зазначив “Німецькій хвилі” експерт з питань туризму Володимир Закалюжний.

Після запровадження Польщею так званих “віз на закупи” перетин кордону спростився, можливість відпочинку за кордоном  зросла, і молодь активно цим користується, пояснює експерт. Популярним, з його слів, стало польське Закопане, а також деякі альпійські курорти, де діють схеми економ-варіантів, і українці із середніми статками можуть собі дозволити такий відпочинок. 

Однією з важливих складових лижного туризму завжди була безпека відпочивальників, зазначає Володимир Закалюжний. “Тримати приватні клініки невигідно, але в селах медпункти неоснащені, потребують модернізації, бракує й кваліфікованих лікарів”, – зауважує він. 

Тож страховий поліс все частіше стає невід’ємною частиною туру для любителів лиж, зокрема українців, каже експерт. Надто серед старших людей.

А хто ж рятуватиме?

Лише з початку цього сезону рятувальні загони МНС Львівщини подали допомогу 18 особам, що травмувалися на засніжених схилах, повідомили “Німецьку хвилю” у МНС Львівської області. В критичні ситуації потрапляють переважно початківці і ті, хто живе у приватному секторі, каже керівник прес-служби Павло Василенко.

Рятувальники формування МНС обслуговують лише незначну частину витягів на карпатських схилах. “Ті, що є державними, і ті, де власники уклали угоду з нашими підрозділами”, – пояснює він. Про решту, очевидно, дбають приватні рятувальні формування. Принаймні цього вимагає закон від власників баз, додає керівник прес-служби