Незважаючи на холодну пору року, прогулянки можна зробити цікавими і пізнавальними 

Прогулянки на свіжому повітрі, безумовно, потрібні. Будь-якої пори року, незалежно від того, тепло чи холодно, сонячно чи похмуро, треба вийти надвір, аби трохи порухатися. Навіть негода не повинна псувати настрою. А для того, щоби прогулянка була корисною і цікавою для вас і ваших дітей, потрібно заздалегідь подумати, скільки цікавого можна побачити і дізнатися на вулиці. Можна одразу розповісти малюкові, куди саме підете гуляти, разом скласти план невеличкої подорожі або визначити конкретну мету: наповнити годівниці для птахів кормом, побачити нову модель автомобіля, побавитися на дитячому майданчику, що в сусідньому дворі. Можна обрати дві-три рухливі гри, і, прихопивши хороший настрій, сміливо вирушати на прогулянку осіннього дня. 

А щоб цікавіше було проводити час, пропонуємо кілька ігор та занять.

Обговорімо погоду

Дорогою до обраного місця прогулянки поговоріть зі своєю дитиною про навколишній світ. Разом, як дорослі, обговоріть погоду: чи теплий день, чи не падає дощ, чи вітряно. Заодно можна поговорити й про пори року, про те, які явища природи трапляються восени, які взимку, які навесні, а які влітку. Чим кожна пора року може потішити: зима – катанням на санчатах, весна – пусканням корабликів калюжами, літо – збиранням квіток, а осінь – пошуком барвистого опалого листя. 

“Незнайомка”

Якщо ж про пори року говорити не хочеться, можна побавитися у “Незнайомку”. В якийсь момент скажіть своїй дитині, що ви не мама чи тато, а, до прикладу, герой улюбленого мультфільму чи казковий персонаж, який раптово ожив. Або ж прибулець-марсіянин, що вирішив дослідити Землю. Ставте своєму синочкові чи донечці багато питань, навіть безглуздих, наприклад, “Чому падає дощ?”, “Чому на вулиці так холодно?”. Розпитуйте про дерева і кущі в парку, про тварин. А ви, своєю чергою, розкажіть про казкову країну, в якій живе ваш герой.

Годівничка для птахів

Уже незабаром мав би випасти сніг, та й зараз на вулиці не так уже й тепло. Разом із синочком чи донечкою вдома можна зробити годівничку і повісити її на дереві в своєму дворі чи у найближчому парку. А вже після цього щоразу брати крихти хліба чи зерно, щоби наповнити її. Заодно варто подивитися, хто ж прилітає ласувати кормом. Ваша дитина може спробувати сама назвати пташок, які наві­дуються до годівнички.

Хто як ходить?

На вулиці найкраще бавитися в рухливі ігри, щоб дитина могла вдосталь пострибати і побігати. Тому не забороняйте їй ходити східцями, бордюрами, стовбурами повалених дерев, веселитися разом з іншими дітьми. Можна запропонувати малюкові пограти і з вами. Наприклад: ви називаєте відомих тварин чи птахів, а завданням дитини є показати, хто з них як ходить. Наприклад, говорите: “заєць” – дитина повинна стрибати вперед; “ведмідь” – йти перевальцем; “літак” – бігти з розпрямленими руками. Опісля можна помінятися ролями – нехай тепер дитина загадує, а батьки показують. 

“Річка невеличка”

Пропонуємо вам цікаву гру на стрибання. Покладіть дві палиці паралельно одна до одної. Це будуть умовні береги річки. Потрібно перестрибнути з одного берега на інший і не “впасти у воду”. Нехай дитина спершу стрибає з місця, потім розширте “береги”, щоб можна було стрибати з розгону.

“Робот”

А з допомогою цієї гри ваш синочок чи донечка навчиться орієнтуватися в просторі. Дорослий на певний час може стати регулювальником, а дитина – роботом. Нехай регулювальник дає різні команди, наприклад, “Зроби два кроки вперед, тепер – три кроки вліво, розвернись, зроби два стрибки на одній ніжці, а тепер крок назад!”. Бажано давати вказівки швидко і чітко, щоб дитині не набридло це заняття. Потім можна помінятися ролями, і тоді дорослий буде роботом, а дитина – регулювальником.

“Чарівне слово”

Ця гра розвиває пам’ять, увагу та рухливість. Її правила дуже прості: станьте обличчям до дитини і попросіть виконувати різні завдання, але тільки тоді, коли додасте “чарівне слово” – наприклад, “будь ласка”. Отже якщо ви говорите: “Підніми дві руки, будь ласка!”, синок чи донечка повинні виконати це завдання, а якщо просто скажете: “Підстрибни!”, то мають стояти на місці.

“Світлофор”

Ця гра підійде як двом, так і більшій кількості дітей. Нехай хтось із дорослих буде “світлофором”. Стане спиною до інших гравців, а вони відійдуть на відстань п’ять-сім метрів. “Світлофор” каже: “Зелене світло!” – і гравці біжать до нього. А коли “світлофор” кричить: “Червоне світло!” – всі повинні зупинитися. Хто не зупинився, вибуває з гри. Гравець, що залишився, стає “світлофором”.

Лісові перегони

Приготуйте картки, на яких написані цифри. Будучи у парку чи в лісі, прикріпіть їх в хаотичному порядку до дерев або кущів. Тепер нехай діти щодуху мчать до дерев і за порядком торкаються карток із номерами. Після цього вертають назад і в зворотному порядку роблять те ж саме. А наприкінці той, хто здолав маршрут першим, знову ж таки, за порядком позбирає всі картки. 

Вище від землі

Перед самою грою окресліть територію, за межі якої не можна вибігати. Потім оберіть ловця. Він починає ловити гравців, що втікають. При цьому діти намагаються відірвати ноги від землі (стати на лавку, східці або камінь). У такому положенні ловець не має права їх чіпати. Ловцеві забороняється підстерігати гравця. При цьому діти не повинні залишатися на лавці, східцях або камені більш ніж 20 – 30 секунд. Якщо ловець наздожене гравця, вони міняються ролями.

“Сардини”

Якщо є багато діток, знайому всім гру в хованки можна урізноманітнити. Обирають одного гравця, який іде ховатися, в той час як інші заплющують очі та рахують до 30-ти. Потім усі діти по черзі йдуть шукати того, що сховався. Хто знайшов схованку, залишається в ній. Мета цієї гри – якнайшвидше знайти гравця, що сховався. Хто останній знайшов місце схованки решти, йде ховатися – і гра починається знову.

Миємо іграшки

Після прогулянки всі іграшки, які ви брали на вулицю, обов’язково треба помити. Поступово привчайте дитину робити це самостійно, адже це гарна вправа для розвитку самоорганізації. Для вуличних забавок знадобиться спеціальний ящик у коридорі. Дітлахи полюбляють приносити з двору листочки, всілякі камінчики. Не забороняйте їм робити цього! Такі “іграшки” допомагають розвинути дитячу фантазію.