Українці стають однією з найменш радісних націй у світі. А, як свідчать останні дослідження, все менш доступне для наших співвітчизників відчуття дає змогу заробляти більше, хворіти менше, а жити довше

Хочете зробити людину щасливою, дайте їй грошей. Вийде чи ні, достеменно невідомо – психологи, економісти та соціологи то спростовують цю думку, то підтверджують. Останнє дослідження від Gallup, проведене у 54 країнах, показує, що гроші тісно пов’язані із щастям. Але ось що на що впливає – залишається предметом дискусій. Втім, можемо сказати точно: багатші люди почуваються щасливішими. Якщо серед сімей із низькими доходами щасливими є лише 47%, то серед високодохідних – уже 59%.

Обидві цифри насправді невеликі. Пояснюється це невеселими очікуваннями від наступних 12 місяців: усього третина з опитаних у світі людей вважають, що ситуація невдовзі стане ліпшою. В Україні таких значно менше: покращення чекають всього 18%. Але наші співвітчизники менше за інших пов’язують стан економіки країни із особистим добробутом. Як правило, у країнах, громадяни яких чекають змін на краще, більше щасливих людей. Узагалі, лідером із безтурботності та здатності витискати з життя більше щастя є Латинська Америка. Економічних гараздів тут чекають 50% респондентів, а щасливими себе почувають аж 78% серед тамтешніх опитаних.

Дослідження щастя за останні кілька років стало топ-темою, зокрема й серед економістів. Багато із них намагаються спростувати так званий “парадокс Істерліна”. Ще у 70-их роках Річард Істерлін заявив (що гірше – він це доводить, опираючись на низку досліджень): багаті завжди почуваються щасливіше, але зростання доходів у країні не збільшує у ній кількості щасливчиків. Звичайно, багатьом хотілося б, аби щастя можна було бодай простимулювати. Яким способом – чи покращити економіку, чи прийняти гормони, чи струмом масажувати мозок – справа інша. Головне, аби можна було вмить стати щасливішим. На жаль, підстав для оптимізму є небагато. Один із найбільш неприємних висновків багатьох досліджень такий: ваше щастя наполовину залежить від генів. Ще на 40% воно є результатом способу життя, а на 10% – від ситуації в країні (ВВП, стан довкілля).

Загалом нетривкий стан задоволеності від життя приносить чимало корисного. Наприклад, науковці із Університету Уорвіка доводять, що люди, які у підлітковому віці є щасливішими за однолітків, зароблятимуть більше. Із двох 22-річних опитаних, один оцінює своє щастя в три бали (в п’ятибальній системі), а інший – у чотири, то другий на 29-тому році життя зароблятиме на дві тисячі доларів більше, аніж перший. А ще щасливці живуть довше (до 10 років), менше хворіють, менше порушують закони і рідше пробують наркотики.

Тому закономірно, що у багатьох країнах світу (Бутан, Велика Британія, Франція, Канада, Венесуела, Китай) уряди відмовляються від ВВП як показника ефективності розвитку. Він тепер вимірюється у кількості щасливих людей.

КОМЕНТАР

Олексій Ляшенко, соціолог “R&B Group” про настроєві відмінності між пострадянськими країнами і те, із чим пов’язують своє щастя українці

 – Скажіть будь ласка, яким українці бачать своє щастя?

– Якщо говорити саме про ті фактори, чому українці вважають себе щасливими, то показово, що серед причин часто називають загальнолюдські категорії, нематеріальні цінності, як-от сімейне щастя, існування онуків та дітей, друзів, кохання. Втім, коли перелічують причини нещастя, частіше називають бідність, нестачу грошей або життя в поганій країні… Тобто, тут маємо вже соціально-економічні причини.

– Цікаво, що аж третина респондентів вагалася із відповіддю, коли їх запитували про фактори нещастя…

– Це дуже показовий момент. Люди значно легше говорять про те, чому вони вважають себе щасливими, але важче пояснюють, через що когось можна вважати нещасливим. Тут ще слід мати на увазі, що ці тридцять відсотків, це ще й ті люди, які не вважають себе щасливими. А у нас таких 19%.

– Як змінюється кількість щасливих українців?

– Якихось відчутних змін немає. Це більш-менш стала цифра.

– Нещодавно американські соціологи із Gallup оприлюднили результати щорічного світового дослідження настроїв на наступний рік. З’ясовували вони і кількість щасливих людей в окремих країнах. В Україні таких нарахували всього 35%, а ще понад 50% виявилося таких, які не є щасливими, але й не є нещасливими…

– Бачите, у нас не було варіанту “ані щасливий, ані нещасливий”. Тут маємо різницю інструментарію. Схожа альтернатива у нас є лише в питанні про оцінку сторонніх людей: скільки щасливих є серед знайомих та сторонніх людей. Тут був подібний – “приблизно порівну”. А от у питанні про особисте щастя ми передбачали лише однозначну відповідь – так або ні. Можливo, якби не було альтернативи у опитуванні Gallup, то із цієї кількості ані щасливих, ані нещасливих дві третини зарахували себе б до когорти щасливців. І вийшла б подібна цифра, як у нас.

– А чи є регіональні відмінності між тим, що, на думку українців, приносить щастя?

