Сьогодні наше повсякденне життя важко уявити без щоденного використання різноманітних мийних засобів. Порошки для прання зараховують до найбільшої їх групи.
Щоб речі довго носилися, зберігали колір, дарували приємний аромат і при цьому не шкодили здоров’ю, за ними необхідно правильно доглядати.
Мийні засоби, зокрема пральні порошки, світова наука класифікує як найнебезпечніші для здоров’я людини і навколишнього середовища хімічні речовини зі всіх речовин, із якими споживач контактує у побуті.
За словами начальника відділу з підтвердження та оцінки відповідності “Львівстандартметрологія” Лесі Набокової, до складу сучасних мийних засобів входить понад 20 компонентів. Головна небезпека порошків полягає у наявності поверхнево-активних речовин (ПАРів) та фосфатів. Окрім цих компонентів, пральний порошок може містити також карбонати, ензими, силікати, сульфати, ароматизатори та оптичні відбілювачі.
“ПАРи – це складні органічні сполуки, похідні вуглеводів та парафіну нафти. Вони є основою практично всіх мийних засобів, добре проникають не лише в тканини одягу, а й у шкіру людини, мають властивість накопичуватися та поступово спричиняють незворотні зміни в організмі, – каже Леся Набокова. – Що вищий вміст ПАРів, то ефективнішим є мийний засіб. А отже, що краще відпирає мийний засіб, то більша кількість шкідливих речовин залишається на одязі і впливає на здоров’я людини”.
Обираючи порошок для прання, слід звертати увагу на етикетку – безпечнішими будуть ті засоби, у яких вміст ПАРів становить не більше ніж 15%, а фосфатів – не більше ніж 5%.
Купуючи пральний порошок, мало хто замислюється, яку небезпеку для здоров’я може становити засіб, що має надмір хімічних речовин. Більшість споживачів переконані: якщо товар продають, то він придатний для використання. На жаль, це не так. Внаслідок неретельного виполіскування “хімікати” через шкіру та разом із продуктами харчування потрапляють в організм людини і спричиняють порушення роботи печінки, нирок, м’язів. А це призводить до отруєнь, порушення обмінних процесів та загострення хронічних захворювань, запалень слизових оболонок, спричиняє утруднення дихання, кашель, приступи астми.
“Якщо ми використовуємо багато порошку, дихаємо ним, перемо без рукавичок, це може призвести до алергічних захворювань шкіри. Окрім цього, медики довели, що використання фосфатних мийних засобів може бути однією з причин порушення обміну речовин, що призводить до ожиріння”, – сказала Леся Набокова.
Хоча безфосфатні порошки – не панацея, адже порошки на базі цеолітів мають суттєві гігієнічні проблеми: низьку виполіскуваність, вміст алюміносилікатів та невелику мийну здатність.
В Україні найбільше неякісних мийних продуктів потрапляють до споживачів через стихійні ринки. На другому місці, за словами заступника генерального директора “Львівстандартметрологія” з питань підтвердження і оцінки відповідності В’ячеслава Пузира, є структури мережевого маркетингу, на третьому – заклади, які торгують закордонними товарами. Найбільше фальсифікованих мийних засобів в Україну завозять із Китаю.
“Люди чомусь набагато більше довіряють продукції закордонній, аніж вітчизняній, хоча саме українська часто проходить дослідження у “Львівстандартметрологія” і є набагато безпечнішою для споживачів. Наприклад, багато вітчизняних мийних засобів виготовлено на основі гірчиці та екстракту хвоща, тому в них взагалі немає ПАРів та фосфатів”, – зазначила Леся Набокова.
Вибираючи пральний порошок, не варто купувати низькоякісну продукцію на стихійному ринку, в невідомому магазині та в упакованні, на якому не зазначено склад товару. Під час вибору не слід орієнтуватися на рекламу чи назву торгівельних марок. Найкраще, на думку експертів, якщо увага буде зосереджена на читанні етикеток та огляді самої пачки. Інженер відділу з підтвердження і оцінки відповідності ДП “Львівстандартметрологія” Сергій Мачуляк додав, що на упакованні також має бути інформація про призначення мийного засобу, правила та умови використання і спеціальні застережні заходи, маса нетто в грамах або кілограмах, а не в літрах тощо. А ось зображення фруктів та овочів на маркуванні рідких мийних продуктів віднедавна є порушенням законодавства.
