До свого 25-річчя видавництво “Свічадо” подарувало читачам новий журнал для родини

Днями видавництво “Свічадо” презентувало вже друге число християнського журналу для родини “Кана”.  Це вже третє його періодичне видання. Першим був часопис “Зернятко” для найменших, згодом побачив світ і журнал для підлітків “Сто талантів”. Тепер настала черга дорослої аудиторії отримати свій щомісячник.

Це повноколірне видання на 68 сторінок. Серед його рубрик: інтерв’ю з родиною, з цікавими людьми; поради від духовних осіб і фахівців щодо подружнього життя, виховання дітей; богословські статті, написані просто і доступно для всіх, – про віру і молитву, літургійне життя; роздуми над Святим Письмом; репортажі про життя Церкви; свідчення про дії Бога у наших буднях; розповіді про здорове харчування; як власноруч виготовити прикраси тощо.

 Зі слів директора видавництва Богдана Трояновського, ідея створення журналу, який би розповідав про різні аспекти нашого життя з християнської позиції, виникла давно – років 15 тому. 

“Я дуже тішуся, що ми втілили цю ідею в життя: показали людей, яких знаємо і любимо, з дещо іншого боку, показали, що вони також мали дитинство, проблеми в житті, а найголовніше – показали, як вони долали труднощі, що виникали на їхній життєвій дорозі. Найбільша цінність – це показувати життя таким, як воно є”, – сказав він. Головний редактор журналу Анна Пецюх розповіла, що потребу такого часопису відчули давно, адже є багато різних видань для родини, але там можна знайти здебільшого розмаїте наповнення: розповіді про традиції, світські плітки, поради, гороскопи. Бракувало видання, яке б допомагало зростати і особі, і родині.

“Хто вже тримав у руках наш журнал, той напевне зауважив, що він дещо відрізняється від традиційних уявлень про християнський часопис. Ми намагалися зламати усталені стереотипи і зробити журнал, який би був цікавим, корисним. Ми хочемо допомагати пекти смачні тістечка, виховувати дітей, облаштовувати помешкання. А головне – хочемо показувати, що ми є християнами не тільки в неділю чи свято у храмі, а й щодня у наших буденних клопотах. Тому все, що є в нашому житті, має стосунок до нашого християнства”, – каже Анна Пецюх.

Невипадковою є й назва цього журналу. Саме уривок з Євангелія від Йоана про подію у Кані Галилейській читають під час таїнства шлюбу в східному обряді, таїнства, з якого починається родина. Саме в Кані Ісус звершує перше чудо на прохання своєї матері. Саме за її заступництва гості не залишились без вина, тому Пресвята Богородиця є покровителькою журналу.

“Ця назва має нас надихати. Все починається в Кані. Ісус приходить до людей, до дуже різних людей – більше чи менше віруючих, як на кожному весіллі. А найважливіше – це тиха ненав’язлива присутність Ісуса і Марії серед них. Якби я не вірила, що є Хтось, хто перемінює воду наших буднів на вино, я б цього не починала”, – каже головний редактор.

Презентація нового журналу від “Свічада” приурочена до 25-річчя самого видавництва. Саме 1 листопада 1987 року побачило світ перше число самвидавівського часопису з такою назвою. Його видали студенти-українці  у Любліні, які прагнули розвивати свої національні та релігійні цінності. Часи були непевні, але видання помітили у Римі, і греко-католицька курія подарувала видавництву перший комп’ютер та ксерокс, які дивом вдалося допровадити до Польщі.

Твір Митрополита Андрея Шептицького “Як нам будувати рідну хату” став першою брошуркою видавництва. Її видали на пораду тоді ще архимандрита студитів Любомира Гузара.  Наступним став  “Колядник”.

Зі змінами як у Польщі, так і в Україні продукція видавництва виявилася дуже затребуваною. На початку 90-х воно перебралося в Україну і оселилося в монастирі студитів на запрошення ігумена отця Севастіяна Дмитруха. 

“Ми не є класичним релігійним видавництвом, ми є трохи провокаторами, адже часто порушуємо “незручні” питання”, – каже його директор. Саме такою стала книжка Ксаверія Кноца “Секс, якого ми не знаємо”.

За ці роки читачі отримали багато книжок  богослужбової, духовної і світської літератури, кілька серій видань для молоді, посібники для батьків та виховників, високохудожні альбоми і кулінарні збірники. Є книги, які витримали 7-8 тиражів і залишилися затребуваними. А найбільшим бестселером на подив усіх стали “Кулінарні секрети сестри Ольги”. Ще одним рекордом видавництва була книга “365 історій для життя” Бруно Ферреро, тритисячний наклад якої розійшовся за два тижні.

“Великого бізнесу на релігійній літературі не зробиш, насамперед важливо робити те, що корисне, – дарувати людям радість”, – переконаний Богдан Трояновський.