Так вже склалося, що ми звикли боятися бактерій, начебто вони є збудниками багатьох хвороб. Однак слід пам’ятати, що чимало з них корисні – їх називають пробіотиками, що в перекладі з латини буквально означає “на користь життя”. Багато недуг виникає власне через порушення бактеріального балансу в нашому організмі.
Світ довідався про ці бактерії ще на початку минулого століття, коли російський біолог, лауреат Нобелівської премії Ілля Мечников вперше заговорив про користь кисломолочних продуктів. Він з’ясував, що в них містяться ті ж живі мікроорганізми, що й у нашому шлунково-кишковому тракті, які допомагають йому належно працювати.
Мікрофлора кишківника – це мікроорганізми, які беруть участь в процесі травлення їжі та забезпечують кишківнику імунний захист, виробляючи антибіотикоподібні речовини. Крім того, вони допомагають нейтралізувати токсини, що утворюються в процесі травлення. Ще одна важлива функція цих бактерій – синтез вітамінів, наприклад, В12, який регулює вуглеводний і жировий обміни в організмі, а також фолієвої кислоти, необхідної для розвитку кровоносної та імунної систем.
Перевтома, стрес, інфекції, хронічні недуги, тривале заживання антибіотиків, незбалансоване харчування, зміна режиму сну і відпочинку – все це здатне вбивати одні бактерії і створювати сприятливі умови для розвитку інших, яких стає занадто багато. Наслідки таких зрушень в мікрофлорі кишківника можуть проявлятися по-різному: порушенням моторики шлунково-кишкового тракту (інакше кажучи, діарея або закреп), підвищеною вразливістю до інфекцій, алергічними реакціями.
Корисні бактерії, які допомагають запобігти розладам, є в дріжджовому хлібі, квасі, злаках, проте в дуже малій кількості. Основне їх джерело – кисломолочні продукти.
Як розповіла “Пошті” голова Асоціації дієтологів Львівщини Зоряна Завада, кисломолочні продукти відіграють велику роль в харчуванні як здорових, так і хворих людей.
Їх отримують в результаті кисломолочного, а інколи й спиртового бродіння після додавання до молока спеціально дібраних мікробних заквасок. У сквашених продуктах підвищується кислотність через утворення з лактози молочної кислоти, частково розщеплюються білки, збільшується кількість вітамінів групи В, з’являються антибіотичні властивості. На відміну від молока ці продукти легше перетравлюються, стимулюють секрецію травних залоз, нормалізують функцію кишківника і пригнічують в ньому гнильну мікрофлору.
Всі кисломолочні продукти корисні, але для хворих людей все ж таки краще вживати ті, що мають нижчий відсоток жирності або ж узагалі нежирні, без додавання барвників, з певним вмістом цукру і солі”, – каже дієтолог.
З її слів, кисломолочні продукти варто вживати при захворюваннях кишківника з дисбактеріозом (порушення мікрофлори), анацидних гастритах, колітах, фурункульозі, туберкульозі, ожирінні, цукровому діабеті, алергії, захворюваннях печінки, при переломах кісток.
Дієтолог нагадує, що, споживаючи такі продукти, вкрай важливо звертати увагу на дату їх виготовлення, термін зберігання, вміст.
Зі слів головного гастроентеролога Львова, завідувача ІІ гастроентерологічного відділення 5-ї міської клінічної лікарні Ольги Бідюк, особливо корисними є біфідо- і лактобактерії, які містяться в кисломолочних продуктах. Вони сприяють зміцненню імунітету, належному обміну речовин, захищають організм від усіляких хвороб, мають протиалергенну дію, а ще знищують патогенну мікрофлору. Вони є обов’язковими в раціоні як дітей, так і дорослих.
“Якщо таких бактерій в організмі замало – підвищується рівень патогенної мікрофлори. Відтак можуть розвинутися хронічні недуги, – каже “Пошті” Ольга Бідюк. – Щодня, хоча б раз на день, кожній людині необхідно споживати кисломолочну продукцію. Надміру її бути не може – це саморегулювальний процес. З усього переліку кисломолочних продуктів корисні всі без винятку”.
