Православні проголосять о. Гавриїла Костельника святим

Цієї осені у Львові греко-католики і православні окремо й у свій спосіб відзначили 60-ліття трагічної смерті протопресвітера Гавриїла Костельника, котрий у 1946 році брав активну участь у ліквідації рішень уніятського Берестейського Собору. Спочатку, 9 вересня, у Львівському музеї історії релігії відбулася презентація книги "ULTRA  POSSE" ("Понад можливості" - "Пошта"), яку упорядкував священик Мукачівської греко-католицької єпархії о. Олег Гірник. До збірника, який вийшов в Ужгородському видавництві "Ґражда" під егідою Науково-дослідного інституту імені Михайла Мольнара Ужгородського національного університету, увійшли філософські твори, передусім, поема "Встань, Україно!",  а також поезія "Померлій донечці", публіцистичні статті. Додано також праці з неопублікованої спадщини, що зберігаються у приватному архіві доньки Гавриїла Костельника - Христини Поляк, яка живе у Загребі. Це, зокрема, діалог між теологом та фізиком "Зависть Богів", філософська праця "Матеріалізм", остання робота філософа - релігійно-філософська медитація "Квіти на престолі". Отець Олег Гірник, який вчився у Хорватії, тривалий час до­сліджує особистість Гавриїла Костельника, його філософський світогляд. Неодноразово бував на батьківщині Костельника - в Руському Керестурі у Воєводині. В книзі є його дві статті, а також список та опис рукописів, листів і документів родини Костельників, які вдалося знайти о. Олегу. До збірника входять світлини із архіву доньки отця Гавриїла Костельника - Христини.

"Гавриїл Костельник - одна з найконтроверсійніших постатей Греко-католицької Церкви першої половини ХХ століття: філософ, письменник, журналіст, викладач, проповідник", - за­значив о. Олег Гірник. Тому він зважився представити сучасникам об'єктивний та неупереджений погляд на життя і діяльність протопресвітера Гавриїла Костельника.

Гавриїл Костельник народився 15 червня 1886 року в селі Руський Керестур на півдні тодішньої Угорщини (нині в Сербії), у греко-католицькій родині переселенців із Закарпаття. Тоді всі ці терени були у складі Австро-Угорської імперії. Після початкової угорської школи закінчив хорватську гімназію. Вирішив стати священиком, поступив до Загребської греко-католицької семінарії, звідки його як здібного студента в 1907 році посилають продовжувати навчання у Львові. У цей період починає писати художні твори. У 1904 році у видавництві "Мі­сіонар" отців василіян у Жовкві виходить його збірка поезій "З мойого валала" ("З мого села"), де Гавриїл Костельник підніс батьківську говірку бачванських русинів до рівня регіональної літературної мови (згодом її викладали у школах колишньої Югославії, а нині нею навчаються діти в Сербії та Хорватії). Унікальним твором Угорської Русі назвав вірш "З мойого валала" видатний укра­їнський етнограф Володимир Гнатюк, а російський лінгвіст Олександр Шахматов допоміг оплатити друк книжки. Свого часу молодий Гавриїл Костельник був проти насильницької українізації бачванських "руснацох", намагаючись застерегти своїх земляків і від сербських, і від москво­фільських впливів з тодішньої Галичини. Йому судилося пройти непростий шлях від русинства до свідомого українства.

Після студій у Львові Гавриїл Костельник навчався у Фрайбурзькому католицькому університеті в Швейцарії, де захис­тив докторську дисертацію. У 1913 році після повернення до Львова був висвячений на священика і почав служити у Преображенській церкві. У середніх школах викладав релігію, а в семінарії - філософію. В 1920-29 роках редагував греко-католицький журнал "Нива". Статті й книги цього священика викликали різну реакцію. Як зауважив упорядник книги "ULTRA  POSSE" о. Олег Гірник, "опинившись у непростій ситуації міжконфесійних і міжнаціональних стосунків міжвоєнної Галичини, Гавриїл Костельник починає переосмислювати характер Унії і роль Греко-католицької церкви на тлі стосунків між Православною та Римо-католицькою церквами".

Врешті, сталося так, що після закінчення Другої світової війни львівський протопресвітер Гавриїл Костельник очолив ініціативну групу, що закликала галицьких греко-католиків до переходу в РПЦ. Подію, що відбулася у Львові 8 -10 березня 1946 року, православні визнали як Собор. Псевдособором назвали його греко-католики, які відмовилися перейти під юрисдикцію московського патріарха. Невдовзі, 20 вересня 1948 року, посеред білого дня біля Преображенського храму за досі не з'ясованих обставин протопресвітера Гавриїла Котельника за­стрелили.

Якщо одні християни схід­ного обряду досі вважають цю особу зрадником, то для інших він став мучеником за православну віру. 19 - 20 вересня у Львові з нагоди 60-ліття трагічної смерті о. Гавриїла Костельника відбулися пропам'ятні заходи, які організувала Львівська єпархія Української Православної Церкви.  В готелі "Супутник" відбулася Міжнародна наукова конференція "Історико-богословська і культурологічна спадщина протопресвітера Гавриїла Костельника". Під головуванням архієпископа Львівського і Галицького Августина (Маркевича) в ній взяли участь православні богослови і духовенство з України, Росії, Білорусі, Німеччини, Молдови, Польщі та Сербії. У своєму виступі владика Августин повідомив, що півтора року тому з благословення митрополита Київського Володимира (Сабодана) створено комісію з вивчення спадщини протопресвітера Г. Костельника з метою зібрання і підготовки документів для його канонізації. Триває праця в архівах. Однак із канонізацією надто не поспішають, а віддають перевагу глибшому вивченню богословської та філософсько-культурологічної спадщини кандидата в святі Православної Церкви. Відбулась презентація книги вибраних творів протопресвітера Гавриїла Костельника та сайту "Костельник.org.ua".

"Коли дозріє час для канонізації, то вона повинна відбутися в Україні та в Сербії", - сказав сербський єпископ Іриней.

20 вересня учасники про­пам'­ятних заходів у Свято­геор­­гі­їв­ській православній церк­ві у Льво­ві відправили Божественну літургію і заупокійну літію, а  біля могили о. Г. Кос­тельника на Личаківському цвинтарі  від­пра­вили панахиду та поклали квіти.