Лілії

Зараз  можна розділити лілії, що ростуть великим “гніздом”. Після закінчення їх цвітіння до пересаджування повинно минути 1-1,5 місяця для того, щоб цибулина стала великою, щільною, пружною. Якщо стебла лілій відмерли (що свідчить про наявність грибкових захворювань), то, викопавши цибулини, треба обережно викрутити з них стебла, що загинули. 

Найкраще викопувати цибулини лілій вилами, намагаючись не пошкодити коріння, обтрусити землю. І якщо “гніздо” не розсипалося, обережно розділити його та уважно оглянути. З цибулин належить видалити лусочки з бурими плямами, а цибулини промити під проточною водою або й у двох водах, а згодом потримати 20 хвилин в слабкому розчині марганцю. Цибулини лілій після промивання і протруювання підсушити в затінку та посадити.

Тюльпани, нарциси, гіацинти

Аби вас тішили ранні весняні квіти, саме час садити цибулькові – тюльпани, нар­циси, гіацинти, щоб до настання морозів вони стигли добре вкоренитися. Основна умова: ґрунт має бути водопроникним і в той же час вологоємким, багатим на перегній. Найбільше підходять для тюльпанів родючі ґрунти. Перед садінням особливо ретельно треба оглянути посадковий матеріал. Хворі цибулини видалити, аби не заразили інші. Висаджують їх за розмірами: великі та дрібні окремо. Для профілактики їх протруюють слабким марганцевим розчином протягом 2-3 годин. Після вологої обробки їх треба одразу ж посадити. Що більші цибулини, то більшої площі живлення потребують: між рядами  – 20 – 25 см, між цибулинами 7-8. Менші висаджують густіше. Від розміру цибулин залежить і глибина садіння – вона має бути втричі більша від цибулини.

Гладіолуси

У цю пору їх викопують. Дозрівають цибулини   35 – 45 днів після цвітіння. А якщо суцвіття не зрізати, то цей термін збільшується. Холодна, сира погода сприяє розвиткові захворювань. У викопаних рослин відділяють “дітки”, обрізають стебло на висоті 10 см і корінці. При викопуванні необхідно вибрати всі “дітки” з ґрунту. Після цього матеріал промивають під проточною водою. Аби зберегти врожай, його можна протравити в часниковому настої (150 г часнику на 5 л води протягом двох годин) або в слабкому розчині марганцівки. Хімічні препарати застосовувати небажано, особливо якщо врожай невеликий і його тримають удома в холодильнику разом із продуктами. 

Цибулини і “дітки” розкладають у коробки для просушування. Цей процес триває місяць при температурі не нижчій 25 градусів.  Просушені цибулини разом із “дітками”  зберігають при температурі 4-7 градусів та вологості не більш як 60%. При недотриманні цього співвідношення цибулини передчасно пробуджуються, з’являються паростки, активно розвиваються або засихають. Невелику кількість цибулин гладіолусів можна зберігати в звичайному холодильнику у відділенні для овочів. Під час зимового зберігання посадковий матеріал кілька разів оглядають, вибраковуючи хворі цибулини. Саме це дозволяє зберегти здоров’я всієї  “колекції”.

Клематиси

Аби розмножити ці красиві квіти, їх кущі ділять восени. Викопують кущ та 2-3 години тримають у затінку, аби корінці трохи підв’яли і не були такими ламким. Потім під сильним струменем води  їх відмивають від землі, розбирають придаткові  корені та позначають місця поділу. Гострим ножем або секатором розрізають на частинки, щоб кожна з них мала 1-3 пагони і придаткове коріння. Частинки витримують 2 години в сильному розчині марганцівки, після чого висаджують.

Жоржини

Викопують  після перших легких приморозків і багаторічні жоржини. День для цього вибирають сухий і сонячний. Зрізають  стебло, залишаючи 2-3 см, обкопують і витягають із землі бульбочки. Видаляють тонкі корінці, старі та хворі бульбочки, вкорочуючи занадто довгі. Бульбочки промивають чистою водою, а потім на 20 – 30 хвилин занурюють у розчин марганцівки і впродовж тижня за можливості просушують в саду. Для зберігання  жоржин на зиму готують глибокі ящики, вистелені плівкою. Заповнюють їх на 2 см сумішшю піску та свіжої тирси в однакових пропорціях і складають туди бульбочки. Засипають сумішшю доверху, ретельно заповнюючи всі проміжки. Зберігають у підвалі при температурі 2-5 градусів.

Іриси

У жовтні листя ірисів обрізають на висоті 10 – 15 см, обрізки спалюють, бо на них можуть залишатися збудники хвороб, яйця шкідників.  З настанням  холодів кореневу систему прикривають шаром ґрунту на 5 – 7 см. 

Троянди

У жовтні починають обчищати їх від листя. Прибирають усе листя подалі від троянд або спалюють, щоб уникнути поширення хвороботворних спор грибків. Обрізають рослину на висоті 45 см, присипають кущі  землею, тирсою, торфом (приблизно 30-сантиметровим шаром). Тирсу краще брати з хвойних порід дерев. Якщо використовувати землю, то її потрібно заздалегідь підготувати і підсушити. Торф має бути змішаний з невеликою кількістю піску. 

Півонії

Наприкінці жовтня, після перших морозів,  стебла півоній хиляться додолу –  минув відтік усіх поживних речовин, потрібних для росту і цвітіння весною. У цей час пагони обрізають  на рівні ґрунту  та прибирають з ділянки. За сухої осені ці рослини варто рясно полити. 

Канни

Після перших приморозків викопують і їх кореневища. Стебло обрізають на висоті 10 – 20 см. Земляну грудку канн не руйнують. Злегка підсушують і кладуть на зберігання. Варто пильнувати, аби взимку посадковий  матеріал не пересох.