Миття посуду, підлоги, вікон, прибирання квартири та прання одягу займають важливе місце у нашому побуті. З екрану телевізора, у магазинах, під час спілкування зі знайомими ми часто чуємо, що саме з побутової хімії найкраще допомагає у тому чи іншому випадку. Натомість ми отримуємо вкрай мало інформації про її склад, якість та те, як правильно цієї хімією користуватися. Часто люди навіть не підозрюють, скільки небезпечних токсинів є безпосередньо вдома: на кухні, у ванній та інших кімнатах. Одним із найнебезпечніших видів побутової хімії є засоби для миття посуду.
Щодня, а інколи і кілька разів на день, кожна господиня пильнує, аби посуд у домі був чистим. Проте, якщо не дотримуватися правил користування рідиною для миття посуду, “чисті тарілки” можуть стати справжньою проблемою.
За словами завідувача токсикологічної лабораторії Львівської обласної санепідемстанції Анатолія Артеменка, більшість мийних засобів для посуду засновані на ПАРах
– поверхнево-активних речовинах. Також вони містять фосфати, силікати та інші отруйні складники, які нещадні не лише до жиру, а й до організму людини та навколишнього середовища.
Отруйні речовини, накопичуючись у приміщенні, провокують розвиток депресії, виникнення порушень зору, захворювань кишково-шлункового тракту, гіпертонії, респіраторних чи онкологічних захворювань.
Як розповіла “Пошті” головний алерголог Львівської області Анізія Бандрівська, одним із найпоширеніших наслідків частого використання мийних засобів вдома є алергічні реакції.
“Рідини для миття посуду доволі часто провокують почервоніння, алергічні дерматити, бронхіальну астму та риніти. Особливо небезпечні вони для людей, які мають навіть найменшу схильність до алергії”, – зазначила Анізія Бандрівська.
За її словами, не варто вірити й у “цілющість” різних додатків у вигляді кремів чи бальзамів. “Хоча чистий гліцерин справді добре зволожує і не спричиняє алергії, достовірної інформації про користь додатків у рідинах для миття посуду немає”, – додала алерголог.
Цілком відмовлятися від мийних засобів не варто, адже вони значно полегшують підтримання чистоти в домі та спрощують неприємні побутові обов’язки. Щоб звести ризик від використання мийних рідин до мінімуму, варто дотримуватися простих правил обережності.
За словами Анатолія Артеменка, перше, на що варто звертати увагу під час вибору рідини для миття посуду, – це етикетка та інструкція щодо використання.
“Уваги споживача вартує лише той засіб, який має висновок державної санітарної служби, адже етикетку роблять на підставі ретельних випробувань та досліджень, і лише потім дають висновок про безпечність, – каже токсиколог. – Якщо, наприклад, на одному з виробів написано: “1 ч. л. засобу розвести в 1 л води або нанести кілька крапель на губку. Після миття, посуд ретельно прополоскати та висушити. У випадку потрапляння в очі змити проточною водою”, цих рекомендацій і варто дотримуватися. Тоді жодних негативних впливів не виникне”.
На думку токсиколога, також варто вибирати мийні засоби лише відомого і перевіреного виробника, ні в якому разі не використовуючи розливну речовину з каністри, адже часто вона має невідоме походження. Звертати увагу варто на склад та на запах – вони не повинні бути яскраво вираженими. Посуд від мийних засобів варто ополіскувати не менше 15 секунд під проточною водою і ніколи не змішувати кілька засобів.
Для тих, у кого можуть виникнути проблеми зі шкірою, алерголог Анізія Бандрівська радить щоразу під час миття посуду використовувати захисні рукавиці.
“Найкраще, якщо це будуть не латексні рукавиці, адже вони так само можуть спровокувати алергію, а такі, що зверху мають гуму, а всередині містять бавовняну тканину”, – сказала Анізія Бандрівська. Їх тепер можна придбати практично у будь-якому магазині.
Чого не повинні містити засоби побутової хімії?
•Гідрохлорид натрію – спричиняє захворювання серцево-судинної системи, негативно впливає на шкіру і волосся, підвищує ризик захворювання на рак!
•Нафтові дистиляти – входять до складу поліролів і негативно впливають на зір та нервову систему людини.
•Феноли та крезоли – їдкі бактерицидні речовини, які можуть викликати діарею, втрату свідомості та порушення функцій печінки і нирок.
•Нітробензол – міститься у поліролі для підлоги та меблів, викликає знебарвлення шкіри, задишку, нудоту і навіть смерть.
•Формальдегід – сильний канцероген, який спричиняє подразнення очей, горла, шкіри та органів дихання.
•Аніонні ПАР – викликають порушення імунітету, алергію, можуть уражати мозок, печінку, легені.
•Фосфати – призводять до посиленого знежирення шкіри і навіть до порушення властивостей крові, розвитку ракових клітин.
Виготовити самим екологічні мийні засоби для своєї кухні на диво просто. Інгредієнти для них є практично в кожному домі.Саморобні мийні засоби такі ж ефективні, мають приємніший запах, нешкідливі для людини і для навколишнього середовища та ще й економлять кошти
Оцет
Щоб відмити склянки та скляні тарілки, варто у мисці змішати половину чайної ложки рідкого мила, три столові ложки оцту і два горнятка води. Звичайна харчова сода, розведена водою, стане чудовим засобом для чищення мийки на кухні. Треба лише натерти нею поверхню, а за кілька хвилин змити. Осад, що з’являється в чайнику або вазі для квітів, можна усунути таким розчином: одну чайну ложку соди розвести в одному літрі води.
Суха гірчиця
Увесь кухонний посуд вимиє та добре знежирить навіть у холодній воді звичайна гірчиця. Для цього у склянці води треба розвести одну столову ложку гірчиці. Якщо треба вимити посуд та сковорідку, на якій підгоріла їжа, спочатку слід залити їх теплою водою, додати соди або гірчиці, а через деякий час вимити м’якою губкою або щіткою.
Сіль та сода
Сода чудово видаляє жир із будь-яких поверхонь. Коричневий наліт всередині заварника усувається розчином соди – одну чайну ложку соди треба розчинити у склянці води. Сушім залишити на кілька годин, а ще краще – на всю ніч. Зранку добре змити. Кам’яною сіллю можна легко відмити духовку. Свіжу пляму (бажано до того, як духовка охолоне) засипати сіллю. Після цього пляму можна буде легко відчистити вологим рушником.