партнери
Надія Білоган, начальник лабораторії контролю якості (Молочна компанія “Галичина”):
– Молоко – це біологічна рідина, яка за своєю цінністю поступається тільки крові. Недарма про здорову людину кажуть: кров із молоком. Молоко містить білок, необхідний для життєдіяльності будь-якої клітини; кальцій, що найкраще засвоюється людським організмом і зміцнює кістки та зуби; молочний жир – дуже корисний для людського організму. Крім того, в молоці є важливі вітаміни та мікроелементи.
Дорослій людині найкраще споживати кисломолочні продукти, які, на відміну від молока, не мають застережень щодо вживання, легше засвоюються і мають більшу харчову цінність завдяки наявним у них живим молочнокислим бактеріям, що допомагають перетравлювати їжу. Норма для дорослої людини – півлітра кисломолочного продукту на день. Наприклад, зранку – йогурт, увечері – склянка кефіру чи ряжанки. Крім того, рекомендують щоденно споживати не менш ніж 100 грамів кисломолочного сиру.
Кисломолочні продукти бувають найрізноманітнішими – від традиційного кефіру чи ряжанки до особливих рецептів, характерних для різних куточків світу. Наприклад, Грузія –батьківщина мацоні, Болгарія – йогурту. Саме в болгар ми запозичили рецепт цього відомого в Україні продукту. Його винятковість – у так званій “болгарській паличці”. Це особливі кисломолочні бактерії, які ще Мечников назвав “секретом молодості”. Вони допомагають краще перетравлювати їжу, запобігають процесам гниття в кишківнику, сприяють зміцненню імунітету.
В Україні також є свої, автентичні кисломолочні продукти. Приміром, нещодавно Молочна компанія “Галичина” випустила оригінальний кисломолочний продукт – “Гуслянку”. Її рецет ми запозичили у карпатських довгожителів. “Гуслянка” – це їхній традиційний кисломолочний продукт. Пастухи на полонинах робили його так: томлене в казані молоко сквашували в глиняних глечиках, стінки яких заздалегідь обмащували кислою сметаною. Через якийсь час в глеку утворювалась гуслянка – густа, смачна, а головне надзвичайно корисна. Цікаво, що в Карпатах цей продукт дотепер вважають найкращим засобом від важкого похмілля завдяки здатності покращувати обмін речовин і виводити токсичні продукти розпаду.
Ми відтворили карпатський рецепт гуслянки, адаптувавши його до сучасних умов виробництва. Молоко підвищеної жирності на заводі сквашують з допомогою відповідних молочнокислих бактерій просто в упакованні. Таким чином продукт набуває густої консистенції та зберігає корисні властивості.
За тридцять років роботи у молочній промисловості жодного разу не довелось додавати до молочної продукції консервантів. Вони не потрібні, якщо на підприємстві високий рівень дотримання санітарних норм. У нас все виготовляють в стерильних умовах, продукт розливають у стерильну тару і одразу ж охолоджують. Саме завдяки сучасному обладнанню та умовам виробництва наша молочна продукція зберігається протягом двох тижнів. Навіщо ж консерванти?!
Як зробити ряжанку вдома
Ряжанка – це не тільки смачний, але й поживний кисломолочний продукт. У ній містяться такі ж корисні речовини, що й у молоці, але засвоюються організмом набагато краще. Ряжанку можна приготувати вдома в духовці, печі, навіть на плиті.
Для цього знадобиться свіже коров’яче молоко, кілька ложок сметани, баняк з товстими стінками, а ще краще – глиняний горщик.
2 л незбираного молока найвищої жирності закип’ятити і залишити на маленькому вогні пражитися або ж перелити в горщик і поставити до гарячої печі чи духовки, нагрітої до 150 градусів приблизно на годину-півтори, доки не стане гарного кремового кольору. Вистудити пражене молоко до температури 35-37 градусів. Додати 1-2 ложки сметани, обережно розмішати і залишити сквашуватися на 5-7 годин у теплому місці, тоді поставити в холодильник, аби загусло.