Сьогодні Східна Церква вшановує святого великомученика Димитрія, а завтра – мученика Нестора

Від самого початку Церква з особливою шаною згадува­ла мучеників, зрештою із традиції їх поминання у день мученицької смерті і зародився християнський календар. Ті з них, які відзначилися великою ревністю віри та чудами, мають свої урочисті празники у церковному календарі, серед них і святий великомученик та мироточець Димитрій. Східна Церква вшановує його 8 листопада (26 жовтня – за старим стилем). В Україні це один з найбільш шанованих святих, на його честь збудовано багато храмів.

Св. Димитрій жив у другій половині ІІІ століття у м. Солуні (Тессалоніки). Батько Димитрія був високопосадовцем при імператорі. Після його смерті імператор Максиміліян призначив Димитрія проконсулом Фессалонікійського регіону, до основних обов’язків якого належало боронити міста від варварів та винищувати християн.  

Та Димитрій сам був християнином. Його батьки, будучи таємними християнами, ще немовлям охрестили його у домашній церкві. Одразу після свого призначення та повернення до Фессалонік Димитрій відкрито виголосив своє ісповідання віри. Замість страти християн, він навертав язичників та викоріняв ідолопок­лонство. За словами автора його Житія Метафраста, Димитрій став для Тессалонік “другим апостолом Павлом”. Коли імператор з військом увійшли до Тессалонік, Димитрій виголосив перед ним своє ісповідання віри та засудив багатобожжя. Цісар наказав вкинути протоконсула до в’язниці. Там Димитрій благословив Нестора, свого вихованця, на боротьбу з імператорським непереможним гладіатором Лієм. Виступивши проти гладіатора з хрестом у руках, Нестор (Церква відзначатиме його пам’ять завтра, 9 листопада) поборов його. Імператор, довідавшись про це, наказав вбити і Нестора, і Димитрія. Це сталося 306 року. 

Після смерті Димитрія відомі різноманітні чуда за його посередництвом, а коли сто років пізніше відкрили гріб святого, його тіло виявили нетлінним, а кості мученика видавали пахуче миро, яке зціляло недужих.