Андрій Породко, керівник громадської організації “САМІ”, голова оргкомітету регіонального конкурсу “Благодійна Львівщина”, – про благодійність, силу волі та Божі плани

Більшого оптиміста у Львові годі шукати! Він щодня робить добрі справи і щиро вірить, що світ стане добрішим. Він знає ціну життя, адже переміг рак. Його батьки радіють і пишаються, що їхній син, подолавши онкологічне захворювання (у шість років у нього діагностували лейкемію), сьогодні так завзято підтримує дітей Львова та області. 

Андрій Породко допомагає малюкам зі сиротинців та шкіл-інтернатів, організовує майстер-класи з арт-терапії для дітей, хворих на лейкемію, що перебувають у відділенні гематології та інтенсивної хіміотерапії Західноукраїнського медичного дитячого центру. Вихованці спеціалізованих шкіл-інтернатів Львова вдячні йому за розважально-спортивні змагання “Ігри особливих”. А скільки він доклав зусиль, щоби допомогти маленькій львів’янці Ані Підпалюк, в якої діагностували важку хворобу нирок!

Сьогодні гостем “Пошти” є Андрій Породко, керівник громадської організації “САМІ”, голова оргкомітету регіонального конкурсу “Благодійна Львівщина”, дбайливий батько та життєрадісна людина. Знаковим для нашого співрозмовника став 2009 рік: після кризи 2008-го він полишив бізнес, активно зайнявся благодійністю, зустрів свою кохану, разом із якою зараз виховує донечку Ренату. 

 – Андрію, розкажи, будь ласка, чим займатиметься громадська організація “САМІ” (Соціально Активні Молодіжні Ініціативи) в цьому році. Які плани на найближчу і найдальшу перспективи? 

– У 2013-му плануємо допомогти ще більшій кількості дітей, аніж торік! Хочемо подарувати малюкам Львівщини ще більше радості, добра, любові та підтримки. Прагнемо залучити до наших заходів ще більше артистів, спортсменів, усіх хороших людей і благодійників нашого краю. Щиро вірю, що з Божою допомогою нам усе вдасться. 

Зараз триває пошук благодійників і волонтерів, які допомагають тим, хто потребує помочі. Розсилаємо заявки у школи-інтернати, фонди та організації. Йдеться про регіональний конкурс “Благодійна Львівщина”. Цей захід став логічним продовженням конкурсу “Благодійник року”, що проходив у Львові впродовж двох років. 

У конкурсі “Благодійна Львівщина” можуть брати участь доброчинці, що подавали допомогу у вирішенні актуальних суспільних проблем у період із 1 січня по 31 грудня 2012 року. Офіційний прийом заявок на конкурс триває до 20 лютого. А 1 березня в театрі імені Марії Заньковецької напередодні Всеукраїнського конкурсу “Благодійна Україна” нагородимо переможців.

Крім того, у березні вже утретє проведемо соціальний фестиваль “Лютин”. Його основною метою є стимулювання інтеграції дітей у суспільство. Один запланували провести традиційно в Стрию, ще один – у Львові, в Шевченківському гаю. Дітвора, а це вихованці інтернатів, що приїздить на “Лютин”, підготує вистави. Як і торік, будуть козацькі забави, спортивні ігри, майстер-класи та концерт за участі відомих виконавців. Тішуся, що постійним гостем фестивалю є група “Мері”, яка завітає на “Лютин” і цього року. 

А ось у травні в місті Лева плануємо провести ігри “Спеціальної олімпіади” для дітей із розумовими вадами. Відповідно планую зібрати всіх вихованців-спортсменів із інтернатів Львівщини. Мовиться про рух, який започаткувала ще родина Кеннеді. На жаль, про нього мало знають. Хочемо, аби цього року та олімпіада набула офіційного статусу. Мета заходу – популяризація здорового способу життя серед дітей із вадами розуму. Потенціал та силу волі цих діток мають побачити професійні тренери. 

– Прошу сказати, яка мета акції “Благодійна Львівщина”?

– Йдеться передусім про популяризацію благодійності та нагородження кращих доброчинців, а також подяку всім тим, хто долучився до благодійності, та вдячність тих, кому доброчинці допомогли. Це своєрідна відзнака за ті доб­рі справи, які благодійники роблять, допомагаючи тим, хто потребує помочі. 

