Бум споживчих кредитів останнім часом, крім прибутків фінансовим установам, додає ще й чимало клопотів: частка несплат зростає, а це є причиною того, що банкіри все часті­ше змушені звертатися до колекторських компаній, які професійно "вибивають" борги.

На українському фінансовому ринку вже працює 15 великих колекторських компаній і ще близько 30 невеликих. За­звичай вони укладають з банками договори, згідно з якими колектор отримує певний відсоток з суми повернених боргів, або ж купують портфель позик з певним дисконтом, коли вся сума заборгованості стає власністю колектора. Проте в Україні сьогодні цілком відсутнє законодавство, яке контролювало б діяльність цього досить молодого бізнесу.

Коли можливості переоцінені

Офіційна статистика свід­чить: українці заборгували фінансовим установам 4% кредитів за перше півріччя цього року. Проте є значна розбіж­ність між офіційними даними і тими, якими володіють фахівці.

- Незалежні експерти називають цифру 13 - 14%, але, на мою думку, рівень проблемних кредитів сьогодні тримається на позначці 8 - 10%. А за нашими підрахунками, до кінця цього року загальна сума боргів сягатиме більше 3 млрд доларів, - розповів "Пошті" Генеральний директор колекторської компанії "Credit Collection Group" Гжегож Копаніаж. Експерти вважають, що відчутна  різниця між офіційними і власними цифрами спричинена небажанням банків погіршувати свої баланси через зростання витрат на формування страхових резервів під кредитні операції у разі погіршення стану кредиту.

"Збільшення кількості проб­лемних кредитів пов'язане, перш за все, з високою конкуренцією на банківському ринку України, - заявив "Пошті" начальник управління регіонального розвитку "Української Колекторської Групи" Валентин Берлінський. - Для збільшення обсягів кредитування банки зменшують вимоги до позичальника, збільшуючи при цьому відсоткову ставку по кредиту.

- Ситуація склалася таким чином, що під 50 - 60% річних банки практично без застави надавали кредити на суми до 10 тис. грн", - каже експерт і додає, що часто люди не можуть вчасно розрахуватися ще й через невміння керувати власними доходами і видатками. А через надто легку доступність споживчих кредитів, коли для отримання грошей достатньо мати при собі тільки паспорт, збільшилася кількість справжніх шахраїв, які  беруть позики з метою неповернення.

У тенетах колектора

Питання технології "вибивання" боргів для колекторських компаній, природно, є дуже делікатним, адже їхня робота з неплатниками ґрунтується на психологічному впливі на позичальника. Колектори розробляють індивідуальну стратегію переговорів, які відбуваються у кілька етапів, тиск під час яких щоразу посилюють.

- Ми працюємо з клієнтами у три етапи, - розповідає Валентин Берлінський. На першому етапі (soft collection) відпрацьо­вуємо дистанційні професійні контакти психологів, еконо­містів та юристів для того, щоб схилити цього боржника все ж піти в банк і віддати заборговані гроші. Збираємо інформацію про клієнта банку, відправляємо йому листи з попередженнями, sms чи інформуємо в інший спосіб.

У таких розмовах зазвичай запитують про причину несплати і про можливі терміни її погашення.

Якщо ж боржник не відреагував на попередження, то колектори переходять до другого етапу (hard collection) із впровадженням інтенсивнішої методики, під час якого не уникнути зустрічі зі спеціальними співробітниками, які чинять тиск через оточення клієнта банку, повідомляючи друзів, знайомих та керів­ницт­во на роботі про його фі­нансові неприємності. Як­що ж і це не допомагає, компанії стягують заборгованість у судовому порядку (legal collection), і часто виконують комплексний супровід виконавчого впровадження судових рішень. Але до останнього етапу вдаються не так часто - боржники найчастіше повертають гроші на перших етапах інформування.

