Американський генетик доводить, що за останні три тисячі років ми подурнішали

Упродовж останніх кількох тисяч років людство втрачає інтелектуальні та емоційні здібності. Воно стає дурнішим, а відбувається це хоч і повільно, але безперервно. Причина цього – мутації генів, які тримають наш мозок у тонусі.

Цілком можливо, що пік інтелектуальних здібностей людини припадав на той час, коли вона жила в печерах і полювала на мамонтів. Ціна допущеної помилки тоді була значно вищою, аніж будь-коли пізніше, тому гени, які впливали на мислення, постійно удосконалювалися. З часу, коли люди зайнялися сільським господарством, а тим більше, коли почалася урбанізація,  відбуваються зворотні процеси.

Так це пояснює генетик зі Стенфордського університету Джеральд Крабтрі в останньому номері “Trends in genetics”. “Розвиток наших інтелектуальних здібностей і оптимізація тисяч генів, що відповідають за інтелект, відбулися ще до того, як наші предки вийшли з Африки і розійшлися світом. Тоді інтелект мав вирішальне значення для виживання, а тому відбір генів, необхідних для інтелектуального розвитку, був найсерйознішим. Із цієї точки зору цілком зрозуміло, чому ми почали втрачати здібності, особливо  після розвитку сільського господарства, а також урбанізації. Саме тоді селекція необхідних для розвитку генів послабилася”, – розповідає Крабтрі.

Людина, як припускається, має від двох до п’яти тисяч “розумових” генів, які є надзвичайно сприйнятливими до будь-яких мутацій. Розрахувавши частоту появи шкідливих мутацій, Крабтрі прийшов до висновку, що упродовж останніх трьох тисяч років (протягом цього часу жило близько 120 поколінь) людина зазнала щонайменше двох стійких негативних мутацій генів інтелекту. Але дослідник закликає не дуже перейматися цими результатами: процеси втрати інтелекту відбуваються настільки повільно, а прогрес – настільки швидко, що ми віднайдемо вирішення проблеми раніше, ніж станемо тупішими. “Я думаю, що невдовзі ми дізнаємося достатньо про кожну із мільйонів людських мутацій, які ставитимуть під загрозу наш інтелект, а також про те, як вони взаємодіють між собою та іншими процесами. І тоді ми будемо здатні виправити будь-яку із них, на якій би стадії розвитку вона не перебувала. Жорсткий природний відбір виявиться зайвим”, – підсумовує генетик.