Нідерланди, Норвегія, Німеччина, Італія, Швейцарія, Австрія, Японія, Корея, Тайвань, Гонконг, Таїланд, ПАР користуються лише безфосфатними (на основі цеолітів) пральними порошками. У Фінляндії, Швеції, Бельгії, Данії, США до 85-90 % мийних засобів є безфосфатними, в інших країнах Європейської спільноти – понад 50 %. До боротьби із застосуванням фосфатних порошків нещодавно приєдналися Росія, Польща, Туреччина.
Проектом закону України “Про державне регулювання синтетичних миючих засобів та товарів побутової хімії” передбачається заборонити виробництво, реалізацію та розміщення на ринку України синтетичних мийних засобів та товарів побутової хімії, у складі яких масова частка фосфатів у перерахунку на Р2О5 становить: із 1 січня 2013 року – більше ніж 17%; із 1 січня 2015 року – більше ніж 10%; із 1 січня 2018 року – більше ніж 5%; із 1 січня 2020 року – більше ніж 0%.
Що чим прати?
* для білих речей використовуйте пральний порошок із відбілюючими гранулами;
* для прання кольорових речей користуйтеся порошком або рідким засобом з ензимами – вони допоможуть позбутися бруду без шкоди для кольору;
* для прання речей з вовни використовуйте рідкий засіб, що містить ланолін;
* для прання виробів з шовку, штор та інших делікатних речей користуйтеся засобами з нейтральним рівнем pH;
* якщо одяг зроблений зі спеціальних тканин, наприклад, GORE-TEX, бажано використовувати спеціальні гелі, але не пом’якшувачі для тканин.
Поради споживачам:
* про підробку товару можуть свідчити тьмяний колір, погано проставлений термін придатності, неакуратні шви та розгерметизоване упаковання;
* на якісному та непідробленому порошку обов’язково вказують його компоненти;
* зверніть увагу на наявність маркування українською мовою;
* ретельно виполіскуйте одяг та білизну, використовуючи для цього лише гарячу воду (50-60 градусів). У холодній воді фосфати та ПАРи практично не виполіскуються;
* ніколи не змішуйте кілька засобів побутової хімії;
* користуйтеся рідкими мийними засобами для прання та прибирання, у яких вміст фоcфатів є мінімальним;
* пральний порошок сипте обережно, віддавайте перевагу пральним порошкам у вигляді дрібних гранул .
Правила прання:
* пральні порошки для ручного та для машинного прання різні. Порошок для ручного прання не можна застосовувати у пральних машинах: він утворює багато піни, що може зашкодити техніці. Пральні порошки для автоматичних машин можна використовувати і для ручного прання;
* під час прання речей вручну перш ніж покласти їх у воду дочекайтеся повного розчинення порошку у воді;
* під час прання всі речі необхідно розсортувати, розклавши за кольорами: темний, білий, кольоровий одяг. Варто пам’ятати, що вовну і шовк треба прати окремо від бавовни та льону;
* перед пранням потрібно повиймати все з кишень, розпрямити манжети на рукавах сорочок, штани та спідниці вивернути навиворіт, блискавки, кнопки і гачки застебнути, шнурки і тасьми зв’язати, ґудзики розстебнути; синтетичні тканини перед пранням не треба замочувати.
Тонкощі, про які повинна знати кожна господиня:
* бавовна завжди “сідає”. Враховуйте це, купуючи одяг. Краще вибрати речі на кілька сантиметрів довші, ніж після прання ходити у куцому одязі. Під час прання обирайте температуру не вищу, ніж вказана;
* зазвичай, вовна не так швидко забруднюється, тому вимагає легкого прання. Такі речі варто прати руками або віддавати у хімчистку. Прати у машинці можна лише за наявності спецпрограми “Вовна”, яка пере при 30-40 градусах і викручує на малих оборотах. Вовну не бажано сушити у сушарці. Щоб виріб не збігся, а також залишався м’яким і пухнастим, у камеру для виполіскування можна додати ложку гліцерину;
* пральну машинку не варто використовувати замість корзини для брудної білизни – це може стати причиною появи плісняви на її стінках та плям на білизні;
* після прання на чорному одязі залишаються білі розводи. Причин кілька – всипали забагато порошку і речі погано виполоскалися або ж у пральному порошку є добавки, які погано розчиняються у воді.