У неділю в Північній і Пів­денній Америці та в Іспанії відзначили День Колумба. 12 жовтня 1492 року великий мандрівник уперше ступив на землю Нового світу - це було узбережжя острова в Багамському архіпелазі, який нині називається Сан-Сальвадор.

День Колумба - традиційне федеральне свято в США, яке офіційно запровадив 1937 року президент Франклін Рузвельт. Крім барвистих парадів, по всій країні відбулися спортивні свята, ярмарки, феєрверки. Проте не для всіх американців День Колумба є святом. Для багатьох корінних мешканців США, індіанців, Колумб є уособленням колонізації. Тож щороку напередодні Дня Колумба в Денвері (штат Колорадо) індіанці проводять марш протесту. Цьогоріч теж не минулося без ексцесів - у Денвері протестувальники закидали учасників офіційного параду на честь Колумба пляшками зі штучною кров'ю і розірваними на шматки ляльками, що зображають немовлят. Поліція за­арештували 83 особи.

Залишилася осторонь святкувань і Венесуела, чий одіозний президент Уго Чавес вважає, що насправді "Європа повинна попросити вибачення за геноцид індіанців".

У Венесуелі, згідно з прийнятим 2002 року президентським декретом, цю дату відзначають як День індіанського опору. "Те, що називають відкриттям Америки, обернулося найстрашнішим геноцидом в історії людства", - вважає Чавес. Президент пригадав, що під час його служби в армії у Венесуелі віддавалися військові почесті Колумбу під час парадів перед його пам'ятниками, і назвав це блюзнірством. Уго Чавес, який оголосив про перехід Венесуели до власної моделі "со­ціалізму XXI століття", заявив, що до приходу іспанських колонізаторів індіанські общини будувалися на принципах одвічного соціалізму. "Хай живе індіанська Америка!" - проголосив президент Венесуели.