На життєвому шляху нам випадає пережити чимало проблем і негараздів, а іноді життя ставить перед нами завдання, які вирішити видається зовсім непросто, а іноді й майже неможливо. У таких ситуаціях ми почуваємося безпорадними і шукаємо допомоги у друзів і знайомих, а ще у наших небесних опікунів.  

Головною надією християн є Богородиця, якій сам її Син і Богочоловік, будучи на хресті, доручив бути матір’ю для всіх нас, коли промовив до неї : “Ось син твій”, а тоді до свого учня і апостола Івана: “Ось мати твоя”. А молитва “Під твою милість, Богородице Діво, прибігаємо…” вважається однією з найстаріших. 

А ікона Богородиці є однією з улюблених і найбільш шанованих серед християн. Багато із них визнані чудотворними, адже припадаючи перед ними з вірою і молитвами, люди отримували величезні ласки – зцілення від невиліковних недуг чи вирішення складних життєвих ситуацій.  

Здавна у Церкві існує традиція, що кожен із нас має своїх небесних опікунів, яким ми доручаємо свої тривоги і клопоти, чекаємо від них допомоги.  Так, кожен має опікуна, ім’я якого носить. Часом і не одного, адже багато хто має подвійні імена. Тому часто новонародженого називають іменем того святого, в день пам’яті якого він народився чи був охрещений. В деяких родинах існує традиція молитися до того чи іншого святого, який є опікуном цілої родини.

Також є звичай у різних життєвих негараздах звертатися до певних святих, які “спеціалізуються” на вирішенні тих чи інших проблем. Так, наприклад, про  допомогу у пошуках загублених речей просять у св. Антонія з Падуї (Падевського), а св. Зиту (покровительку слуг і прибиральниць) – шукаючи загублені ключі. Св. Юду Тадея кличуть на допомогу у безнадійних справах. 

У різних потребах просять допомоги у св. Миколая. Одна народна легенда розповідає, як св. Касіян позивався до Бога на св. Миколая, що його вшановують раз на чотири роки (29 лютого), а св. Миколая двічі на рік (19 грудня і 

22 травня). Двічі св. Миколай не приходив на призначений час, а на третій раз з’явився перед Всевишнім зі значним запізненням і був весь заляпаний болотом. На запитання, чому не приходив раніше, св. Миколай відповів, що перший раз у бідного тонула дитина, другий раз – горіла хата, а третій раз віз застряг у болоті, і він мусив допомогти. Також із особливою надією моляться до нього діти, він є їхнім улюбленцем. На його честь збудовано дуже багато храмів в Україні.

Святими покровителями України здавна вважають апостола Андрія Первозванного, рівноапостольних князів Володимира та Ольгу, Архистратига Михаїла та великомученика Юрія. Особливе почитання серед українців завжди мала і Пресвята Богоридиця, щороку багато прочан вирушали у паломництво до Зарваниці, Унева, Гошева, Крехова та інших міст і сіл, де були її чудотворні ікони.

Мають своїх покровителів і окремі міста та села. Зазвичай, заступником села вважали святого, на честь якого збудований храм, а великі міста будували для своїх патронів величні собори. Так, захисником української столиці вважають святого архистратига Михаїла, а покровителем Львова – святого Юрія. 

Українські греко-католики вважають покровителем України священномученика Йосафата Кунцевича, а опікуном священиків – блаженного Омеляна Ковча. Також покровителями слов’янських народів є рівноапостольні Кирило та Мефодій, вони також опікуються писемністю. А нашу землю віддають під опіку св. Папі Климентію Римському, який зазнав мученицької смерті у Криму.

Однак варто пам’ятати, що християнське почитання святих не передбачає угоди “я тобі, ти мені”. Не слід вважати, аби не було як у тої баби, що у Степана Руданського “чорту свічку ліпить”, що всюди треба мати своїх людей. 

Насамперед, якщо ми звертаємось із молитвою до якогось святого, маємо хоч трохи знати історію його життя та чому він був прославлений як святий, а головне усвідомлювати, що джерелом усіх ласок є Господь Бог, святі заступники, маючи особливу благодать у Нього, є нашими “друзями” на небі, нашими посередниками, а не казковими чарівниками та джинами. Також варто пам’ятати, що Господь у своїй мудрості краще знає, що нам потрібно, тому найперше маємо шукати Його благовоління і милості.