– Щодо факторів щастя різких відмінностей теж немає. Наприклад, сімейне щастя має 60% на заході і 64,5% у центрі. Тобто різниця є несуттєвою. Так само, як і варіантах про дітей, друзів… Перша п’ятірка в основному немає суттєвих відмінностей по регіонах. Різниця вкладається у межі соціологічної похибки.

– Чи не порівнювали розуміння щастя українців із тим, яким його бачать громадяни інших країн? На кого ми схожі?

– У цьому дослідженні ми не порівнювали. У нас є проект “Євразійський моніторинг”, у межах якого ми з’ясовуємо, наскільки українці задоволені життям, яке ведуть. Тобто, подібне питання до того, наскільки вони щасливі. За цим показником Україна є дуже схожою на прибалтійські країни та Грузію. Для них характерно оцінювати своє життя краще, аніж ситуацію в країні в цілому. Скажімо, у Росії, Білорусі, Казахстані відсоток задоволених своїм життям практично збігається із тим, який відображає задоволеність економічною ситуацією в країні. У нас між цими показниками величезний розрив. Люди значно більше задоволені своїм життям, аніж станом справ у країні

Десять шансів спіймати щастя

Організована британським економістом Річардом Лейардом спільнота “Дій задля щастя” виокремила десять порад тим, хто б хотів збільшити у житті кількість щасливих днів. Деякі із них можуть здатися загальниками, але тут відібрано лише “перевірені” варіанти. Список формувався на основі результатів низки досліджень (не лише британських учених). Як зазначають його автори, перша п’ятірка стосується того, як ми взаємодіємо із довкіллям щоденно. Інша половина – сфера нашого психологічного нутра, того, як ми ставимося до життя.

1. Діліться із іншими. Це – фундамент для нашого щастя. Вчинки задля інших є корисними не лише для тих, кому ви їх адресуєте, а й приносять користь вам самим. Тим більше, що наслідком таких дій є міцніші зв’язки між людьми. Мова не про гроші – діліться власним часом, ідеями, енергією... Хочете зробити собі краще? Робіть добро!

2. Спілкуйтесь із людьми. Люди зі стійкими і різноманітними соціальними зв’язками є щасливішими, здоровішими та ще й живуть довше за інших. Тісні стосунки поміж родиною та друзями забезпечують нас любов’ю, сенсом, підтримкою та збільшують почуття власної гідності.

3. Дбайте про тіло. Воно тісно пов’язане із свідомістю. Активність робить нас щасливішими, що вже казати про користь для здоров’я. Фізичне навантаження здатне миттєво підняти настрій та вихопити вас із тіні депресії. Усім бігати марафони, звичайно, не потрібно, адже є низка простих речей, на які здатен кожен. А ще ми можемо покращити добробут, відірвавшись від технологій або й просто виспавшись.

4. Звертайте увагу на світ. Відчуваєте, що бракує вражень? Є хороші новини: це поруч – зупиніться і вдивляйтесь. Уміння бути уважним може творити дива для нашого благополуччя. Воно допомагає набути гармонії із справжніми почуттями, не дозволяє застрявати в минулому чи надміру перейматися майбутнім. Просто отримуйте більше із кожного дня.

5. Не зупиняйте навчання. Це живитиме вас новими ідеями і зробить цікавим для інших. А ще навчання дає нам таке рідкісне відчуття виконаного обов’язку. Є чимало способів дізнаватися щось нове, не лише “академічних”. Просто діліться досвідом із друзями, запишіться в гурток, займіться спортом, навчіться співати або ж грати на якомусь інструменті...

6. Ставте собі мету. Впевненість у майбутньому є доброю підмогою для нашого щастя. А усім нам потрібне щось, аби підштовхнути до дій. Вони мають бути достатньо складними, аби порушити супокій лінощів, але залишатися в межах людських можливостей. Якщо ж гнатиметеся за неможливим, накличете додатковий стрес. Амбітні досяжні цілі дають життю напрямок. Та й просто приємно досягати мети.

7. Знаходьте способи відновитися. Стреси, невдачі, травми – цього добра вистачає в кожного. Тому важливо, як ми на це реагуватимемо. Часто не в наших силах обирати реальність. Але можемо змінювати ставлення до неї. Це важко дається, але один із найцікавіших висновків багатьох досліджень полягає ось у чому: стійкості слід вчитися.

8. Будьте оптимістами. Радість, задоволення, натхнення, гордість, вдячність – це не просто приємні миттєвості. Дослідження показують, що регулярне відчуття позитивних емоцій створює “висхідну спіраль”, яка допомагає нам щось робити. Звичайно, злети і падіння краще оцінювати реалістично. Але важливо фокусуватись на приємному: напівнаповнена склянка краща, аніж напівпуста.

9. Сприймайте себе адекватно. Ніхто не ідеальний. Ми надто часто порівнюємо себе із тим, ким здаються інші люди. Довгі розмови про власні недоліки зроблять вас нещасними. Навчіться сприймати себе таким, як ви є (навіть із бородавками!), і будьте добрішими до себе. Це додасть задоволення від життя й допоможе не завищувати очікування від інших.

10. Будьте частиною чогось більшого. Люди, які мають сенс і мету в житті, почуваються краще, менше піддають зайвим тривогам і стресам. Де ж знайти той сенс? Це може бути релігія, батьківство або ж майстрування чогось особливого. Кожен знайде свій варіант. Але усі вони стосуються зв’язку із чимось більшим, аніж ми самі.