Відкоригувати поведінку дитини і зняти емоційну напруженість можуть розваги, які називають психогімнастикою. У ній використовуються корисні ігри для дітей, що дозволяють подолати тривогу, агресію, вчать саморегуляції і багато іншого.

“Будь-який фізичний рух під час таких вправ є проявом певної фантазії, насиченої емоційним змістом. Завдяки цьому об’єднується діяльність психічних функцій, мислення, емоцій, рухів, а з допомогою коментарів ведучого підключається ще й внутрішня увага дітей, – пояснює дитячий психолог Ірина Балюк. – Дитина не просто виконує різкі ритмічні рухи руками, а й уявляє себе веселим зайчиком, який бавиться на галявині. Така ігрова вправа дає малюкам  неймовірне задоволення, залучає фантазію. Ведучий описує характер фізичних дій – силу, темп, різкість –  і спрямовує увагу дітей на усвідомлення та порівняння м’язових і емоційних відчуттів, які в них виникають”.

Займатися такою гімнастикою можна будь-коли. Окремі вправи варто пропонувати як ілюстрації до прочитаних казок, додатки до бесід про ті чи ті риси характеру, як рухливі ігри на прогулянках або музичних заняттях. Пропонуємо кілька психогімнастичних вправ, якими можна займатися з дітьми. 

Дзеркало

Ця гра допомагає дитині почуватися вільно, розкритися, побачити себе збоку. Найкраще підходить для невпевнених у собі, пасивних дітей.

У грі можуть брати участь двоє малюків або ж дитина і дорослий. Один гравець дивиться у “дзеркало”, тобто на свого товариша, який повторює всі його рухи: махи руками, ногами, міміку. По черзі гравці міняються ролями.

Сонечко і хмаринка

З допомогою цієї вправи можна зняти психічне напруження у дитини, навчити її  самостійно регулювати свій емоційний стан.

Це більше схоже на дихальну вправу. Ведучий при вдиху каже: “Сонечко сховалося за хмаринку, стало прохолодно – потрібно згорнутися клубочком, щоби зігрітися, і затримати дихання”.

При видиху: “А ось сонечко вийшло з-за хмаринки, і стало спекотно, розморило на сонечку – час розслабитися”. 

Хвилинка пустощів

З допомогою такої вправи можна подолати дитячу агресію.

За сигналом дитині (чи дітям) пропонують побавитися: можна робити все, що заманеться: стрибати, бігати, кричати і т.д. Але за сигналом через одну-три хвилини дитина повинна перестати бавитися. Домовтеся про стоп-дію другого сигналу заздалегідь.

Ця гра може видозмінитися в годину “можна” і годину “тиша”. Протягом години дозвольте своєму синочкові чи донечці робити все, що вони хочуть: брати речі тата і мами, голосно бавитися, співати, кричати. Але протягом наступної години (на бажання батьків, коли вони зможуть відпочити) діти повинні бавитися тихо – малювати чи ліпити. Ця гра навчить дитину саморегуляції, зніме психоемоційне напруження.

Зайчики і слоники

Ця вправа підвищує самооцінку, дає змогу почуватися сильним та сміливим.

Спочатку запропонуйте дитині вдати із себе боязкого зайчика. Запитайте, як він поводиться, коли відчуває небезпеку. Тремтить? А тепер разом покажіть, як саме він це робить. Щулиться, намагається стати менш помітним, у нього тремтять лапки і хвостик... Нехай дитина все це відтворить. Попросіть показати, що відчуває зайчик, коли чує кроки людини. Скажіть, що втікає. Нехай дитина втече у інший куток кімнати. А що роблять зайчики, коли чують вовка? – Нехай біжить у іншу кімнату.

А тепер ми будемо слониками – сильними, сміливими. Покажіть, щоб дитина повторила, як безстрашно, вільно ходять слони. Що вони роблять, коли бачать людину. Бояться? Ні. Вони дружать із людиною і спокійно йдуть далі. Покажіть це разом. Що роблять слони, коли бачать тигра, – не бояться. Показуйте з дитиною сміливого слоника. Після цієї гри спитайте малюка, ким йому сподобалося бути найбільше.

Тренуємо емоції

З допомогою цієї гри можна тренувати дитячі емоції, зняти напруження.

Просимо дитину насупитися, як:

– хмаринка,

– зла, сердита людина.

Просимо усміхнутися, як:

–  хитра лисичка,

– сонечко.

Просимо показати, як дратуються:

– два барани на містку,

– дитина, у якої забрали цукерку,

– людина, яку вдарили.

Просимо показати, як злякався:

– заєць вовка,

– малюк, що заблукав у лісі,

– кошеня, на якого гавкає собака.

Просимо показати, як втомився:

– татко після роботи,

– мураха, що тягнула велику паличку,

–  людина, яка підняла щось важке.

Просимо показати, як виглядає:

– турист, піднявши важкий наплічник,

– дитина, що допомагала матусі,

– стомлений воїн після перемоги.

Закінчити гру можна мімічним набором розмаїтих усмішок.