Якщо чоловіки за 110 років отримали 537 медалей, то жінки – всього 15. Такі дані подані у вересневому номері журналу “У світі науки”.

До Першої світової війни більшість медалей отримували науковці з Європи, зокрема німці, британці та французи. Європейський континент залишався лідером і від 1915 по 1940 роки. У той час найбільше премій теж отримали німці. На другому місці були британці, а на третє вийшли американці. І от починаючи з 1945 року й донині науковці зі Сполучених Штатів отримують значно більше премій, аніж будь-хто інший.

Цікаво, що за ці 110 років зріс і середній вік премійованого науковця. Якщо на початку минулого століття це був учений, якому виповнилося трошки більше як 40 років, то тепер лауреатами все частіше стають дослідники, яким майже 60. Наймолодшим номінантом став 25-річний Лоуренс Брегг, який розділив премію в галузі фізики зі своїм батьком.

Найбільша конкуренція щодо медалей – серед хіміків. На одну премію претендують 63 лауреати. Серед фізиків аналогічний показник сягнув 47-ми, а серед фізіологів і медиків – 38 осіб. Серед наукових установ найбільше “нобельок” отримали вчені Гарвардського університету та Гарвардської медичної школи – 27 медалей. Зазначимо, що найбільш успішною генерацією науковців є родина К’юрі, чотирьох членів якої нагородили медалями Нобелівського комітету (дві з хімії та дві з фізики).