Торік на II Львівському обласному конкурсі “Благо­дійник року – Львівщина 2011” ми мали п’ятдесят заявок. Цього року сподіваємося ста. Скажімо, школи-інтернати чи інші організації можуть віддячити своєму доброчинцеві, подавши його на наш конкурс. 

Торік спеціальними призами “ЛьвівSocial” на конкурсі “Благодійник року – Львівщина 2011” нагородили львів’янина Юрія Федечка за організацію благодійного концерту “Подаруй дитині кілометр”, під час якого збирали кошти на бензин для навчально-реабілітаційного центру для дітей із ДЦП “Джерело”. Тішуся, що Юрій Федечко зумів організувати концерт, на якому зібрали понад 100 тисяч гривень. Чоловік (а він є тамадою) був вельми здивований, що його відзначили.

За приклад для наслідування спеціальний приз “ЛьвівSocial” торік отримав і спортсмен Роман Солтис (у нього – синдром Дауна). Я захоплююся тим, яку силу волі має цей хлопець! Роман Солтис об’їздив багато країн і вже є сорокаразовим чемпіоном світу! Він був на прийомі у Папи Римського Івана Павла II.  

– Андрію, у Львові нині охоче долучаються до благодійності?

– Звісно. На мою думку, Львів, Київ та Одеса – найбільш благодійні міста України! Саме в них завжди найцікавіші, якісні та креативні доброчинні проекти. Певен, що так буде й далі. 

Тішуся, що до благодійності у нашому місті долучаються бізнесмени. До кого б наша організація не зверталася, ніхто не відмовляв у допомозі. Скажімо, коли два роки поспіль ми проводили в Стрию фестиваль “Лютин”, нам із радістю допомагали в харчуванні діток і “Козацький двір” (м. Стрий), і “Ріо де Журавно” (смт Журавно). Коли проводимо ту чи ту акцію, нам охоче дають зали. 

Завжди кажу і уже вкотре наголошую: львівський бізнес є соціально відповідальним! Приміром, особливо варто відзначити компанію SoftServe, яка впродовж багатьох років допомагає та підтримує центр для дітей із ДЦП “Джерело”. Ця компанія ніколи не відмовляє і завжди допомагає тим, хто потребує помочі. Торік вона перемогла в номінації “Благодійник року – підприємство”.

– А чи бувають спекуляції у сфері благодійності?

– Так. Виборча кампанія, в тому числі й 2012 року,  – приклад спекуляцій. Під час перебування в одній із областей України був свідком розмови двох кандидатів у народні депутати. Ці чоловіки сперечалися, хто більше добра зробив… І вся ця розмова була на рівні вихваляння. Це просто дико! 

На жаль, і на Львівщині кандидати в депутати спекулювали на доброчинності. Звичайно, добре, що завдяки виборчій кампанії допомогу отримало багато дітей у сиротинцях та багато людей. 

– А хто із львівських політиків охоче допомагає дітям?

– Насамперед тепер уже екс-парламентар меценат Петро Писарчук. Він торік переміг у номінації “Благодійник року – фізична особа”. Найвідомішими благодійними проектами Петра Писарчука стали реставрація Золочівського замку та відкриття першого в Україні “Вікна життя”. 

Також варто відзначити і депутата Львівської міськради та голову наглядової ради аквапарку “Пляж” Андріяна Гутника. Ми торік його відзначили спеціальним орденом “Благодійник року – Львівщина” за соціальну спрямованість підприємства, за надання безкоштовних послуг дітям із особливими потребами та дітям із малозабезпечених сімей.

Безперечно, є депутати Львівських облради і міськ­ради, які допомагають коштами для проведення тих чи тих благодійних заходів.

– А, скажімо, відомі дизайнери часто долучаються до благодійності?

– Так. Ось львів’янка Оксана Караванська долучається до наших заходів і проводить майстер-класи для дітей зі шкіл-інтернатів. Під час одного з них розповіла про моду, стиль і про своє життя. Найголов­ніше, що діти побачили небайдужість, відчули, що вони потрібні, що є люди, які можуть дати їм слушну пораду. 