Водночас експерти одноголосно запевняють - не усі борж­ники є шахраями. За словами  Гжегожа Копаніажа, у непри­ємні ситуації люди потрапляють часто не з власної волі, то­му колекторські компанії допомагають їм, роз'яснюють права, розповідають про можливі юридичні наслідки та шукають спільний вихід із ситуації. Пан Копаніаж запевняє,  що значний відсоток боржників не виплачує вчасно кредит через непередбачуване погіршення свого фінансового становища. Але серед них немало й таких, які просто... забувають про свої платежі. "Це переважно чоловік, якому ще немає 40 років. У нього середня освіта, одружений і має дітей та певні фінансові проблеми", - змалював "Пошті" портрет середньостатистичного позичальника пан Копаніаж.

Тож відразу, коли виникають фінансові проблеми, теоретично простіше домовитися безпосередньо із банком, який надав позику, про додаткові умови договору, наприклад, відтермінування кредиту. Але не усі позичальники знають про таку можливість, а банки надто довго на повернення боргів також не чекатимуть - тепер вони сміливіше співпрацюють саме з колекторськими компаніями.

Хоча банки також мають власні служби безпеки, проте відсоток повернень у колекторів значно вищий, бо ж останні компанії мають більші можливості роботи з боржниками, особливо  в регіонах. "Стягнення заборгованості є головною мотивацією роботи колекторської організації в той час, коли для банківської установи - це робота з виправлення помилок головних під­розділів. Крім того, боржник психологіч­но відчуває, що справа стає зовсім серйозною, коли його заборгованістю займається спеціалізована, професійна та потужна агенція, яка не залишає його ні вдома, ні на роботі, ні навіть на відпочинку", - каже Валентин Берлінський.

Колектори "в законі"

Варто зазначити, що в Україні немає закону, який регулював би діяльність колекторських компаній. Цікаво, що і в інших європейських країнах також не існує одностайної думки щодо напрацювання нормативно-правової бази, яка стосується повернення заборгованості. З цього приводу існують різні думки фахівців, частина з яких вважає, що відпо­відний закон допоміг би вивести колекторів на якісно новий рівень розвитку.

Суб'єктивний погляд

Олексій Яновський, адвокат, директор Західної консалтингової групи:

Хоча закону про колекторську діяльність в Україні немає, це не означає, що можна робити, що заманеться. Якщо норми закону не регулюють певні відносини, то у такому випадку їх регулюють загальні засади права, яке існує на території України. Є законодавство, яке регулює питання банківської таємниці, тому в більшості випадків банки, надаючи позику, передбачають, що якщо виникне проблема неповернення кредитів, то позичальник дає згоду на розкриття інформації про себе, щоб регулювати питання спорів. Крім того, більшість банків, видаючи кредити, просить згоди в клієнта на розміщення інформації у бюро кредитних історій. Тож зобов'язання мають бути взаємними: клієнт має право позичити гроші, а банк їх повернути.

Щодо перспектив розвитку, то експерти цього бізнесу в Україні прогнозують зростання попиту на свої послуги. На думку Генерального директора колекторської компанії "Credit Collection Group" Гжегожа Копаніажа, впродовж найближчих років колекторських компаній в Україні поменшає: на ринку залишиться лише кілька найпотужніших гравців з доброю репутацією. Водночас фахівець "Української Колекторської Групи" констатує, що у нашій країні ще не усі готові до такого роду співпраці. "Зараз ми стикаємося з неготовністю деяких компаній, які класично є нашими потенційними клієнтами, до роботи з колекторами. Вони повільно реагують на ринкові зміни та інколи скептично ставляться до нових можливостей. У таких компаніях традиційно покладають цю роботу на власні служби безпеки, для яких така робота не є профільною", - говорить Валентин Берлінський.

Фахівці передбачають в майбутньому розвиток таких напрямів діяльності як  корпоративна, страхова, іпотечна, комунальна та телекомуніка­ційна. Для прикладу, в Росії деякі колекторські компанії надають свої послуги підпри­ємствам житлово-комунального господарства, тож імовірно, що незабаром таку практику застосовуватимуть і в Україні. А щодо банківського сектору, то вже сьогодні все частіше банки використовують колекторські агентства для списання з балансу проблемних кредитів: їх просто продають колектору і в такий спосіб банки мають змогу покращити якість своїх кредитних портфелів.

Тож у будь-якому разі перед тим, як іти в банк за позикою, варто переконатися у власних фінансових можливостях для того, аби не потрапити згодом у лещата колекторів.