Він доводить, що невід’ємною складовою процесу еволюції була і взаємодопомога. “Клітини організму взаємодіють між собою, аби контролювати свій поділ і запобігти виникнення раку; робочі мурахи багатьох видів часто жертвують власною продуктивністю заради служіння самці-цариці або ж цілій колонії; самки левів різних прайдів допомагають один одному, годуючи “чужих” левенят”, – наводить приклади співпраці Новак, зазначаючи, що з-поміж усіх істот найчіткіше цей механізм прищепився людині. 

“Співпраця не просто не суперечить конкуренції – вона діє разом із конкуренцією в організації еволюції життя на Землі. Відтак життя – це не просто боротьба за виживання, це, можна сказати, об’єднання живих істот заради виживання. При цьому в жодної з істот співпраця не проявилася так чітко, як у людей”, – пише Новак.

Рушійною силою взаємодопомоги між людьми, доводить Новак, є репутація. Причина: ми удосталь послуговуємося мовою, з’ясовуючи думки інших, враховуючи їх при вирішенні проблем чи обмірковуючи майбутні вчинки. При цьому люди більше схильні допомагати тим, хто допомагає іншим