– А хто зі співаків радо відгукується на заходи, які проводить громадська організація “САМІ”?

– Андріана та її чоловік – продюсер Володимир. Вони беруть активну участь у всіх благодійних концертах. Якось Володимир зателефонував мені і запитав, кому з дітей потрібна негайна грошова допомога. В той час у Львові збирали кошти на лікування львів’янки Ані Підпалюк. Власне ці гроші й передали маленькій красуні, яка, нагадаю, завше була і є великою оптимісткою. Зичу їй доброго здоров’я! Крім них, хочу згадати Владислава Левицького, Людмилу Ясінську, Віктора Винника з гурту “Мері”, Андрія Заліска, Оленку Корнєєву, команду Наталки Карпи та всіх інших, до кого ми зверталися по допомогу.

– У 2012-му в рамках конкурсу “Міс Львів” обрали і “Міс Добре серце”. Переможницею стала Олена Свідницька. Андрію, прошу сказати, чим ця номінація важлива?

– Під час цього конкурсу кожна з учасниць пропонувала свій проект. Хтось проводив майстер-класи в інтернаті, хтось читав лекції, хтось водив дітей у цирк.

А  “Міс Львів”, яка вчиться на стоматолога, придбала для дітвори стоматологічний комплект і прочитала лекцію про догляд зубів. Олена Свідницька повезла дітей в зоопарк у Меденичах (Стрийський район), зібрала кілька тисяч гривень для відділення гематології дитячого центру.  

Щоби стати благодійником, необов’язково мати гроші. Скажімо, перукарі чи художники проводять майстер-класи для дітвори. Головне – бажання допомогти дівчатам і хлопцям, навчити їх чогось нового, поспілкуватися з ними, підтримати їх! Тішуся, що спортсмени зав­ше раді зустрічі з дітьми, а діти – зі спортсменами. Свого часу тренер “Карпат”  Олег Кононов запросив дітей на тренувальну базу футбольного клубу, дав настанови маленьким гостям, зробив подарунки. Радості не було меж!

– Колись у інтерв’ю “Пошті” ти говорив, якщо Бог дав тобі шанс на життя, то Він має щодо тебе якісь плани. Звідки черпаєш енергію і наснагу втілювати в життя Божі замисли?

– Передусім від своєї сім’ї! Мене завжди підтримують кохана дружина Марія та доня Рената. Принагідно дякую дружині за розуміння та за наше маленьке сонечко!  

– З якого часу ти почав активно займатися благодійністю?

– У 2009 році в так званій “чорнобильській” лікарні відбулася зустріч пацієнтів відділення гематології, які вилікувалися від важкої недуги. Мене лікували від хвороби спочатку у Львові, а потім  у Будапешті. Допомогла влада Будапешта, яка заплатила за лікування в Угорщині. Боротьба з лейкемією у лікарні тривала майже півроку, ще півтора року був реабілітаційний період. На щастя, все обійшлося. Я став першим львів’янином, який про­йшов сучасний курс хіміотерапії. 

До 2008-го займався меблевим бізнесом. Потім настала криза… В мене з’явилося більше вільного часу. У 2009-му прийшов до лікарні й відтоді почав допомагати іншим, зайнявся доброчинністю. Спочатку були концерти для дітей. Через якийсь час створив громадську організацію “САМІ”. Коли щось роблю і бачу результат, для мене це найбільше задоволення.

– А хто на початках доброчинної діяльності допомагав тобі? 

– Друзі з мого будинку, за що я їм щиро вдячний! Звісно, завжди підтримувала кохана, з якою познайомився того ж 2009-го. Загалом цей рік знаковий для мене… Тепер я певен: у житті нічого не відбувається просто так, усе має якесь значення. 

– Кожен із нас інколи нарікає на життя, мовляв, щось не так складається, виникають ті чи ті проблеми... Натомість часто бачимо дітей, котрі мають серйозні проблеми зі здоров’ям і при цьому велику силу волі. Про що варто замислитися нам, здоровим?  

