У день звершення Церквою пам’яті преподобної Йосафати Гордашевської – 20 листопада – сестри-служебниці Непорочної Діви Марії запрошують львів’ян та всіх охочих до молитви перед мощами блаженної, повідомляє прес-служба згромадження.
Блаженна Йосафата народилася 20 вересня 1869 року в багатодітній родині у Львові. Закінчивши з відзнакою школу, Михайлина (світське ім’я) через матеріальну скруту не змогла продовжити навчання і пішла працювати на фабрику скла. Згодом змінила шум і метушню на тиху працю гаптувальниці, щоби більше вправлятися у духовному житті, спілкуватися з Богом.
Три рази майбутня монахиня складала приватний обіт чистоти, а 1891 року звернулась до свого духівника, отця Єремії Ломницького, по допомогу у вступі до чину сестер-василіянок – єдиного на той час у Галичині українського жіночого згромадження, яке займалося активною працею серед простого люду.
1892 року Михайлину посилають жити до монастиря філіціянок, щоб набула потрібного досвіду активного чернечого і апостольського життя. Через два місяці вона прийняла облечини, взявши ім’я Йосафата. Цього ж року поїхала в село Жужель (сучасна назва – Жужеляни) на Сокальщині, у якому місцевий парох підготував будинок для монахинь. 1902 року на загальних зборах сестер-служебниць Йосафату обрали головною настоятелькою згромадження.
Йосафата Гордашевська вміла відчути потреби часу, народу і шукала нових засобів у місійній праці. Галицькі селяни часто страждали від хвороб, тож вона привезла зі Львова книжку про лікарські трави та їх використання, ходила із сестрами полями, вишукуючи потрібні рослини, і сама готувала ліки. Вдячні селяни називали її “наша добра Сестра-лікар”. А коли спільнота стала більшою, посилала послушниць на курси медсестер, які, до речі, закінчила й сама. Якщо у селі з’являлись монахині, люди вже не звертались до ворожок і знахарів.
Часто бували пошесті. Селяни боялися наблизитись навіть до найрідніших. Монахині ж без страху і огиди доглядали хворих, подаючи їм медичну допомогу і духовну розраду.
Епідемії, війна, висока смертність залишали сиротами сотні дітей, які жебракували по селах. І сестри організували для них сиротинці, де діти мешкали, здобуваючи початкову освіту, опановували різні ремесла. Ці та багато інших проявів милосердя відповідали життєвому кредо сестри Йосафати – “Виховувати серце народу і служити народові там, де є найбільша потреба”. За її життя було засновано 40 осередків, у яких жили і працювали понад 400 послушниць. Протягом свого короткого життя сестра Йосафата Гордашевська багато терпіла через нерозуміння, наклепи та людське честолюбство. 7 квітня 1919 року померла, тяжко страждаючи від болю, спричиненого туберкульозом кісток.
27 червня 2001 року була проголошена блаженною Папою Іваном Павлом II у Львові, а днем звершення її пам’яті є 20 листопада.
Моління відбуватимуться в каплиці Благовіщення Пресвятої Богородиці (вул. Пасічна, 8).
Впродовж усього дня буде вільний доступ до каплиці монастиря, де зберігаються мощі преподобної матері Йосафати.
18 листопада, храм Покрови Пресвятої Богородиці (вул. Личаківська):
12.15 – Свята літургія.
Вервиця до преподобної Йосафати Гордашевської та благословення вірних мощами.
19 листопада, монастир згромадження сестер-служебниць НДМ (вул. Пасічна, 8):
18.00 – Вечірня з литією.
20 листопада, монастир згромадження сестер служебниць НДМ (вул. Пасічна, 8):
7.00 – Утреня.
8.00 – Свята літургія.
12.45 – VI Час і молитва до преподобної матері Йосафати.
15.00 – Молебень до преподобної матері Йосафати.
17.00 – Вечірня.
18.00 – Акафіст до преподобної матері Йосафати.