– Завжди кажу так: підіть до лікарні, де перебувають важко хворі діти. Подивіться, як хвилюються їхні батьки, якими оченятами через вікно дивляться на сонце і небо ці діти. І одразу забудете про всі свої проблеми. Радійте, що ЗДОРОВІ ви та ваші діти! Ось що найголовніше в житті! 

Завжди пам’ятайте: будь-які ваші проблеми рано чи пізно минуть. Треба перетерпіти – терпіть. Треба зачекати – зачекайте. Не впадайте у відчай. Нині – сум, завтра – радість. Ніколи не нарікайте на життя! Цінуйте кожен прожитий день! Робіть якомога більше добра щодня – і будете щасливими! 

Певен, що важливими для кожної людини є сила волі та Божа підтримка. Пам’ятайте: Бог щодо кожного з нас має якісь плани, кожен із нас має у житті своє призначення. А якісь невдачі чи помилки є кроком до чогось нового, кращого. Знаю це з власного досвіду.

Зичу читачам “Пошти” бачити у всьому лише позитив!

ДО ТЕМИ

У серпні 2012-го для дітей із онкогематологічними захворюваннями Західноукраїнського спеціалізованого дитячого медичного центру ГО “САМІ” організувала майстер-клас із виготовлення яворівської іграшки. Допомагали їй у цьому Оксана Когут і Остап Сойка. Майже всі маленькі пацієнти  відділення власноруч робили забавки та дізнавалися про історію їх виникнення. А тих діток, які через важкий стан  не змогли прийти, майстри відвідали у палаті. “Наш захід має дві мети. Першою та найголовнішою є подарувати дітям, що перебувають на нелегкому лікуванні, кілька годин цікавого дозвілля і допомогти створити самим собі іграшку. Також важливо показати і розказати маленьким слухачам про ремесло, яке, можна сказати, є візитівкою Львівщини”, – розповів “Пошті” організатор майстер-класу Андрій Породко. 

ДОВІДКА

Цього року переможців регіонального конкурсу “Благодійна Львівщина” обиратимуть у 11 номінаціях: “Благодійник: компанія – великий бізнес”, “Благодійник: компанія – середній бізнес”, “Благодійник: малий бізнес”, “Благодійник: фізична особа”, “Благодійник: благодійний фонд (організація)”, “Благодійник: неурядова організація”, “Благодійник: дитяча або молодіжна організація”, “Благодійна акція року”. 

У номінації “Ефективне використання благодійної допомоги” розглядатимуть заявки від тих учасників, що найбільш раціонально, ефективно й публічно використовують ресурси для доброчинних програм. 

Отож, аби взяти участь у регіональному конкурсі “Благодійна Львівщина”, необхідно подати до оргкомітету заявку відповідної форми (вона розміщена на веб-сайті Асоціації благодійників України:  vboabu.org.ua). Заповнену конкурсну заявку слід надіслати на адресу: blagodijnyk.lviv@gmail.com

До заявки варто додати скановані фотографії, публікації, відгуки, рекомендації, які характеризують діяльність благодійника, або ж реалізацію благодійного проекту. 

ДО ТЕМИ

“Нагороди всеукраїнського та регіонального конкурсів будуть однаковими –  ангели із бурштином різного розміру. Ми обрали ангела, адже він є в більшості релігій. Це своєрідний символ об’єднання. Хочемо, щоби він став нагородою за добрі справи. Адже кожен, хто робить щось добре, є ангелом для тої чи тої людини, того чи того закладу”, – зазначив у грудні 2012-го голова організаційного комітету національного конкурсу “Благодійна Україна”, президент Асоціації благодійників України Олександр Максимчук.

У національному конкурсі передбачені десять основних номінацій та три спеціальні. Окремо номінуватимуть благодійників великого, середнього та малого бізнесу. Визначатимуть благодійника – фізичну особу, неурядову організацію, а також дитячу та молодіжну організацію. Крім того, обіцяють обрати найкращий загальноукраїнський та регіональний благодійні фонди. Серед цьогорічних новинок – благодійна акція року та народний благодійник, якого визначатимуть користувачі Фейсбуку, інформує Радіо Свобода. Спеціальні нагороди отримають за ефективне використання допомоги, за благодійність у медіа та за інновації в благодійності.